Назва за абеткою | Розташування (мікрорайон)[3] | Сучасна офіційна назва | Радянська назва (1939—1941, 1944—1991) | За Польщі (1920—1939) | За Австро-Угорщини (1867—1918) | Відомості | Фото |
16 липня | Кадуб | 16 липня | | | | | |
16 липня бічна | Кадуб | 16 липня бічна | | | | | |
Антонича | Кадуб | Богдана-Ігоря Антонича | | | | | |
Аптечна | Центр | Аптечна | | | | | |
Байди-Вишневецького | Синяково | Дмитра Байди-Вишневецького | | | | | |
Бандери | Центр | Степана Бандери | | | | | |
Барвінського | Кадуб | Олександра Барвінського | | | | | |
Бердо | Бердо | Бердо | | | | | |
Березовського | Кадуб | Максима Березовського | | | | | |
Білецька | Залізничний | Білецька | | | | Починається від вулиці Залізничної[4]. Колишня вулиця Маяковського, Святого Яна, Водянна — одна з найдавніших вулиць Долішньої Вигнанки. Як Водянна, відома вже на початку XVII століття. Названа вулицею Святого Яна у 1783 році на честь старшого брата останнього власника міста Героніма Садовського, який називався Іваном. У післявоєнні роки радянська влада вулицю перейменувала на Маяковського, якою вона була до 1992 року[5]. Установи: ДП «Чортківський комбінат хлібопродуктів», вул. Білецька, 2-А[6]. | |
Вільшана | Залізничний | Вільшана | | | | | |
Вітовського | Калічівка | Дмитра Вітовського | | | | | |
Вітовського бічна | Калічівка | Дмитра Вітовського бічна | | | | | |
Богуна | Кадуб | Івана Богуна | | | | | |
Броварова | Залізничний | Броварова | | | | Починається від вулиці Січових Стрільців і продовжуються вулицею Середньою[4]. Попередня назва вулиці — Кушнірська. Назву Броварова отримала з 1856 року, після того, як у 1852 році тут заснували броварню. В радянські часи — Лєрмонтова. Нині — знову Броварова[7]. | |
Бучацька | | Бучацька | | | | | |
Бучацька бічна | Кадуб | Бучацька бічна | | | | | |
Вербицького | Кадуб | Михайла Вербицького | | | | | |
Вербова | Центр | Вербова | | | | | |
Весняна | Калічівка | Весняна | | | | | |
Вигнанська | Залізничний | Вигнанська | | | | | |
Виговського | Калічівка | Івана Виговського | | | | | |
Вишнева | Калічівка | Вишнева | | | | | |
Водна | Центр | Водна | | | | | |
Вокзальна | Залізничний | Вокзальна | | | | Починається від вулиці Білецької[4]. Виникла наприкінці позаминулого століття разом з побудовою тут залізниці і станції. В австрійські часи перші її будинки, невеликі за розмірами, входили до так званої «Станційної» вулиці. А в польський період, тобто 1920—30-і роки, коли було завершено будівництво багатоквартирних житлових будинків для працівників залізничних служб, ця вулиця дістала назву Колонії колійової. З 1945 року називається вулиця Вокзальна[8]. Установи: Залізнична станція «Чортків», вул. Залізнична, 3. | |
Генерал-майора Сергія Кульчицького | Калічівка | Генерал-майора Сергія Кульчицького | | | | До 2022 — вулиця Юрія Гагаріна[9] | |
Галицька | Центр | Галицька | | | | | |
Гірська | Кадуб | Гірська | | | | | |
Глибока | Центр | Глибока | | | | | |
Глуха | Центр | Глуха | | | | | |
Гніздовського | Кадуб | Якова Гніздовського | | | | | |
Гоголя | Центр | Миколи Гоголя | | | | | |
Гончара | Центр | Олеся Гончара | | | | Починається від вулиці Млинарської[4]. Колишня вулиця Різницька. Названа так ще в 1725 році, коли організувався тут цех різників. Вони мали свої магазини — ятки, які пізніше були зосереджені в новозбудованому міському базарі. А на вулиці Різницькій була залишена тільки міська «різня» — бойня. У післявоєнні роки її перейменували у вулицю Чехова, а згодом отримала теперішню назву[10]. Установи: Чортківський комбінат комунальних підприємств, вул. Олеся Гончара, 21[11]. Чортківський міський комунальний ринок, вул. Олеся Гончара, 6а[12] | |
Горбачевського | Центр | Антона Горбачевського | | | | | |
Гранична | Калічівка | Гранична | | | | | |
Гранична бічна | Калічівка | Бічна Гранична | | | | | |
Гранична Нова | Калічівка | Гранична Нова | | | | | |
Грушевського | Центр | Михайла Грушевського | | | | Починається від вулиці Тараса Шевченка і продовжується вулицею Водною[4]. Старі її назви — Болотниста і Свердлова. Вибудувана вона на Старому Чорткові. Болотнистою називалася дуже давно ще з 1698 року, коли тільки почали люди там поселятися. Жили тоді на ній два спеціалісти-ремісники, які робили вози, сани, брички, дерев'яні плуги, сохи, ярмо для волів, колеса і т. д. Був створений там і їхній цех. Саме з цеху стельмахів з'явилася така назва вулиці, очевидно тому, що ремісникам — членам цеху, було дуже важко транспортувати свій товар через постійне болото на дорозі[7]. | |
Джерельна | Бердо | Джерельна | | | | | |
Довбуша | Кадуб | Олекси Довбуша | | | | | |
Дорошенка | Центр | Петра Дорошенка | | | | | |
Драгоманова | Центр | Михайла Драгоманова | | | | | |
Заводська | Кадуб | Заводська | | | | | |
Залізнична | Залізничний | Залізнична | Сталіна, Ломоносова | | | Починається від вулиці Степана Бандери і продовжується Вокзальною. Свого часу називалася Колійовою. Зараз — Залізнична[8]. Архітектура: пам'ятки архітектури місцевого значення: Гуртожиток с/г ремісників (мур.), охоронний номер 1754 — вул. Залізнична, 10; пам'ятки архітектури національного значення: Церква Вознесіння Господнього, охоронний номер 684 — вул. Залізнична, 38. Установи. Теперішні: Чортківська загальноосвітня школа № 6, вул. Залізнична, 10[13]. Колишні: Чортківська міська бібліотека для дітей, вул. Залізнична, 35[14]. Транспорт: Маршрутні таксі № 3, 4, 8, 10[15]. | |
Замкова | Залізничний | Замкова | | | | Починається від вулиці Стрімкої[4]. Одна з найдавніших вулиць міста, колишньої Долішньої Вигнанки. Дістала цю назву ще у 1940-х роках XIX століття й зберегла її до наших днів.[8]. Пам'ятки: Чортківський замок. | |
Зелена | Центр | Зелена | | | | | |
Золотарка | Кадуб | Золотарка | | | | | |
Івасюка | Калічівка | Володимира Івасюка | | | | | |
Каденюка | Кадуб | Леоніда Каденюка | | | | | |
Карабіневича | Центр | Панаса Карабіневича | | | | | |
Кармелюка | Калічівка | Устима Кармелюка | | | | | |
Київська | Залізничний | Київська | | | | Починається від вулиці Січових Стрільців і продовжуються вулицею Броварною[4]. Одна з нових післявоєнних вулиць Чорткова. Перші будинки на ній з'явилися в середині 1950-х років. З 1958 року отримала назву Київської[7]. | |
Князя Володимира Великого | Кадуб | Князя Володимира Великого | | | | Починається від вулиці Степана Бандери і продовжуються автошляхом Т-2001. Розташована в районі ремзаводу (нині СЕ «Бортнедце»). З початку його будівництва інших вулиць там ще не було, хіба що Золотарка, але вона належала до села Біла. Перша назва вулиці — Будівельна, яку до того називали просто «Кадуб». Район ремзаводу-Кадубу раніше був невеликим присілком, а вже на початку XX століття став передмістям Чорткова. В роки незалежності Будівельна вулиця (найдовша у цьому районі) перейменована на Князя Володимира Великого[7]. Храми: Церква святого рівноапостольного князя Володимира Великого, вул. Володимира Великого, 1[16]. | |
Кобилянської | Калічівка | Ольги Кобилянської | | | | | |
Коновальця | Кадуб | Євгена Коновальця | | | | | |
Копичинецька | Калічівка | Копичинецька | | | | | |
Копичинецька бічна | Калічівка | Копичинецька бічна | | | | | |
Корольова | Синяково | Сергія Корольова | | | | | |
Коротка | Центр | Коротка | | | | | |
Котляревського | Центр | Івана Котляревського | | | | | |
Коцюбинського | Центр | Михайла Коцюбинського | | | | | |
Кривоноса | Кадуб | Максима Кривоноса | | | | | |
Криницького-Дровняка | Кадуб | Криницького-Дровняка[17] | | | | | |
Крушельницької | Калічівка | Соломії Крушельницької | | | | | |
Левицького | Залізнична | Леопольда Левицького | | | | | |
Лемківська | Кадуб | Лемківська | | | | | |
Леонтовича | Синяково | Миколи Леонтовича | | | | | |
Лепких | Кадуб | Братів Лепких | | | | | |
Лепкого | Центр | Богдана Лепкого | | | | | |
Лисенка | Калічівка | Миколи Лисенка | | | | | |
Лісова | Бердо | Лісова | | | | | |
Мазепи | Центр | Івана Мазепи | | | | | |
Маковея | Кадуб | Осипа Маковея | | | | | |
Маньовського | Центр | Остапа Маньовського | | | | | |
Мельника | Центр | Андрія Мельника | | | | | |
Мельничука | Кадуб | Степана Мельничука | | | | | |
Мистецька | Залізничний | Мистецька | | | | | |
Млинарська | Центр | Млинарська | | | | | |
Молодіжна | Центр | Молодіжна | | | | | |
Монастирська | Центр | Монастирська | | | | | |
Монастирська бічна | Центр | Монастирська бічна | | | | | |
Надбережна | Центр | Надбережна | | | | | |
Надрічна | Залізничний | Надрічна | | | | | |
Наливайка | Центр | Северина Наливайка | | | | | |
Незалежності | Центр | Незалежності | | | | Починається від вулиці Тараса Шевченка і продовжується вулицею Ягільницькою. Транспорт: маршрутні таксі № 5, 8[15]. | |
Нова | Калічівка | Нова | | | | | |
Носса | Центр | Людвіга Носса | Павлика Морозова | | | Починається від вулиці Степана Бандери і продовжується нею. Носить ім'я бургомістра Людвіга Носса. У 1897 році на вулиці була заснована перша бібліотека Чорткова. Назву отримала у 1922 році з ініціативи тодішнього бургомістра Станіслава Міхаловського. Раніше називалася — Горбок. Установи: Чортківська міська дитячо-юнацька спортивна школа, вул. Носса, 2[18]. | |
Об'їзна | Кадуб | Об'їзна | | | | | |
Об'їзна бічна | Кадуб | Об'їзна бічна | | | | | |
Огієнка | Кадуб | Івана Огієнка | | | | | |
Ольжича | Кадуб | Олега Ольжича | | | | | |
Орлика | Синяково | Пилипа Орлика | | | | | |
Паркова | Центр | Паркова | | | | | |
Петрушевича | Центр | Євгена Петрушевича | | | | | |
Пігута | Центр | Дмитра Пігута | | | | Починається від вулиці Степана Бандери і продовжується вулицею Остапа Маньовського[4]. Колись називалася Шпитальною, пізніше Хрущова, відтак Василя Ульянова, тепер носить ім'я видатного педагога Дмитра Пітуги.[19]. Установи: Чортківська міська стоматологічна поліклініка, вул. Д. Пігути, 31б[20]. Чортківська центральна міська лікарня, вул. Д. Пігути, 31 Б[21]. Чортківський центр первинної медико-санітарної допомоги, вул. Д. Пігути, 29[22]. | |
Підгірна | Залізничний | Підгірна | | | | Починається від вулиці Броварної і продовжується вулицею Залізничною[4]. Одна з нестарих вулиць колишньої Долішньої Вигнанки. Вона знаходиться під Вигнанською горою[19]. | |
Підгірна Нова | Залізничний | Підгірна Нова | | | | | |
Підлісна | Центр | Підлісна | | | | | |
Пітушевського | Центр | Володимира Пітушевського | | | | | |
Подільська | Центр | Подільська | | | | | |
Полуботка | Синяково | Павла Полуботка | | | | | |
Польова | Калічівка | Польова | | | | | |
Проїзна | Залізничний | Проїзна | | | | | |
Пулюя | Центр | Івана Пулюя | | | | | |
Рильського | Кадуб | Максима Рильського | | | | | |
Ринок | Центр | Ринок | | | | | |
Росляка | Центр | Михайла Росляка | | | | | |
Рубчакової | Залізничний | Катерини Рубчакової | | | | Починається від вулиці Залізничної і продовжується вулицею Надрічною[4]. Колишня вулиця Кабльова (до 1951), опісля — Пархоменка. Виникла в середині XIX століття. Першим її жителем був польський садівник і квітникар Франк Кабель. У 1991 році, з нагоди 110-ї річниці від дня народження видатної української артистки і співачки Катерини Рубчакової, перейменовано в її честь, адже недалеко був будинок, в якому вона народилася[10]. | |
Рудькова | Бердо | Рудькова | | | | | |
Савки | Кадуб | Андрія Савки | | | | | |
Сагайдачного | Синяково | Петра Сагайдачного | | | | | |
Садова | Калічівка | Садова | | | | | |
Середня | Залізничний | Середня | | | | Починається від вулиці Січових Стрільців і продовжуються вулицею Стрімкою[4]. Давня вулиця Долішньої Вигнанки, відома ще з другої половини XVII століття. У 1949 році стала вулицею Пушкіна, а тепер їй знову повернуто стару назву[7]. | |
Сингаївського | Синяково | Сингаївського Миколи | | | | | |
Синенького | Центр | Петра Синенького | | | | Починається від вулиці Степана Бандери і продовжуються вулицею Дмитра Пігути[4]. Одна з давніх вулиць Чорткова. Перша її назва — вулиця Тандитна. З кінця XIX століття вулиця називалася Бічна, а з 1948 року — Червоноармійська. У 1993 році була перейменована на вулицю Петра Синенького, великого патріота, одного з найвідоміших лікарів-українців у Чортківському окрузі[23]. | |
Сірка | Синяково | Івана Сірка | | | | | |
Січинського | Кадуб | Дениса Січинського | | | | | |
Січових Стрільців | Залізничний | Січових Стрільців | | | | Починається від вулиці Білецької і продовжуються вулицею Тараса Шевченка[4]. Старі її назви: Цвинтарна (з кінця XVII століття), Олега Кошового (з 1952 року), і теперішня назва з 1993 року[7]. | |
Сковороди | Синяково | Григорія Сковороди | | | | | |
Сліпого | Центр | Йосифа Сліпого | | | | | |
Сонячна | Калічівка | Сонячна | | | | | |
Сонячна Верхня | Калічівка | Верхня Сонячна | | | | | |
Стефаника | Синяково | Василя Стефаника | | | | | |
Стрімка | Залізничний | Стрімка | | | | | |
Стуса | Кадуб | Василя Стуса | | | | | |
Тарнавського | Синяково | Мирона Тарнавського | | | | | |
Теліги | Залізничний | Олени Теліги | | | | | |
Теребовлянська | Синяково | Теребовлянська | | | | | |
Героїв Маріуполя | Синяково | Героїв Маріуполя | | | | До 2022 — Степана Тудора[9]. | |
Удовиченка | Кадуб | Олександра Удовиченка | | | | | |
Українки | Центр | Лесі Українки | | | | Свого часу — Каса Хорих. Одна з нестарих вулиць, і назву таку одержала тому, що у 1923 році на ній було закінчено будівництво і відкрито спеціальну установу, що так і називалася «Каса Хорих» (нині там пологовий будинок). Назву Українська одержала в 1951 році[8]. | |
Франка | Центр | Івана Франка | | | | | |
Хичія | Центр | Івана Хичія | | | | | |
Хмельницького | Центр | Богдана Хмельницького | | | | Починається від вулиці Тараса Шевченка і продовжується вулицею Лісовою. Колишня вулиця Майова, ще раніше — Садки. Це одна з найстаріших вулиць Старого Чорткова. Наприкінці XIX століття її перейменували на Майову, якою вона була до 1954 року. Тоді, з нагоди 300-річчя «возз’єднання України з Росією», міська рада перейменувала її на вулицю Богдана Хмельницького[10]. Установи: КП «Парковий культурно-спортивний комплекс», вул. Богдана Хмельницького, 79[24]. | |
Церковна | Центр | Церковна | | | | | |
Богдана Гаврилишина | Кадуб | Богдана Гаврилишина | | | | До 2022 — Петра Чайковського[9]. | |
Червоний Берег | Калічівка | Червоний Берег | | | | | |
Чортківська | Кадуб | Чортківська | | | | Починається від вулиці Білецької і продовжуються вулицею Леопольда Левицького[4]. Одна з давніх вулиць Долішньої Вигнанки (тепер залізничний мікрорайон міста). Відома в документах з початку XIX століття, іншої назви не мала[7]. | |
Чубинського | Кадуб | Петра Чубинського | | | | | |
Шашкевича | Кадуб | Маркіяна Шашкевича | | | | | |
Шевченка | Центр | Тараса Шевченка | | | | | |
Шеремети | Кадуб | Петра Шеремети | | | | | |
Шкільна | Центр | Шкільна | | | | Починається від вулиці Івана Хичія і продовжуються вулицею сім'ї Юрчинських[4]. Колишня Ремісницька. У документах за 1585 рік згадується бондар Петро Ничко, а за 1592 — Павло Солтис. У 1902 році в зв’язку з появою на цій вулиці школи з польською мовою навчання імені королеви Ядвіги Ремісницьку було перейменовано на Шкільну. Тепер три розгалуження, які має вулиця, носять окремі назви — Хичія, сім'ї Юрчинських і Шкільна[7]. | |
Шопена | Залізничний | Фредеріка Шопена[25] | | | | Починається від вулиці Січових Стрільців і продовжуються вулицею Середньою[4]. Стала називатися так з 1910 року з нагоди сторіччя з дня народження Фридерика Шопена. До того часу мала назву Глибинна. Цю вулицю польська інтелігенція міста назвала так тому, що у цей час в Чорткові виникло перше у Галичині музичне товариство ім. Шопена при «Соколі»[7]. | |
Шопена бічна | Залізничний | Фредеріка Шопена бічна[25] | | | | | |
Шухевича | Кадуб | Романа Шухевича | | | | | |
Юрчинських | Центр | Сім'ї Юрчинських | | | | | |
Ягільницька | Кадуб | Ягільницька | | | | | |
Яремчука | Калічівка | Назарія Яремчука | | | | | |
Ясна | Залізничний | Ясна | | | | | |