Гайдук Сергій Анатолійович — Вікіпедія

Сергій Гайдук
Ім'я при народженні	Сергій Анатолійович Гайдук
Народження	25 липня 1963(1963-07-25) (60 років) Вільногірськ, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Рід військ	ВМС України
Освіта	закінчив у 2009 Національну академію оборони України та здобув кваліфікацію професіонала державного військового управління у сфері оборони
Звання	Віцеадмірал
Командування	командувач ВМС ЗС України (7 березня 2014—15 квітня 2016; в.о. з 2 по 7 березня 2014)
Війни / битви	анексія Автономної республіки Крим та російське вторгнення в Україну
Нагороди
Гайдук Сергій Анатолійович у Вікісховищі

Сергі́й Анато́лійович Гайдук (25 липня 1963, Вільногірськ, Українська РСР, СРСР) — віцеадмірал, командувач ВМС України (7 березня 2014^[1] — 15 квітня 2016^[2]; з 2 по 7 березня 2014 — в. о.^[3]).

Обіймав посади начальника служби протичовнової боротьби штабу ВМС України, начальника Центру пошукових і аварійно-рятувальних робіт — начальника пошуково-рятувальної служби ВМС ЗС України, заступник начальника штабу ВМС ЗС України з бойового управління, перший заступник начальника штабу ВМС ЗС України, заступник командувача з логістики — начальник логістики ВМС ЗС України.

Учасник бойових дій з 2003. Керівник операцій з пошуку та знищення вибухонебезпечних предметів часів 1-ї та 2-ї Світових війн в акваторії Чорного та Азовського морів.

У 2004—2006 керував ліквідацією надзвичайних ситуацій по зняттю з мілини танкеру «Южний» (водотоннажність 10 000 тон) та суховантажу «Алушта» (водотоннажність 3 500 тон) з рейду порту Севастополь і відвернення екологічних катастроф.

У січні 2007 керував ліквідацією надзвичайної ситуації з відбуксування російського судна «Одіск» під прапором Сьєрра-Леоне з небезпечним вантажем із порту Ялта і відвернення екологічної катастрофи. Нагороджений почесною грамотою Президії Верхової Ради Автономної Республіки Крим.

2 березня 2014 року після зради командувача ВМС України контрадмірала Дениса Березовського призначений в.о.командувача ВМС України, а з 7 березня 2014 року командувачем ВМС України.

23 серпня 2014 присвоєно військове звання віцеадмірала.

15 квітня 2016 звільнений з посади командувача ВМС України і зарахований у розпорядження Міністра оборони України (наказ Міністра оборони України від 18.04.2016 № 328).

У вересні 2017 зарахований до аспірантури Національної академії державного управління при Президентові України для підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» (наказ від 28.09.2017 № 700-ос).

У жовтні 2017 звільнено з лав ЗС України у запас у зв'язку з проведенням організаційних заходів (наказ Міністра оборони України від 02.10.2017 № 691).

У грудні 2017 отримав Свідоцтво про визначення рівня володіння англійською мовою відповідно до стандарту НАТО STANAG 6001 рівень — 2222 (Свідоцтво КІМ № 002822 від 28.12.2017).

У лютому 2018 обрано головою Громадської організації «Асоціація ветеранів ВМС України».

• Державна нагорода — медаль «За військову службу Україні» (20 серпня 2003) — за значний особистий внесок у соціально-економічний і культурний розвиток України, зразкове виконання службового обов'язку, вагомі здобутки у професійній та громадській діяльності.
• Відзнака Міністра оборони України «Доблесть і честь» (19 серпня 2005) — за розмінування авіаційної донної міни часів Другої світової війни на внутрішньому рейді порту Севастополь.
• Відзнака Міністерства оборони України «Знак пошани» (24 серпня 2007) — за значний особистий внесок у справу перебудови, розвитку і забезпечення життєдіяльності ЗС, зразкове виконання військового обов'язку, високий професіоналізм та розмінування донної міни часів Другої світової війни на внутрішньому рейді порту Севастополь.
• Відзнака Міністерства оборони України «Ветеран військової служби» (16 лютого 2007).
• Відзнака Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи «За відвагу у надзвичайній ситуації» ІІ ступеня (7 вересня 2007) — за ліквідацією надзвичайної ситуації та відвернення екологічної катастрофи порту Ялта.
• Медаль «За сприяння в охороні державного кордону України» (15 березня 2007) — за підйом затонулого судна на рейді порту Балаклава (пскр «Поділля») та ліквідацію надзвичайної ситуації по відвернення екологічної катастрофи.
• Почесний нагрудний знак начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України «За досягнення у військовій службі» ІІ ступеня (12 липня 2010)
• Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» — наказ Міністра оборони України від 04.07.2015 року № 480.

• Березовський був відсторонений ще вранці — за наказ не чинити опору військам РФ і скласти зброю [Архівовано 5 березня 2014 у Wayback Machine.]
• «Крим у 2014 році вже вилікувати було неможливо» – Гайдук [Архівовано 7 березня 2021 у Wayback Machine.]
• Навчання мінно-тральних сил ВМФ Франції [Архівовано 7 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
• Флот України [Архівовано 7 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
• Севастопольських моряків нагородили [Архівовано 7 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
• Міністр оборони звільнив екс-командувача ВМС віцеадмірала Сергія Гайдука з ЗСУ. http://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 6 жовтня 2017. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.

п о р Командувачі Військово-морських Сил ЗСУ Борис Кожин (04.1992—10.1993) Володимир Безкоровайний (10.1993—10.1996) Михайло Єжель (10.1996—05.2003) Ігор Князь (05.2003—03.2006) Ігор Тенюх (03.2006—03.2010) Віктор Максимов (03.2010—06.2012) Юрій Ільїн (07.2012—02.2014) Денис Березовський (03.2014—03.2014) Сергій Гайдук (03.2014—04.2016) Ігор Воронченко (04.2016—06.2020) Олексій Неїжпапа (з 06.2020) Перелік

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.