Апендикс — Вікіпедія

Апендикс
Артерії сліпої кишки та апендикса (позначений як «vermiform process»)
Деталі
ПопередникСередня кишка
СистемаТравна
АртеріяАпендикулярна артерія
ВенаАпендикулярна вена
Ідентифікатори
Латинаappendix vermiformis
Анатомія Греяsubject #249
MeSHD001065
TA98A05.7.02.007
TA22976
FMA14542
Анатомічна термінологія

Апе́ндикс (від лат. appendix vermiformis — «червоподібний придаток»), червоподі́бний[1] або хробакоподі́бний[2] відро́сток[3] — периферійний лімфоїдний орган, що розташований на куполі сліпої кишки людини та деяких хребетних тварин.

Функція

[ред. | ред. код]

Функція апендикса не з'ясована остаточно, про що певною мірою свідчить відсутність значних змін у пацієнтів, яким було виконано апендектомію. Проте, було опубліковано дані про значення цього органа в підтримці сталості кишкової флори[4][5].

Анатомія

[ред. | ред. код]

Довжина апендикса у людини здебільшого коливається в межах 2-20 сантиметрів, діаметр — 3—7 мм; найчастіше апендикс знаходиться в правій клубовій ямці живота. Сам апендикс може змінювати своє положення відносно купола сліпої кишки. Приблизно у 1-3 % людей апендикс із куполом кишки може переміщатись у інші ділянки живота: ліву здухвинну, праву підреберну та ін.

Зовні апендикс вкритий очеревиною (іноді — лише наполовину). Стінка апендикса, крім очеревини, складається з таких шарів: підочеревинного, м'язового, підслизового (багатого на лімфоїдні елементи) та слизової оболонки, що вистилає його порожнину. Щодо очеревини розрізняють внутрішньо- та позаочеревинне розміщення апендикса.

Слизова та підслизова оболонки містять численні лімфоїдні вузлики. У дітей та підлітків загальна їх кількість досягає 600—800. У людей старше 50 — 60 років у стінці А. кількість лімфоїдних вузликів зменшується до 100—150.

Запалення апендикса викликає хворобу апендицит.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Неттер Ф. (2004). Атлас анатомії людини. Львів: Наутілус. с. 592. ISBN 966-95745-8-7. мал. 266
  2. В. Й. Тещук, Н. В. Тещук (2007). Анатомія та фізіологія травного тракту. Одеса: Наука і техніка. с. 16.
  3. А. С. Головацький, В. Г. Черкасов, М. Р. Сапін, А. І. Парахін (2007). Анатомія людини. Вінниця: Нова Книга. с. 63. ISBN 978-966-382-062-0.
  4. Sonnenburg J.L., Angenent L.T., Gordon J.I. (June 2004). Getting a grip on things: how do communities of bacterial symbionts become established in our intestine?. Nat. Immunol. 5 (6): 569—73. doi:10.1038/ni1079. PMID 15164016.
  5. Everett M.L., Palestrant D., Miller S.E., Bollinger R.R., Parker W. (2004). Immune exclusion and immune inclusion: a new model of host-bacterial interactions in the gut. Clinical and Applied Immunology Reviews. 5 (5): 321—32. doi:10.1016/j.cair.2004.03.001.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Анатомия человека. В 2-х томах. Т.2. / Под редакцией М. Р. Сапина. — 4-е изд., стереотипное, — М.: Медицина, 1997. — 560 с.: ил. — ISBN 5-225-4444-1 (С.?)
  • Міжнародна анатомічна номенклатура: Український стандарт / За ред. І. І. Бобрика, В. Г. Ковешнікова. — К.: Здоров'я, 2001 ISBN (С.?)
  • Шпитальна хірургія / Ред. Л. Я. Ковальчук та ін.- Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.- 590 с. ISBN 966-7364-02-X (С.363-364)
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

[ред. | ред. код]