Альфа- і бета- самець — Вікіпедія

Альфа-самець і бета-самець або альфа і бета — псевдонаукові терміни, що характеризують чоловіків та походять від позначення альфа- і бета-тварин в етології. Вони також можуть бути вжитими до інших ста́тей, таких як жіноча, з використанням інших літер грецького алфавіту (наприклад омега) Популяризація цих термінів як типажів, які характеризують людей, була широко розкритикована вченими.[1][2]

Обидва терміни активно застосовуються в інтернет-мемах та популяризуються в сучасних соціальних мережах.[3] Термін бета використовується як пейоративний та «самовідзначений» серед членів маносфери, особливо інцелів, які не вірять у те, що вони є асертивними або традиційно «чоловічними», і відчувають себе жінками, які потерпають від утисків.[4][5] Він також використовується для негативного опису інших чоловіків, що не вважаються асертивними, зокрема у взаємовідносинах з жінками.[3][6]

Історія

[ред. | ред. код]

Терміни використовувалися майже виключно в етології тварин до 1990-х років, де зокрема йшлося про привілеї у спаровуванні зі самками, здатність утримувати підвладну територію та ієрархію споживання їжі в стаді чи вивідку.[7] В етології тварин категорія бета належить до класу тварин, які підпорядковуються членам вищого рангу (альфа) в соціальній ієрархії, через що вони змушені чекати можливості, щоб харчуватися, і мають вкрай пригнічені або незначні можливості для життєво важливої копуляції.[8]

У книзі 1982 року «Політика шимпанзе: влада і секс серед мавп» приматолог і етолог Франс де Ваал дійшов думки, що його методику спостереження за колонією шимпанзе, можливо, можна застосовувати й прослідкувати взаємодію між людьми. Деякі коментарі до книги, зокрема в Chicago Tribune, обговорювали паралелі, які можна провести до ієрархії людської влади. На початку 1990-х років деякі засоби масової інформації почали використовувати термін «альфа», щоб зазначити людей, зокрема «мужніх» чоловіків, які досягли успіху в бізнесі. Журналіст Джессі Сінгал, описує в журналі New York популярність термінів статтею журналу Time 1999 року видання, в якій згадується думка Наомі Вулф, яка на той час була радником тодішнього кандидата в президенти Ела Гора : «Наомі наполегливо стверджувала, що Гор є «бета-самцем», якому необхідно протистояти «альфа-самцю» в Овальному кабінеті, перш ніж публіка побачить у ньому "головного пса"». Сінгал також вихваляє бестселер Ніла Штрауса 2005 року видання про майстерність пікапа під назвою «Гра» за суспільну популяризацію альфа-самця як омріяного ідеалу. [9]

Використання

[ред. | ред. код]

Думка, що серед людей існує ієрархія домінування, що складається з «альфа-самців» і «бета-самців», іноді висвітлюється в популярних ЗМІ. Термін «альфа-самець» часто застосовується до будь-якого чоловіка, який домінує у суспільстві, особливо яскравим прикладом вважають хуліганів[10], попри те, що така панівна поведінка вкрай рідко розглядається як позитивна риса ідеального побачення або романтичного партнера.[11] Твердження про те, що жінки «створені» кортіти «альфа-самців», експерти вважають женоненависницькими та стереотипними, також такими, що не підтверджуються жодними дослідженнями.[12][13][14] Еволюційні психологи, які вивчають шлюбну поведінку людини, натомість вважають, що люди використовують дві різні стратегії – домінування та престиж – для підвищення у соціальних ієрархіях, і що престиж відіграє значно важливішу роль у визначенні привабливості чоловіків для жінок, ніж домінування.[11] Як зазначає вчений-когнітивіст Скотт Баррі Кауфман:[11]

У сукупності дослідження показують, що ідеальний чоловік (для побачення або на роль романтичного партнера) — це наполегливий, впевнений, легкий і чуйний чоловік, який не є агресивним, вимогливим, домінуючим, тихим, сором’язливим або покірним. Іншими словами, престижний чоловік, але ніяк не домінуючий. Насправді, здається, що саме престижний чоловік, який відрізняється як наполегливістю , так і добротою, вважається найбільш привабливим для жінок як для короткострокових романів, так і для довготривалих стосунків.

Хибні уявлення про «альфа-самців» поширені в маносфері, сукупності вебсайтів, блогів та онлайн-форумів, які, на думку дослідників, пропагують маскулінність, сильну опозицію до фемінізму та мізогінію, яка включає такі рухи, як: рух за права чоловіків, інцели (мимовільні целібати), Men Going Their Own Way (MGTOW), пікаперів (PUA) і груп захисту прав батьків.[15][4][16][17]

Термін бета також часто використовується серед маносферних спільнот для «маркування» чоловіків, якими, на їхню думку, жінки легко скористаються або яких ігноруватимуть.[18][19][20] Дослідниця медіапростору Деббі Гінг описала теорії спільнот про «альфу, бета, омегу та дзету маскулінності» як «заплутану та суперечливу».[19] Бета іноді використовується як самоідентифікатор серед чоловіків, які не втілюють гегемонну маскулінність.[4][5] Він також іноді використовується маносферцями як принизливий термін для чоловіків, які є або вважаються феміністами, або які вважаються «white knights» (укр. білими лицарями).[21] Деякі маносферні групи ставляться до членів інших груп у маносфері як бета; наприклад, члени спільноти MGTOW (укр. Чоловіки, що йдуть своїм шляхом) іноді використовують його для позначення активістів із захисту прав чоловіків або інцелів.[4] Члени спільнот пікаперів (PUA) використовують це для позначення чоловіків, що не здатні спокушати жінок.[22] Подібні терміни, що використовуються маносферними спільнотами, включають nice guy, куколд, simp і soy boy.[18][23][24][25][26]

«Alpha fux beta bux»

[ред. | ред. код]

У маносфері термін alpha fux beta bux передбачає сексуальну стратегію гіпергамії або «одруження» серед жінок, за якої вони віддають перевагу та займаються сексом з чоловіками «альфа» групи, але погоджуються на менш привабливих «бета» чоловіків з фінансових причин.[27][28] Іноді виражається переконання, що жінки виходять заміж за бета-самців, щоб використовувати їх задля фінансових цілей, продовжуючи при цьому позашлюбні статеві стосунки з альфа-самцями.[19][20] Ґінґ пояснює ці переконання намаганням молодих чоловіків у західному світі впоратися зі своїми обмеженими економічними перспективами після фінансової кризи 2007–2008 років, звертаючись до гендерно-есенціалістських уявлень про жінок -золотошукачів, популярних у постфеміністській культурі.[27]

Орбітер-бета

[ред. | ред. код]

Орбітер-бета[29] — це бета-чоловік, який витрачає час і зусилля на те, щоб успішно спілкуватися з жінками плекаючи надію зрештою вступити в романтичні стосунки або зайнятися сексом з ними. Цей термін привернув певну увагу ЗМІ у 2019 році після вбивства Б’янки Девінс. Чоловік убив 17-річну Девінс і опублікував фотографії її тіла в мережі, на одній із яких був підпис: «Вибачте, лохи, вам доведеться знайти когось іншого, щоб „затягти у ліжко“». [30] [31]

Бета-повстання

[ред. | ред. код]

Термін бета-повстання або повстання інцелів переважно використовувався серед інцелів для позначення помсти членів їхньої спільноти, на яких жінки раніше не звертали уваги.[32] Він також іноді використовується для опису руху, спрямованого на повалення того, що вони вважають репресивним, феміністичним суспільством.[33] Наїзд фургона на натовп у 2018 році в Торонто, Канада, начебто був скоєний людиною, яка невдовзі до нападу написала на своїй сторінці у Facebook: «Повстання інцелів уже почалося».[33] ЗМІ використовували терміни beta uprising та incel rebellion для позначення насильницьких дій, вчинених членами маносферних спільнот, зокрема інселів.[33][19]

Дельта, гамма та омега самці

[ред. | ред. код]

Терміни Дельта-чоловік, Гамма-чоловік і Омега-чоловік вважаються третім, четвертим і найнижчим типами чоловіків у соціальній ієрархії відповідно.[34] Інший термін, Сигма-чоловік (англ. sigma male), існує поза чоловічою ієрархією як «самотній вовк». У маносфері він вважається «найрідкіснішим» видом самця. [35]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Hawley, P. H.; Little, Todd D.; Card, Noel A. (January 2008). The myth of the alpha male: A new look at dominance-related beliefs and behaviors among adolescent males and females. International Journal of Behavioral Development. 32 (1): 76—88. doi:10.1177/0165025407084054.
  2. ↑ Hosie, Rachel (9 травня 2017). The Myth of the Alpha Male. The Independent.
  3. ↑ а б Friedland, Roger (2018). Donald's Dick: A Man Against the Institutions. У Mast, Jason L.; Alexander, Jeffrey C. (ред.). Politics of Meaning/Meaning of Politics: Cultural Sociology of the 2016 U.S. Presidential Election. Basingstoke: Palgrave Macmillan. с. 126—127. doi:10.1111/soin.12328. ISBN 978-3-319-95944-3. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка); |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. ↑ а б в г Jones, Callum; Trott, Verity; Wright, Scott (2020). Sluts and soyboys: MGTOW and the production of misogynistic online harassment. New Media & Society. 22 (10): 1903—1921. doi:10.1177/1461444819887141. ISSN 1461-4448.
  5. ↑ а б Nicholas, Lucy; Agius, Christine (2018). The Persistence of Global Masculinism: Discourse, Gender and Neo-Colonial Re-Articulations of Violence. Cham, Switzerland: Palgrave Macmillan. doi:10.1007/978-3-319-68360-7. ISBN 978-3-319-68359-1. LCCN 2017954971. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 17 липня 2020.
  6. ↑ Clark-Flory, Tracy (1 липня 2014). In praise of the 'beta male'. Salon. Архів оригіналу за 12 червня 2020.
  7. ↑ Gese, Eric M.; Ruff, Robert L.; Crabtree, Robert L. (1996). Foraging ecology of coyotes (Canis latrans): the influence of extrinsic factors and a dominance hierarchy. Canadian Journal of Zoology. 74 (5): 769—783. doi:10.1139/z96-089. ISSN 0008-4301.
  8. ↑ Davies, N. B. (1984). Cooperation and conflict among dunnocks, Prunella modularis, in a variable mating system. Animal Behaviour. 33 (2): 628—648. doi:10.1016/S0003-3472(85)80087-7.
  9. ↑ Singal, Jesse (18 травня 2016). How America Became Infatuated With a Cartoonish Idea of 'Alpha Males'. New York. Архів оригіналу за 14 червня 2020.
  10. ↑ de Waal, Frans (2017). The Surprising Science of Alpha Males. MedPage Today. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 18 травня 2021.
  11. ↑ а б в Kaufman, Scott Barry (10 грудня 2015). The Myth of the Alpha Male. Greater Good Magazine. Архів оригіналу за 17 травня 2021.
  12. ↑ Steadman, Ian (4 червня 2014). The sexist pseudoscience of pick-up artists: the dangers of 'alpha male' thinking. New Statesman. Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 18 травня 2021.
  13. ↑ Burnett, Dean (10 жовтня 2016). Do alpha males even exist?. The Guardian. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 18 травня 2021.
  14. ↑ Hosie, Rachel (9 травня 2017). The Myth of the Alpha Male. The Independent. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 18 травня 2021.
  15. ↑ Hodapp, Christa (2017). Men's Rights, Gender, and Social Media. Lanham, Md.: Lexington Books. с. xv. ISBN 978-1-49-852617-3.
  16. ↑ Lumsden, Karen (2019). 'I Want to Kill You in Front of Your Children' Is Not a Threat. It's an Expression of a Desire': Discourses of Online Abuse, Trolling, and Violence on r/MensRights. У Lumsden, Karen; Harmer, Emily (ред.). Online Othering: Exploring Digital Violence and Discrimination on the Web. Cham, Switzerland: Palgrave Macmillan. с. 91—115. doi:10.1007/978-3-030-12633-9_4. ISBN 978-3-03-012632-2. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка); |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  17. ↑ Jane, Emma A. (2017). Systemic misogyny exposed: Translating Rapeglish from the Manosphere with a Random Rape Threat Generator. International Journal of Cultural Studies. 21 (6): 661—680. doi:10.1177/1367877917734042. ISSN 1367-8779. {{cite journal}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)
  18. ↑ а б Nagle, Angela (2017). Kill All Normies: Online Culture Wars From 4Chan And Tumblr To Trump And The Alt-Right. Alresford, UK: Zero Books. ISBN 978-1-78535-543-1.
  19. ↑ а б в г Ging, Debbie (2019). Alphas, Betas, and Incels: Theorizing the Masculinities of the Manosphere. Men and Masculinities. 22 (4): 638—657. doi:10.1177/1097184x17706401. ISSN 1097-184X.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  20. ↑ а б Van Valkenburgh, Shawn P. (4 грудня 2018). Digesting the Red Pill: Masculinity and Neoliberalism in the Manosphere. Men and Masculinities. 24: 84—103. doi:10.1177/1097184X18816118. ISSN 1097-184X.
  21. ↑ Mendes, Kaitlynn; Ringrose, Jessica; Keller, Jessalynn (2019). Digital Feminist Activism: Girls and Women Fight Back Against Rape Culture. New York, NY: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-069785-3. OCLC 1050133589.
  22. ↑ Zuckerberg, Donna (2018). Not All Dead White Men: Classics and Misogyny in the Digital Age. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. ISBN 978-0-674-97555-2. OCLC 1020311558.
  23. ↑ Ward, Anna Maria (1 квітня 2020). Here's why people are calling each other 'simps' online. The Daily Dot. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 13 червня 2020.
  24. ↑ Hosie, Rachel (30 жовтня 2017). This is the far right's new favourite insult. The Independent. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 27 липня 2020.
  25. ↑ Gambert, Iselin; Linné, Tobias (2018). From Rice Eaters to Soy Boys: Race, Gender, and Tropes of 'Plant Food Masculinity'. Animal Studies Journal. 7 (2): 120—179. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 27 липня 2020.
  26. ↑ Henderson, Alex (15 листопада 2018). Inside the "soy boy" conspiracy theory: It combines misogyny and the warped world of pseudosciece. Salon. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 27 липня 2020.
  27. ↑ а б Ging, Debbie (2019). Bros v. Hos: Postfeminism, Anti-feminism and the Toxic Turn in Digital Gender Politics. У Ging, Debbie; Siapera, Eugenia (ред.). Gender Hate Online: Understanding the New Anti-Feminism. Springer International Publishing. с. 57. doi:10.1007/978-3-319-96226-9_3. ISBN 978-3-319-96226-9.
  28. ↑ Clark-Flory, Tracy (2 липня 2014). 'Feminism is a sexual strategy': Inside the angry online men's rights group 'Red Pill'. Salon. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 13 червня 2020.
  29. ↑ Urban Dictionary: orbiter. Urban Dictionary (амер.). Процитовано 14 серпня 2023.
  30. ↑ Minutaglio, Rose (15 липня 2019). A Teen Instagrammer Was Brutally Murdered. Then, the Killer Shared Photos of Her Body Online. Elle. Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 13 червня 2020.
  31. ↑ Dickson, E. J. (17 грудня 2019). The Short Life and Viral Death of Bianca Devins. Rolling Stone. Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 13 червня 2020.
  32. ↑ Dewey, Caitlin (7 жовтня 2015). Incels, 4chan and the Beta Uprising: making sense of one of the Internet's most-reviled subcultures. The Washington Post. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 13 червня 2020.
  33. ↑ а б в Chokshi, Niraj (24 квітня 2018). What Is an Incel? A Term Used by the Toronto Van Attack Suspect, Explained. The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 13 червня 2020.
  34. ↑ Sigafus, Joshua (21 березня 2021). The Omega Male Explained: Traits, Characteristics (+ Quiz). theadultman.com (амер.). Процитовано 8 липня 2023.
  35. ↑ Bharti, article:Bianca (3 лютого 2021). What is a sigma male — the so-called rarest man?. National Post. Процитовано 19 грудня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Альфа-_і_бета-_самець&oldid=42456882