Архієрейський собор — Вікіпедія

Архиєрейський собор — собор Помісної церкви, у якому беруть участь виключно архиєреї. Найвищий орган ієрархічного управління Російської православної церкви. В Українській православній церкві Київського патріархату був органом вищої церковної влади між Помісними Соборами[1], що стояв за владою ще вище.

У досинодальний період собори не ділилися на помісні та архиєрейські; на російські собори збиралися лише єпископи, впливові протопопи, іноді церковні чи світські чиновники.

Сучасний термін з'явився у «Положенні про управління Російською Православною Церквою», прийнятому на помісному соборі 1945 року. У період дії цього «Положення» збирався єдиний раз: 18 липня 1961 року, без попереднього оголошення (архієреїв викликали до Троїце-Сергієвої лаври на святкування пам'яті преп. Сергія Радонезького[2]) — для внесення поправок до «Положення», які виводили духовенство з членів церковної громади . Як Архієрейський Собор остаточно оформлено у Статуті, прийнятому на помісному соборі 8 червня 1988 року.

В РПЦ та УПЦ МП

[ред. | ред. код]

В Українській Православній Церкві Московського Патріархату та Російській ПЦ — Архієрейський собор є найвищим органом церковної влади. Він скликається на території Росії і в ньому беруть участь більшість єпископів РПЦ та деякі єпископи УПЦ МП.[3]

УПЦ Київського Патріархату

[ред. | ред. код]

В УПЦ Київського Патріархату Архієрейський собор є нижчим органом церковної влади за Помісний собор.

Учасниками архієрейського собору є усі правлячі та вікарні архієреї Української Православної Церкви Київського Патріархату. У разі необхідності може бути скликаний Архієрейський Собор за участю членів Вищої Церковної Ради. Ніхто із архієреїв, які складають Архієрейський Собор, не може відмовитися від участі в його засіданнях, крім випадків хвороби або з іншої причини, яка визнається Собором поважною. Кворум Архієрейського Собору складають 2/3 єпископату — членів Архієрейського Собору. Архієрейський Собор скликається Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України (або Місцеблюстителем) і Священним Синодом, мірою необхідності, але не рідше одного разу на два роки. За пропозицією Святійшого Патріарха або 1/3 архієреїв УПЦ КП може бути скликаний позачерговий Архієрейський Собор. Архієрейський Собор через Патріарха (Місцеблюстителя) подає звіт у своїй діяльності Помісному Собору. Священний Синод несе відповідальність за підготовку Архієрейського Собору.

До обов’язків Архієрейського Собору входить: збереження чистоти і недоторканості православного віровчення і християнської моралі; вирішення принципових богословських, канонічних, богослужбових і пастирських питань, які стосуються як внутрішньої, так і зовнішньої діяльності Церкви; компетентне тлумачення канонів та церковного законодавства; піклування про українські переклади Священного Писання й богослужбових книг та їх затвердження; канонізація святих; піклування про належне виховання й освіту кандидатів на священників і церковнослужителів; затвердження рішень Священного Синоду про створення, реорганізацію чи ліквідацію єпархій, синодальних установ, духовних шкіл загальноцерковного призначення; засвідчення погляду Української Православної Церкви Київського Патріархату на проблеми сучасності; піклування про справедливі відносини між Церквою і державою, відповідно до цього статуту та чинного законодавства України; вирішення питань місійної праці в Церкві; затвердження нових богослужбових чинів; оцінка діяльності Священного Синоду; встановлення взаємовідносин з іншими Помісними Православними Церквами; внесення пропозицій напередодні Помісного Собору стосовно порядку денного, програми, регламенту засідань Помісного Собору; нагляд за виконанням постанов Помісного Собору; визначення процедури всіх церковних судів; обрання постійних членів Священного Синоду та членів Вищої Церковної Ради; затвердження змін та доповнень до Статуту УПЦ КП.

Архієрейський Собор є першою інстанцією, яка має право розглядати догматичні і канонічні відхилення в діяльності Святійшого Патріарха.

Архієрейський Собор розглядає справи про канонічні порушення єпископів, скарги на архієреїв, з’ясовує непорозуміння, що можуть виникнути між архієреями та приймає за наслідками розгляду рішення. Головою Архієрейського Собору є Патріарх Київський і всієї Русі-України або місцеблюститель Патріаршого Престолу. Президію Архієрейського Собору складають постійні члени Священного Синоду. Президія несе відповідальність за проведення Собору і керує ним. Президія пропонує порядок денний, програму і регламент засідань Архієрейського Собору.

Архієрейський Собор обирає робочі органи і секретаріат. Секретар несе відповідальність за забезпечення Собору необхідними робочими матеріалами і за складання протоколів. Протоколи підписуються Головою Собору, членами Президії і секретарем. Засідання Собору веде Голова Собору Патріарх або, за його пропозицією, один із членів Президії. На окремі засідання Собору можуть бути запрошені без права вирішального голосу богослови, спеціалісти, спостерігачі і гості. Рішення на Соборі приймаються простою більшістю голосів відкритим або таємним голосуванням, за спеціально обумовленим прийнятим Собором регламентом. Якщо при відкритому голосуванні голоси розділяються порівну, то вирішальним голосом є голос Голови Собору. У випадку рівності голосів при таємному голосуванні проводиться повторне голосування. Постанови Архієрейського Собору набувають канонічної сили після їх підписання Головою Собору, президією та секретарем.

Див також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Українська Православна Церква Київський Патріархат (УПЦ КП). www.cerkva.info. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 30 жовтня 2018.
  2. Архиерейский Собор Русской Православной Церкви 18 июля 1961 г. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 3 травня 2011.
  3. Глава X. Украинская Православная Церковь / Офіційні документи / Патріархія.ru. Патріархія.ru (укр.). Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 14 лютого 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]