Арсеніо Мартінес Кампос — Вікіпедія
Арсеніо Мартінес Кампос ісп. Arsenio Martínez-Campos | ||
| ||
---|---|---|
7 березня — 9 грудня 1879 року | ||
Монарх: | Альфонс XII | |
Попередник: | Антоніо Кановас дель Кастільйо | |
Наступник: | Антоніо Кановас дель Кастільйо | |
Народження: | 14 грудня 1831[1][2][3] Сеговія, Кастилія і Леон, Іспанія | |
Смерть: | 23 вересня 1900[1][2][3] (68 років) Сарауц, Urola Kostad, Гіпускоа, Країна Басків, Іспанія | |
Країна: | Іспанія | |
Партія: | Liberal-Conservative Partyd і Ліберальна партіяd | |
Діти: | Ramón Martínez Campos y Riverad | |
Автограф: | ||
Нагороди: | ||
Арсеніо Мартінес Кампос Антон (ісп. Arsenio Martínez Campos Antón; 14 грудня 1831—23 вересня 1900) — іспанський військовик і політик, голова уряду Іспанії 1879 року.
У 1870-их роках вів успішну боротьбу з карлістами. 1875 року долучився до сил, які сприяли реставрації монархії та сходженню на престол Альфонса XII. 1877 року на чолі іспанських військ був відряджений на Кубу для придушення повстання. В березні 1879 року сформував уряд. 1881 року Мартінес Кампос отримав пост військового міністра в кабінеті Пракседеса Матео Сагасти. Після цього він неодноразово обирався на пост голови Сенату.
1895 року знову був відряджений на Кубу з метою придушення чергового повстання. Наступного року був усунутий від посади головнокомандувача іспанського контингенту на Кубі. Від 1899 року до самої своєї смерті очолював Сенат.
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- ↑ а б Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- Мартинес-Кампос, Арсенио // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Мартинес-Кампос, Арсенио // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)