Вулиця Дарії Гусяк (Львів) — Вікіпедія

Вулиця Дарії Гусяк
Львів
Вигляд на Дарії Гусяк від Шпитальної
Вигляд на Дарії Гусяк від Шпитальної
Вигляд на Дарії Гусяк від Шпитальної
МісцевістьІсторичний центр Львова
РайонШевченківський
Назва на честьДарії Гусяк
Колишні назви
Алембеків, Алембекґассе, Алембеків, Таманська
польського періоду (польською)Alembeków
радянського періоду (українською)Алембеків
Загальні відомості
Протяжність170 м.
Координати початку49°50′42.39″ пн. ш. 24°01′15.42″ сх. д. / 49.8451083° пн. ш. 24.0209500° сх. д. / 49.8451083; 24.0209500
Координати кінця49°50′44.23″ пн. ш. 24°01′21.84″ сх. д. / 49.8456194° пн. ш. 24.0227333° сх. д. / 49.8456194; 24.0227333
поштові індекси79007[1]
Транспорт
Руходносторонній
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки№ 11[2]
Навчальні закладиЛьвівський технологічний ліцей
Поштові відділенняВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1]
Забудовавіденський класицизм
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Дарії Гусяк у Вікісховищі

Ву́лиця Дарії Гусяк — вулиця в Шевченківському районі Львова, в історичному центрі Львова. Сполучає вулиці Шпитальну та Котлярську. Прилучається вулиця Ляйнберга.

Історія та назва

[ред. | ред. код]

Вулиця прокладена на початку 1890-х років. Назву отримала 1895 року на честь заслуженої для міста львівської родини патриціїв Алембеків. Сучасну назву — Таманська, вулиця отримала 1946 року, на честь півострова Тамань, на якому у 1792 році висадилися українські козаки Чорноморського війська на чолі з Антіном Головатим для поселення на землях вздовж річки Кубані.

18 липня 2024 року начальник ЛОВА ухвалив рішення про перейменування понад 130 вулиць в населених пунктах Львівщини, спираючись на рекомендації робочої групи з питань декомунізації при Львівській ОВА, до якої увійшли, зокрема, історики, ветерани poсійcько-української війни та активні жителі громад. Таким чином, вулиця Таманська перейменована на вулицю Дарії Гусяк, на честь зв'язкової Головнокомандувача Української повстанської армії, генерала-хорунжого Романа Шухевича, активістки Організації українських націоналістів Дарії Гусяк[3].

Забудова

[ред. | ред. код]

Вулиця Дарії Гусяк забудована переважно триповерховими (є одна чотириповерхова) кам'яницями кінця XIX — початку XX століть в стилі віденського класицизму[4].

Під № 3 у міжвоєнний період містилася синагога «Лікитай шаймес — Хаверім коль Ісраель».

З північного боку вулиці, під № 11 розташована монументальна триповерхова будівля — колишня Єврейська промислова школа та державна школа імені Тадеуша Чацького[5], споруджена 1891 року за проєктом архітектора Альфреда Каменобродського у стилі історизму. На часі листопадових боїв 1918 року будівля школи була осередком опору українського війська в цій околиці. Тут розташовувалася пробоєва сотня, якою командував хорунжий Михайло Мінчак. Сотня забезпечувала оборону центру міста з північно-західного боку та здійснювала наступальні дії у напрямку на Кортумову гору та Клепарів[6]. За радянських часів тут була середня школа № 11, від 1978 року — міжшкільний навчально-виробничий комбінат, а з 1990 року — навчально-технологічний центр учнівської молоді. Від 5 липня 2007 року — НВК «Школа комп'ютерних технологій — Львівський технологічний ліцей»[7]. На чільному фасаді збереглися три картуші із архітектурними зображенням гербів Львова австрійського періоду. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1036-м[2].

В кам'яницях Алембеків, що під № 10 мешкав громадський діяч, адвокат, публіцист доктор Гершон Циппер (1868—1941) та під № 14 мешкав відомий єврейський художник—імпресіоніст Ерно Ерб (1878—1942)[5].

В житловому будинку під № 12 за Польщі містився малярський заклад Штайна.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
  2. а б Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 24 серпня 2020.
  3. У Львові та області декомунізували ще 134 вулиці: перелік. 032.ua. 18 липня 2024. Архів оригіналу за 18 липня 2024. Процитовано 18 липня 2024.
  4. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 434.
  5. а б Єврейський Львів: сто адрес Карта Бориса Орача. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 24 січня 2021.
  6. Lwów stary i wczorajszy… — S. 326—331.
  7. Офіційна сторінка НВК «Школа комп'ютерних технологій — Львівський технологічний ліцей». lictechnol.at.ua. Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 24 серпня 2020.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]