Вулиця Кавова (Львів) — Вікіпедія

Вулиця Кавова
Львів
МісцевістьІсторичний центр Львова
РайонГалицький
Назва на честькави
Колишні назви
Пасаж Феллерів, Михальчука
польського періоду (польською)Pasaż Fellerów
радянського періоду (українською)Пасаж Феллерів, Михальчука
радянського періоду (російською)Пасаж Феллеров, Михальчука
Загальні відомості
Протяжність80 м
Координати початку49°50′33.35″ пн. ш. 24°1′34.90″ сх. д. / 49.8425972° пн. ш. 24.0263611° сх. д. / 49.8425972; 24.0263611
Координати кінця49°50′32.96″ пн. ш. 24°1′28.96″ сх. д. / 49.8424889° пн. ш. 24.0247111° сх. д. / 49.8424889; 24.0247111
поштові індекси79007[1]
Транспорт
Рухпішохідна
Покриттябруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі№ 3—7[2]
Архітектурні пам'ятки№ 3, 4, 5, 6, 7[3]
Поштові відділенняВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1]
Аптеки«Дешева аптека»
Забудовакласицизм, історизм[4][4]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Кавова у Вікісховищі

Вулиця Кавова — вулиця у Галицькому районі[5] міста Львова, у межах історичного центру міста. Починається від арочного проходу, що в будинку № 35 на проспекті Свободи та прямує до вулиці Наливайка.

Від 2017 року вулиця Кавова стала пішохідною. Відповідне рішення щодо вулиці Кавової прийняла міська комісія з безпеки дорожнього руху. Вулиця Кавова входить до складу пішохідного кільця, яким хочуть оточити центр міста[6].

Назва

[ред. | ред. код]
  • 1916—1950 роки — Пасаж Феллерів[7]. Пасаж Феллерів був створений на початку XX століття та займав всю нинішню вулицю Кавову. Крамниці в ньому розташовувалися на перших поверхах (в партерах) житлових будинків. Пасаж початково тягнувся від сучасного проспекту Свободи, доки на початку пасажу у 1903 році був збудований чотириповерховий будинок під № 35 за проєктом архітектора Артура Шлеєна, до сучасної вулиці Наливайка. Частину пасажу від вулиці Тиктора була зруйнована під час другої світової війни[8].
  • 1950—2022 роки — вулиця Михальчука[9], на честь члена Комуністичного Союзу Молоді Західної України, студента Львівської політехніки Ігоря Михальчука, що 14 березня 1933 року загинув у львівській в'язниці «Бригідки»[10].
  • Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18 серпня 2022 року вулицю Михальчука перейменовано на вул. Кавову[11]. Своїй назві вулиця завдячує міському рекорду — у Львові найбільша в світі кількість кав'ярень на душу населення[12], а сама кава — своєрідний бренд Львова, важлива частина міської культури.

Забудова

[ред. | ред. код]

В архітектурному ансамблі вулиці Кавової присутні класицизм, історизм[4]. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

№ 3, 4 — за Польщі в партері житлового будинку № 3 працювала крамниця готового одягу «Na-Lim», нині тут кафе-бар «Втіха». Житловий будинок № 4 споруджений у 1902 році за проєктом архітектора Артура Шлеєна, в партері якого містилися крамниці текстильних товарів Горовіца та крамниця тканин Мецгера, за радянських часів тут працювала майстерня з пошиття театральних костюмів[4] та весільний салон «Анастасія Споса». Будинки входили до складу комплексу колишнього пасажу Феллерів та внесені до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 991-м та № 1635-м[3].

№ 5, 6, 7 — за Польщі в партері житлового будинку № 5 працювало ательє дамських капелюхів Любіна. Нині тут солярій, салон краси «Ламія» та ресторан здорового харчування «Смаколик». У міжвоєнний період в партері житлового будинку № 6 містилася крамниця тканин Шлєссера, нині — бутік одягу «La Forsa»[4], аптечна крамниця мережі «Дешева аптека» та майстерня «Папірус». В партері житлового будинку № 7 нині міститься туристична фірма «Роза вітрів». Будинки входили до складу комплексу колишнього пасажу Феллерів та внесені до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під загальним охоронним № 1042-м[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
  2. ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 16 листопада 2022.
  3. ↑ а б в Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 13 вересня 2020.
  4. ↑ а б в г д 1243 вулиці Львова, 2009, с. 93.
  5. ↑ Списки вулиць Галицького району м. Львова. court.gov.ua. Судова влада України. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 13 вересня 2020.
  6. ↑ Ще одна вулиця в центрі Львова буде пішохідною. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 20 вересня 2017. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 13 вересня 2020.
  7. ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 88.
  8. ↑ Львівські вулиці і кам'яниці, 2008, с. 252.
  9. ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 40.
  10. ↑ З історії революційного руху у Львові, 1957, с. 746.
  11. ↑ Катерина Родак (18 серпня 2022). Депутати погодили перейменування ще 20 вулиць у Львові. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 18 серпня 2022. Процитовано 18 серпня 2022.
  12. ↑ Львів потрапив до міжнародного рейтингу. lviv.vgorode.ua. 18 грудня 2017. Процитовано 18 серпня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
Вулиця Кавова
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Львів»
П: Проєкт «Львів»
CMNS: Вулиця Кавова у Вікісховищі?

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Вулицями Львова. Вулиця Кавова (10 вересня 2023 р.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вулиця_Кавова_(Львів)&oldid=43629760