Ростиславичі Галицькі — Вікіпедія

Рюрик, Володар і Василько Ростиславичі на чолі війська
Галицька земля за князювання Ростиславичів

Ростиславичі Галицькі, або Перша галицька династія — рід правителів Галичини та Волині з династії Рюриковичів, започаткована Рюриком, Володарем і Васильком Ростиславичами 1084 року. Лінія згасла по смерті синів Ярослава Осмомисла Володимира та Василька Ярославичів після 1218 року.

Ростиславичі вели свій початок від Ростислава Володимировича — сина Володимира Ярославича, князя тьмутороканського (10641066). Після смерті батька Ростислава Володимировича Рюрик, Василько та Володар Ростиславичі стали князями-ізгоями.

У 1084 році за підтримки місцевого населення Рюрик осів у Перемишлі. Невдовзі до нього приєднались Василько, який став княжити в Теребовлі, та Володар, який осів у Звенигороді.

Родовід

[ред. | ред. код]

Володимир Ярославич (1020—1052) — князь новгородський.

Джерела та література

[ред. | ред. код]