Амброзія (рослина) — Вікіпедія
Амброзія | |
---|---|
Амброзія полинолиста | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
Надтриба: | Helianthodae |
Триба: | Heliantheae |
Підтриба: | Ambrosiinae |
Рід: | Амброзія (Ambrosia) L. |
Вікісховище: Ambrosia |
Амбро́зія (Ambrósia)[1] — рід однорічних та багаторічних трав родини айстрові (Asteraceae). Нараховує приблизно 45 видів, розповсюджених в основному в тропічних і субтропічних регіонах Америки, особливо в Північній Америці; як заносні — в багатьох країнах; карантинні бур'яни. Амброзія є інвазійним видом, який через зміну клімату буде далі поширюватися в Європі.
Амброзія досягає висоти 60–140 см, іноді понад 4 м. Має міцне коріння — до чотирьох метрів. Розмноження іде тільки насінням, але навіть одна рослина здатна дати 40 000 — 150 000 насінин.[2] Квітковий період і вироблення пилку-алергену в амброзії — з липня по жовтень.
Нові рослини сходять після дощів з квітня по серпень, тобто п'ять місяців на рік. Нема жодного державного закладу, готового боротися з амброзією п'ять місяців на рік — і через низьку культуру виробництва комунальних служб, і через незнання ботанічних особливостей амброзії як рослини, і через нерозробленість механічних (нехімічних) засобів боротьби з карантинним бур'яном. Адже викосити треба велетенські території за відносно короткий термін декілька разів за весну-літо. Викошувати слід до коріння, адже доросла рослина дає нові пагони вище кореневої шийки (просте скошування не допомагає). Косити рослини слід після появи чоловічих пагонів, тоді рослина втрачає здатність відновлюватись.[2] Але мало хто знає, що таке чоловічі пагони амброзії й ще менше тих, хто бореться з бур'яном у такий спосіб.
Насіння тривалий час зберігає схожість у теплому навколишньому середовищі. Здатність до проростання зберігають як стигле, так і недозріле насіння, а в ґрунті — зберігається до 40 років[2] Тому з карантинним бур'яном слід боротися десятиліттями. Вихід не в косовиці та у використанні гербіцидів, бо на земельних ділянках з амброзією гуляють діти й перебувають дорослі. Вихід — у використанні амброзії як сировини для отримання ефірних олій. Саме з цією метою амброзію завезли з Америки як дешеву сировину для отримання ефірних олій, а потім закинули.
Слід витісняти амброзію в містах газонними травами. При цьому доводиться засівати їх щонайменше кілька сезонів, аби цілковито витіснити амброзію з того чи іншого ареалу.
Амброзія швидко розповсюджується і сильно осушує ґрунт у культурних посівах, викликаючи пригнічення посіяних рослин.
Пилок амброзії[якої?] викликає алергічний риніт (сінну гарячку). Амброзія полинолиста — один з найнебезпечніших бур'янів-алергенів, розповсюдження якої на території України почалося в 1960—1970-х роках з Криму. На початку XXI ст. амброзія поширилась на значній території України та на південному заході Росії.
Існує ≈ 50 видів роду Амброзія (в Україні, адвентивні, 3 види: полинолиста, голоколоса й тридільна):
- Сотников В. В., Зуза В. С., Бахтіярова Е. Т. Амброзія полинолиста — небезпечна карантинна рослина. — Харків, 2006. — 64 с.
- Амброзія [Архівовано 18 березня 2022 у Wayback Machine.] Фармацевтична енциклопедія
- Амброзія (рослина): інформація на сайті GRIN(англ.) (Перевірено 4 вересня 2009)
- Ambrosia — Амброзія [Архівовано 17 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Jepson Manual Treatment [Архівовано 3 грудня 2012 у WebCite]
- USDA Plants Profile [Архівовано 3 грудня 2012 у WebCite] (англ.)
- GRIN Species Profile (англ.)
Це незавершена стаття про айстрові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |