Брусок Вебера — Вікіпедія

Брусок Вебера (англ. Weber bar) — прилад для детектування гравітаційних хвиль, вперше розроблений і сконструйований американським фізиком Джозефом Вебером з Університету Меріленда. Пристрій складався з алюмінієвих циліндрів 2 метри в довжину і 1 метр в діаметрі, які слугували антенами для виявлення гравітаційних хвиль^[1].

Історія

Приблизно в 1968 році Вебер зібрав те, що, на його думку, мало стати «хорошим доказом»^[1] теоретичного явища. Він повторював свої експерименти багато разів, але не отримав надійних підтверджень реєстрації гравітаційних хвиль.

Експерименти, проведені Вебером, були дуже суперечливими, і його позитивні результати з апаратом, зокрема його заява про виявлення гравітаційних хвиль від наднової зорі SN1987A в 1987 році, були спростовані. Критика дослідження зосереджувалась на аналізі даних Вебера та його неповних визначеннях того, яка сила вібрації означатиме проходження гравітаційної хвилі.

Перша «Гравітаційна хвильова антена» Вебера була виставлена в Смітсонівському інституті як частина виставки до сторіччя Ейнштейна з березня 1979 по березень 1980 року^[2]. Друга антена виставлена в обсерваторії LIGO в Генфорді^[3].

Меморіальний сад Вебера відкрили 2019 року в Університеті Меріленда, де Вебер був викладачем. Сад містить вісім циліндрів з детекторів Вебера^[4].

Механізм

Ці масивні алюмінієві циліндри вібрували з резонансною частотою 1660 герц і були розроблені так, щоб рухатись під дією гравітаційних хвиль, передбачених Вебером. Оскільки ці хвилі мали бути дуже слабкими, циліндри мали бути масивними, а п'єзоелектричні датчики — дуже чутливими, здатними виявляти зміну довжини циліндрів приблизно на 10⁻¹⁶ метрів^[1].

Примітки

↑ ^а ^б ^в Lindley, David (22 грудня 2005). A Fleeting Detection of Gravitational Waves. Physics. 16: 19. doi:10.1103/PhysRevLett.25.180. Процитовано 6 травня 2006.
↑ Einstein: A Centenary Exhibition. Edited by the National Museum of History and Technology. Washington, D.C.: Smithsonian Institution Press, 1979.
↑ Resonant Bar Detector Dedicated at Hanford. The LIGO web newsletter. Процитовано 29 березня 2012.
↑ Weber Garden Dedication Held March 12 - UMD Physics. umdphysics.umd.edu. Процитовано 9 травня 2019.

Література

Gretz, Darrell J. (2018), Early History of Gravitational Wave Astronomy: The Weber Bar Antenna Development, History of Physics Newsletter, 13 (6): 1—16
Weber, J. (1967), Gravitational radiation, Physical Review Letters, 18 (13): 498—501, Bibcode:1967PhRvL..18..498W, doi:10.1103/PhysRevLett.18.498
Weber, J. (1968), Gravitational-wave-detector events, Physical Review Letters, 20 (23): 1307—1308, Bibcode:1968PhRvL..20.1307W, doi:10.1103/PhysRevLett.20.1307
Weber, J. (1969), Evidence for discovery of gravitational radiation, Physical Review Letters, 22 (24): 1320—1324, Bibcode:1969PhRvL..22.1320W, doi:10.1103/PhysRevLett.22.1320
Weber, Joseph. How I discovered Gravitational Waves, Popular Science, Bonnier Corporation, May 1972, Vol. 200, No. 5, pp. 106–107 & 190—192, ISSN 0161-7370.

[lindley-1] а ^б ^в Lindley, David (22 грудня 2005). A Fleeting Detection of Gravitational Waves. Physics. 16: 19. doi:10.1103/PhysRevLett.25.180. Процитовано 6 травня 2006.

[2] Einstein: A Centenary Exhibition. Edited by the National Museum of History and Technology. Washington, D.C.: Smithsonian Institution Press, 1979.

[3] Resonant Bar Detector Dedicated at Hanford. The LIGO web newsletter. Процитовано 29 березня 2012.

[4] Weber Garden Dedication Held March 12 - UMD Physics. umdphysics.umd.edu. Процитовано 9 травня 2019.

[1]

[2]

[3]

[4]