Андрейченко Наталя Едуардівна — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андрейченко.
Андрейченко Наталя Едуардівна
рос. Наталья Эдуардовна Андрейченко
Ім'я при народженнірос. Наталья Эдуардовна Андрейченко
Народилася3 травня 1956(1956-05-03)[1] (68 років)
Москва, СРСР
Громадянство СРСР
 Росія
Діяльністькіноакторка, акторка, телеведуча, співачка
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії
Роки діяльності1976 — тепер. час
У шлюбі зДунаєвський Максим Ісаакович і Максиміліан Шелл
IMDbnm0028907
Нагороди та премії
заслужений артист РРФСР Премія Ленінського комсомолу
CMNS: Андрейченко Наталя Едуардівна у Вікісховищі

Андрейченко Наталя Едуардівна (рос. Андрейченко Наталья Эдуардовна; нар. 3 травня 1956, Москва) — радянська і російська акторка театру, кіно та телебачення. Заслужена артистка РРФСР (1984)[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Вирішила стати актрисою ще в школі. Після невдалої спроби вступити до Вищого театрального училища ім. М. С. Щєпкіна вступила до ВДІКу, де навчалася акторській майстерності у Сергія Бондарчука та Ірини Скобцевої.

Дебютувала в кіно 1975 року, на другому курсі, в фільмах «Від зорі до зорі» та «Колискова для чоловіків». Першим великим акторським успіхом стала роль у кіноепопеї «Сибіріада» (1979). Фільм було відзначено спеціальним призом на Каннському кінофестивалі.

Найбільшим успіхом серед глядачів користувалися дві її ролі — Мері Поппінс у музичному фільмі «Мері Поппінс, до побачення» (1983) та Люби Антіпової в мелодрамі «Військово-польовий роман» (1983).

За роль у фільмі «Пробач» (1986) її було обрано найкращою акторкою року за версією читачів журналу «Радянський екран», а за роль Катерини Ізмайлової у фільмі «Леді Макбет Мценського повіту» була номінована на кінопремію Ніка в категорії найкраща жіноча роль.

1996 року спільно з гуртом «Natasha &GooSee» записала альбом «MOST», де виступила як вокалістка[3].

2010 року стала одним з членів журі в талант-шоу «Україна сльозам не вірить» на «Новому каналі». 2011 року разом з Дмитром Нагієвим вела реаліті-шоу «Мама в законі» на телеканалі «Перець».

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Наталя Андрейченко двічі була у шлюбі:

Діти:

  • син Дмитрій Шелл (нар. 25 листопада 1982 року[4], син Максима Дунаєвського, узяв прізвище вітчима[5]; працює в швейцарському банку).
  • дочка Настасья Шелл (нар. 1989)[6].

1991 року Наталя Андрейченко емігрувала у Сполучені Штати до чоловіка; після розлучення в 2005 році повернулася до Росії[7]. Із 2012 року проживає переважно у Мексиці.

Акторка є вегетаріанкою, практикує сироїдіння, займається йогою[8].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1975 ф Від зорі до зорі От зари до зари сусідка Рожнова у ресторані
1977 ф Колискова для чоловіків Колыбельная для мужчин Валя Крилова
1977 ф Борги наші Долги наши Вєрка
1977 ф Степанова пам'ятка Степанова памятка Танюша
1977 ф Поєдинок в тайзі Поединок в тайге Пелагея
1978 ф Степ Степь дівчина на возі
1978 ф Коли йдеш – іди Уходя — уходи Люба
1978 ф Сибіріада Сибириада Настя (Анастасія Соломіна)
1979 ф Женці - Марія
1979 ф Торгівка і поет Торговка и поэт Ольга
1979 ф Прилітав марсіанин в осінню ніч Прилетал марсианин в осеннюю ночь Валькірія
1980 ф День на роздум День на размышление епізод
1980 ф Коней на переправі не міняють Коней на переправе не меняют Алла
1980 ф Дами запрошують кавалерів Дамы приглашают кавалеров Раїса
1980 ф Весільна ніч Свадебная ночь Маша
1981 ф Мужність Мужество Тоня
1982 ф Нам тут жити На. здесь жить Аріна
1982 ф Людмила Людмила Зіна
1982 ф Людина, яка закрила місто Человек, который закрыл город Лазарева
1982 ф Інспектор Лосєв Инспектор Лосев Варя Глотова
1983 ф Військово-польовий роман Военно-полевой роман Любов Антіпова
1983 ф Мері Поппінс, до побачення! Мэри Поппинс, до свидания Мері Поппінс
1983 ф Двоє під однією парасолькою Двое под одним зонтом Людмила
1985 ф Маріца Марица Маріца
1986 ф Пробач Прости Маша
1986 с Петро Великий Peter the Great Євдокія Лопухіна
1987 ф Під знаком Червоного Хреста Под знаком Красного креста Ніна Іванівна Малишева
1989 ф Леді Макбет Мценського повіту Леди Макбет Мценского уезда Катерина Ізмайлова
1992 ф Свічки в темряві Candles in the Dark Марта Валлісте
1994 с Тихий Дон Тихий Дон Дарія
1993 с Доктор Квін, жінка-лікарка Dr. Quinn, Medicine Woman княгиня Нізамова
1994 ф Маленька Одеса Little Odessa Наташа
1995 ф Аврора: Операція Перехоплення Aurora: Operation Intercept Франческа Заборцин
1998 с Місце злочину Tatort Олена Краснова, російська перекладачка
1999 тф Сучасні вампіри Revenant / Modern Vampires Пантія
1999 ф Вісім з половиною доларів Восемь с половиной долларов Ксенія Потєхіна
2000 с Поліція Нью-Йорка NYPD Blue Леа Шенков
2000 ф Формула щастя Формула счастья Ніка
2001 ф Подаруй мені місячне сяйво Подари мне лунный свет Ірина
2002 ф О'кей О'кей Еля
2004 с Гріхи батьків Грехи отцов Марія Андросова
2005 с Моє велике вірменське весілля Моя большая армянская свадьба Ірина, матір Олени
2008 ф Дуже російський детектив Очень русский детектив Сніжана, мати-настоятелька
2009 тф Життя в позику Жизнь взаймы Людмила Адамова
2009 ф На даху світу На крыше мира Олена Наумова, акторка
2019 с Дві сестри Две сестры Антоніна
2022 с Дві сестри 2: Спадкоємці Две сестры 2: Наследники Антоніна

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #130380091 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Новая Российская энциклопедия: в 12 т. / Ред. кол.: А. Д. Некипелов, В. И. Данилов-Данильян, В. М. Карев и др. — М.: ООО «Издательство „Энциклопедия“» Т. 2 А — Баяр, 2005. — 960 с.: ил.
  3. ↑ Официальная страница рок-группы "Автограф" : Most. avtograf.com.ru. Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 12 лютого 2020.
  4. ↑ Дмитрий Максимович Дунаевский р. 25 ноябрь 1982 — Родовод. ru.rodovid.org. Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 12 лютого 2020.
  5. ↑ Актриса Наталья Андрейченко судится с любимым сыном. www.mk.ru (рос.). Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 12 лютого 2020.
  6. ↑ Nastassja Schell. IMDb. Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 12 лютого 2020.
  7. ↑ Natalia_Andreychenko_ISZ_NTV_2010.wmv (укр.), архів оригіналу за 8 березня 2016, процитовано 12 лютого 2020
  8. ↑ Наталья Андрейченко: В день Конца света я умерла и родилась заново!. sobesednik.ru (рос.). Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 12 лютого 2020.
  9. ↑ Енциклопедія вітчизняного кіно: Наталя Андрейченко. Архів оригіналу за 5 квітня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]

Відео

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андрейченко_Наталя_Едуардівна&oldid=43266607