Аун Сан Су Чжі — Вікіпедія

Аун Сан Су Чжі
бірм. အောင်ဆန်းစုကြည်
англ. Aung San Suu Kyi

Аун Сан Су Чжі під час офіційного візиту до Японії, 2019 рік.
Державний радник М'янми
6 квітня 2016 — 1 лютого 2021
ПрезидентТхін Чжо
Він М'їн
Попередникпосаду засновано
НаступникМін Аун Хлайн (як Голова Державної адміністративної ради[en])
Міністр Офісу Президента М'янми[en]
30 березня 2016 — 1 лютого 2021
ПрезидентТхін Чжо
Він М'їн
ПопередникТейн Н'юн[en], Со Маун[en], Со Тейн[en], Аун Мін[en], Хла Тун[en], Тін Найнг Тейн[en]
Наступникпосаду скасовано
Міністр закордонних справ М'янми[en]
30 березня 2016 — 1 лютого 2021
ПрезидентТхін Чжо
Він М'їн
ПопередникВунна Маун Лвін
НаступникВунна Маун Лвін
Міністр освіти М'янми[en]
30 березня 2016 — 5 квітня 2016
ПрезидентТхін Чжо
ПопередникКін Сан Ї[en]
НаступникMyo Thein Gyi
Міністер електроенергетики та енергетики М'янми[en]
30 березня 2016 — 5 квітня 2016
ПрезидентТхін Чжо
ПопередникКін Маунг Со
Зея Аун
НаступникПе Зін Тун
Генеральний секретар Національної ліги за демократію
Нині на посаді
На посаді з27 вересня 1988
Попередникпосаду засновано
Народилася19 червня 1945(1945-06-19)[1][2][…] (79 років)
Янгон, Британська Бірма[4]
Відома якполітична діячка, письменниця, правозахисниця
Місце роботиОрганізація Об’єднаних Націй
КраїнаМ'янма
Національністьбірманка
Alma materLady Shri Ram College for Womend (1964)[5], Basic Education High School No. 1 Dagond, Коледж святого Х'юd (1967)[5], Школа східних і африканських досліджень Лондонського університетуd (невідомо)[5], Делійський університет і Convent of Jesus and Maryd
Політична партіяНаціональна ліга за демократію
БатькоАун Сан
МатиКін Чжі[en]
У шлюбі зМайкл Аріс
Діти2
РідняАун Сан Оо[en] (брат)
Ба Він[en] (дядько)
Сейн Він[en] (двоюрідний брат)
РелігіяТхеравада[6]
Нагороди
Нобелівська премія миру (1991)
Президентська медаль Свободи
Президентська медаль Свободи
Кавалер ордена Австралії
Кавалер ордена Австралії
Командор ордена Почесного легіону
Командор ордена Почесного легіону
Підпис
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Аун Сан Су Чжі (бірм. အောင်ဆန်းစုကြည် МФА: [àʊɰ̃ sʰáɰ̃ sṵ tɕì]; нар. 19 червня 1945, Рангун, Британська Бірма) — бірманська політична діячка, дипломатка, письменниця, лауреатка Нобелівської премії миру 1991 року. Дочка Аун Сана, лідера боротьби за незалежність та національного героя М'янми. З 2016 по 2021 рік обіймала посаду Державного радника М'янми (еквівалент прем'єр-міністра).

Аун Сан Су Чжі здобула популярність під час повстання 8888 8 серпня 1988 року. Того ж року, вона стала співзасновницею Національної ліги за демократію (НЛД), незмінною лідеркою якої залишається дотепер. За свою опозиційну діяльність, була затримана перед виборами 1990 року[en]. Попри це, НЛД отримала 81 % місць у парламенті[en], але результати були анульовані, оскільки військова хунта відмовилася визнати результати і продовжила правити країною, а загальний термін перебування Аун Сан Су Чжі під домашнім арештом сягнув майже 15 років. Після звільнення з ув'язнення у листопаді 2010 року, була депутаткою у нижній палаті парламенту.

Знову здобувши перемогу на загальних виборах 2015 року, обіймала чотири міністерські посади у новому уряді. У квітні 2016 року заступила на новостворену персонально для неї посаду Державного радника М'янми, що фактично зробило її очільницею країни. Невдоволені курсом справ у країні та черговою поразкою на виборах 2020 року[en], збройні сили на початку 2021 року здійснили у М'янмі військовий переворот, за результатами якого Аун Сан Су Чжі заарештована та усунута з посади. Після численних судових процесів, її остаточним вироком було 33 роки ув'язнення, пізніше зменшено до 27 років[7]. ООН, більшість європейських країн та США засудили та вироки як політично мотивовані[8].

Ім'я

[ред. | ред. код]

Аун Сан Су Чжі має типове бірманське ім'я[en] періоду першої половини ХХ століття, що складається лише з односкладних частин і не містить патроніму чи матроніму. Воно є похідним від трьох родичів: «Аун Сан» від її батька, «Су» від її бабусі по батьківській лінії та «Чжі» від її мати Кін Чжі[en][9]. У перекладі воно означає «яскрава колекція дивних перемог»[10].

Часом скорочено згадується як Су Чжі[11]. На батьківщині та у політичному середовищі загалом, її прийнято називати До Аун Сан Су Чжі[12]. У бірманській мові «До» є гоноративом для будь-якої одруженої дорослої жінки, подібне українському слову «пані». Прихильники Аун Сан Су Чжі іноді звертаються до неї як До Су («Пані Су») або Амай Су («Мати Су»). В англомовному середовищі відома за акронімом «ASSK»[13].

Ранні роки і освіта

[ред. | ред. код]

Народилася 19 червня 1945 року в місті Рангун (нині Янгон), який на той час був столицею Британської Бірми. Дочка першого лідера незалежної Бірми (тепер М'янма) та національного героя Аун Сана, вбитого 1947 року.

Подальше навчання Аун Сан Су Чжі відбувалося під патронатом Пола Гор-Бута[en], посол Великої Британії у М'янмі (1953—1956). З 1960 року він обіймав посаду верховного комісару у Індії, і майже одночасно з цим 15-ти річна Аун Сан Су Чжі та її мати також перебралися до Делі. Кін Чжі була призначена послом Бірми в Індії і Непалі, ставши першої жінкою, яка очолила бірманську дипломатичну місію. Аун Сан Су Чжі спочатку навчалася в школі монастиря Ісуса і Марії, а 1964 року закінчила жіночий коледж Леді Шрі Рам[en] Делійського університету, отримавши політичну спеціальність[9].

Політична кар'єра

[ред. | ред. код]

У 1988 році повернулась до Бірми. І у вересні того ж року стала одною з лідерів опозиційної Національної ліги за демократію (НЛД). На перших вільних багатопартійних виборах у країні в травні 1990 НЛД здобула понад 80 % мандатів парламенту М'янми, одначе панівний режим військової хунти зігнорував результати виборів. І Аун Сан Су Чжі опинилася під домашнім арештом, де пробула до 1995 року. Хунта ще двічі переводила її під домашній арешт — у 2000—2002 і з травня 2003 до 2010 року). Лише після проведення в країні перших за 20 років парламентських виборів 2010 року її випущено з-під варти.

У жовтні 1991 року їй присуджено Нобелівську премію миру, проте виїхати з країни й отримати нагороду влада країни їй не дозволила.

Звільнення з ув'язнення та вибори 2010 року

[ред. | ред. код]

Аун Сан Су Чжі була звільнена з-під домашнього арешту 13 листопада 2010 року. Цей день був визначений судом у серпні 2009 року. За шість днів до цього, у країні розпочалися перші за останні 20 років вибори, які були широко засуджені як фальсифікація, спрямована на зміцнення влади війькової хунти.

Довибори 2012 року

[ред. | ред. код]

У грудні 2011 року з'явилася інформація, що Аун Сан Су Чжі розглядає можливість балотуватися на найближчих довиборах. Це офіційно підтвердилося 18 січня 2012 року, коли вона була зареєструвана як кандидатка на посаду депутата в Палату представників[en] (нижня палата) парламенту М'янми від волості Кавму[en]. Передвиборчий тур був розпочатий 29 січня 2012 року. Опонентом на виборах був представник від правлячої Союзної партії солідарності та розвитку Со Мін, військовий лікарь у відставці та уродженць волості Тванте.

Політичні погляди

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Протягом свого життя Аун Сан Су Чжі отримала численні відзнаки та нагороди, в тому числі Нобелівську премію миру, премію імені Сахарова та Президентську медаль Свободи. Однак, починаючи з 2016 року, багато з них було відкликано або призупинено через її позицію щодо геноциду рохінджа[en].

Наявні

[ред. | ред. код]

Відкликані

[ред. | ред. код]

У масовій культурі

[ред. | ред. код]

У фільмі Джона Бурмена[en] «Beyond Rangoon» 1995 року роль Аун Сан Су Чжі зіграла Адель Лутц[20].

Життя Аун Сан Су Чжі та її чоловіка зображено у фільмі Люка Бессона «Леді» 2011 року, в якому їх грають Мішель Єо та Девід Тьюліс. Перед виходом фільму, Єо і Бессон зустрічалася з Аун Сан Су Чжі у Янгоні[21].

На її честь, ірландський рок-гурт U2 написав пісню «Walk On», який став четвертим треком у їхньому десятому студійному альбомі 2000 року "All That You Can't Leave Behind"[22].

Твори

[ред. | ред. код]
  • Let's Visit Nepal (1985)
  • Freedom from Fear (1991)
  • Letters from Burma (1991)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ After Victory in Myanmar, Aung San Suu Kyi Quietly Shapes a Transition / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2015. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ Discogs — 2000.
  4. ↑ Aung San Suu Kyi - Facts — Nobel Foundation.
  5. ↑ а б в Aung San Suu Kyi - Biographical — Nobel Foundation.
  6. ↑ Aung San Suu Kyi's fight — Deutsche Welle, 2012.
  7. ↑ Син Аун Сан Су Чжі розкритикував військовиків м’янми за часткове помилування його матері. Телеканал NTD. 8 листопада 2023. Архів оригіналу за 13 листопада 2023. Процитовано 23 березня 2024.
  8. ↑ Ratcliffe, Rebecca Ratcliffe (6 грудня 2021). Myanmar’s junta condemned over guilty verdicts in Aung San Suu Kyi trial. The Guardian (Англійською) . Архів оригіналу за 11 лютого 2024. Процитовано 23 березня 2024. ... the US, United Nations, European Union and others, who described the verdicts as politically motivated.
  9. ↑ а б Aung San Suu Kyi – Biographical. NobelPrize.org. (Англійською) . The Nobel Foundation. Процитовано 8 березня 2024.
  10. ↑ Henley, Jon (12 листопада 2010). Aung San Suu Kyi: Burma's opposition leader is a new Mandela. The Guardian (Англійською) . Архів оригіналу за 17 вересня 2013. Процитовано 22 березня 2024. a bright collection of strange victories
  11. ↑ Богданьок, Олена (6 грудня 2021). У М'янмі колишню лідерку країни засудили до чотирьох років ув'язнення. Суспільне Новини. Процитовано 13 березня 2024. Загалом проти Су Чжі висунули 11 звинувачень, які вона відкидає.
  12. ↑ Joint Press Availability With Burmese Foreign Minister Daw Aung San Suu Kyi. U.S. Embassy in Burma (Англійською) . 22 травня 2016. Процитовано 8 березня 2024.
  13. ↑ Myanmar military extends martial law after bloodiest day since coup. BBC News (Англійською) . 15 березня 2021. Процитовано 8 березня 2024. ASSK continues to have overwhelming support.
  14. ↑ Aung San Suu Kyi – Facts. NobelPrize.org. (Англійською) . Процитовано 8 березня 2024.
  15. ↑ 2005 – Daw Aung San Suu Kyi (Англійською) . Olof Palmes minnesfond. 29 січня 2006. Архів оригіналу за 29 квітня 2023.
  16. ↑ Congressional Gold Medal Recipients. History, Art & Archives, U.S. House of Representatives (Англійською) . Процитовано 8 березня 2024.
  17. ↑ Myanmar's Suu Kyi wins top UK Chatham House prize. Reuters (Англійською) . 23 вересня 2011. Процитовано 7 березня 2024.
  18. ↑ Aung San Suu Kyi suspended from the Sakharov Prize Community. European Parliament (Пресреліз) (Англійською) . 10 вересня 2020. Процитовано 7 березня 2024.
  19. ↑ Лідерку М'янми позбавили почесного громадянства Канади через її позицію щодо рохінджа. Українська правда. 3 жовтня 2018. Процитовано 7 березня 2024.
  20. ↑ Beyond Rangoon. Internet Movie Database (Англійською) . Процитовано 23 березня 2024.
  21. ↑ The Lady – trailer (Англійською) . The Daily Telegraph. 8 листопада 2011. Архів оригіналу за 9 листопада 2011. Процитовано 19 березня 2024. Both Besson and the 48-year-old Hollywood actress met Ms Suu Kyi in Rangoon...
  22. ↑ Aung San Suu Kyi and Bono discuss U2's song Walk On. BBC News (Англійською) . 12 червня 2012. Процитовано 23 березня 2024.

Література

[ред. | ред. код]
  • Ченовет Е., Стефан М. Дж. Чому ненасильницький спротив ефективний. Стратегічна логіка громадянського конфлікту / Переклад С.Гіріка. — К.: Видавництво «Кліо», 2014. — С.197-218 (розділ «Чому можлива поразка громадянського спротиву. Протести в Бірмі (1988—1990)») — детальний аналіз подій Рангунської весни, зростання популярності Аун Сан Су Чжі та перевороту 1990 року.
  • Bengtsson J. Aung San Suu Kyi: A biography. Washington, D.C: Potomac Books, 2012. 240 p.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аун_Сан_Су_Чжі&oldid=42856114