French
DeutschВолодимирко Володарович — Вікіпедія
| Володимир I Галицький | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1141 — 1144 | |||
| Попередник: | Ігор Василькович | ||
| Наступник: | Іван Берладник | ||
| 1144 — 1153 | |||
| Попередник: | Іван Берладник | ||
| Наступник: | Ярослав Осмомисл | ||
| |||
| 1124 — 1129 | |||
| Попередник: | Ростислав Володарович | ||
| Наступник: | Іван Берладник | ||
| |||
| 1129 — 1140 | |||
| Попередник: | Ростислав Володарович | ||
| Наступник: | Святослав Ігорович | ||
| |||
| 1141 — 1153 | |||
| Попередник: | Ігор Василькович Ростислав Василькович | ||
| Наступник: | Ізяслав Мстиславич | ||
| |||
| 1151 — 1153 | |||
| Попередник: | Святослав Всеволодович | ||
| Наступник: | Ярополк Ізяславич | ||
| Народження: | 1104 ймовірно, Перемишль | ||
| Смерть: | 1152/1153 | ||
| Рід: | Рюриковичі | ||
| Батько: | Володар Ростиславич | ||
| Мати: | ймовірно, поморська княжна | ||
| Шлюб: | Софія | ||
| Діти: | Ярослав, Марія-Анастасія, Євдокія, Мстислав-Філіп | ||
Володимир I Володарович також Володимир I Галицький[1] (1104, ймовірно, Перемишль — 1152/1153) — князь звенигородський (1124—1128), перемиський (1128—1141), галицький (1141—1153), буський (1151—1153), син Володаря Ростиславича, батько Ярослава Осмомисла, засновник першої галицької князівської династії, перший князь об'єднаного Галицького князівства.
Народився 1104 року[2], може, у Перемишлі,[джерело?] де його батько Володар Ростиславич князював з 1092 по 1124 рр.[3] Ймовірно, його матір'ю була поморська княжна[2].
Відомості про те, що Володимирко окрім Звенигородського князівства отримав ще й Белзьке, малоймовірні.[4][5]. 1124 року, після смерті Володаря Ростиславича, став Звенигородським князем, а його брат Ростислав (?—1128[6]) отримав престіл батька, який близько 1126 року Володимирко без успіху спробував відібрати. Після смерті брата, 1129 року,[джерело?] заволодів Перемишлем, а небожеві Іванові Ростиславичу Берладнику віддав Звенигород. Після смерті двоюрідних братів (братів у перших)[2] Ростислава-Григорія (пом. між 1127 і 1141[7]) та Ігоря-Івана Васильковичів (?—1141[8]), які не залишили спадкоємців[2], Володимирко, за правом спадку,[джерело?] зайняв Теребовль і Галич. Об'єднав Перемишльську, Галицьку і Теребовлянську землі, а також ліквідоване ним удільне Звенигородське князівство (після виступу проти нього Івана Ростиславича в 1145 році) в єдине Галицьке князівство[2]. Столицею князівства він обрав Галич[4] у 1141 (за іншими даними — 1144) році.[джерело?] Придушив Галицьке повстання 1144 року.
Намагався об'єднати під своєю владою і волинські землі[9], проте в боротьбі за них з київським князем Всеволодом Ольговичем зазнав невдачі, виплативши контрибуцію 1400 гривень сріблом та зобов'язавшись підтримувати Ігоря Ольговича. Був союзником Юрія Довгорукого в його боротьбі проти київського князя Ізяслава Мстиславича і допоміг йому здобути Київ[10]. Вів тривалу боротьбу проти Угорського королівства, спираючись на союз з візантійським імператором Мануїлом I Комніном. 1152 року уклав мирний договір з угорським королем Ґезою II[11]. За правління князя Володимирка були закладені основи майбутньої могутності Галицько-Волинської держави.
Помер 1152[2] або 1153[12] року.
Під 1150 роком літопис згадує, як Володимирко Галицький, переслідуючи київського князя Ізяслава, «ста у Киыва, у теремця». М. І. Петров вважав, що цей теремець являв собою князівський заміський двір. М. С. Грушевський локалізовував його на місці пізнішого хутора Теремки (зараз — однойменний житловий масив)[13], Л. Є. Махновець же вважав Теремець селом, погоджуючись з його розміщенням у Теремках[14].
Правдоподібно,[15] близько 1117 року одружився з Софією, донькою угорського короля Коломана[2] (Калмана[12] Книжника[15]). Діти:
- Ярослав Осмомисл (?—1187) — князь галицький (1153—1187), один з найвидатніших князів Руси-України.
- Марія-Анастасія (1120—1209), дружина Болеслава IV Кучерявого, князя краківського.
- Євдокія — дружина Мешка Старого[16] (менш імовірно) або його брата Генрика.
- Мстислав-Філіп (?-?)[джерело?]
- ↑ Літопис руський [Архівовано 27 листопада 2011 у Wayback Machine.] / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — XVI+591 с. ISBN 5-308-00052-2
- ↑ а б в г д е ж Котляр М. Ф. Володимирко Володарович [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.] — С. 622.
- ↑ Котляр М. Ф. Володар Ростиславич [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 615. — ISBN 966-00-0734-5.
- ↑ а б Войтович Л. Перша галицька династія… — С. 6.
- ↑ Навіть якщо припустити, що Ростиславичі виторгували у Андрія Володимировича Белзьке князівство за допомогу проти Польщі, тоді важко повірити, що Володимирко міг утратити ці землі, утримавши немало захоплених волинських територій → Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти [Архівовано 31 грудня 2017 у Wayback Machine.]. — Біла Церква : Видавець Олександр Пшонківський 2006. — С. 333.
- ↑ Войтович Л. 22. Ростислав Володарович († 1128) // Князівські династії Східної Європи [Архівовано 21 січня 2020 у Wayback Machine.].
- ↑ Войтович Л. 27. Ростислав-Григорій Василькович († між 1127/1141) // Князівські династії Східної Європи [Архівовано 21 січня 2020 у Wayback Machine.].
- ↑ Войтович Л. Перша галицька династія. Генеалогічні записки… — С. 10.
- ↑ Галицьке повстання 1144. Архів оригіналу за 11 грудня 2014. Процитовано 13 травня 2017.
- ↑ Войтович Л. Перша галицька династія… — С. 6—7.
- ↑ Войтович Л. Перша галицька династія… — С. 8—9.
- ↑ а б Войтович Л. 24. Володимирко Володарович († 1153) [Архівовано 21 січня 2020 у Wayback Machine.].
- ↑ Каргер, 1958, с. 277.
- ↑ Літопис Руський, 1989, с. 571, Географічно-археологічно-етнографічний покажчик.
- ↑ а б Войтович Л. Перша галицька династія… — С. 9.
- ↑ на думку Л. Войтовича, тут явна помилка: між 1151 та 1154 рр. Мєшко Старий одружився з Євдокією, дочкою Ізяслава Мстиславича, з якою мав трьох синів. Але все ж можливо, що дочка Володимирка була видана за Мєшка і померла відразу після весілля або ж її мужем був Генріх, брат Мєшка, в якого не було потомства → Див.: Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти. — Біла Церква : Видавець Олександр Пшонківський 2006. — С. 346—347.
- Войтович Л. Перша галицька династія. Генеалогічні записки. — Львів, 2009. — Вип. 7 (нової серії 1). — С. 6—10.
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
- Грушевський М. Історія України-Руси. — Львів, 1905. — Т. 3.
- Довідник з історії України [Архівовано 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К. : Генеза, 1993.
- Каргер М. К. Древний Киев. — М.-Л. : Издательство АН СССР, 1958. — Т. I.
- Літопис Руський / переклад Л. Махновця. — К. : Дніпро, 1989. — ISBN 5-308-00052-2.
- Котляр М. Ф. Володимирко Володарович [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 622. — ISBN 966-00-0734-5.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Рыбаков Б. Русские летописцы и автор «Слова о полку Игореве». — М., 1972.
- Шараневич И. История Галицко-Владимирской Руси. — Львов, 1863.
- Войтович Л. 24. Володимирко Володарович († 1153) // Князівські династії Східної Європи [Архівовано 21 січня 2020 у Wayback Machine.].
| Попередник Ростислав Володарович |  | Князь звенигородський 1124-1129 | | Наступник Іван Берладник |
| Попередник Ростислав Володарович |  | Князь перемиський 1129-1140 | | Наступник Святослав Ігорович |
| Попередник Ігор Василькович |  | Князь галицький 1141-1144 | | Наступник Іван Берладник |
| Попередник Ігор Василькович Ростислав Василькович | .svg) | Князь теребовлянський 1141-1153 | | Наступник Ізяслав Мстиславич |
| Попередник Святослав Всеволодович |  | Князь буський 1151-1153 | | Наступник Ярополк Ізяславич |
| Попередник Іван Берладник | | Князь галицький 1144-1153 вдруге | | Наступник Ярослав Осмомисл |
