2014 — Вікіпедія

2014 (MMXIV) — невисокосний рік, що почався в середу 1 січня та закінчився в середу 31 грудня за григоріанським календарем. 2014-й рік нашої ери, 14-й рік III-го тисячоліття та XXI-го століття, а також п'ятий з 2010-х років десятиліття.

Організацією Об'єднаних Націй 2014 рік оголошено Міжнародним роком сімейних фермерських господарств та кристалографії^[1].

• Січень — сильні морози у США та Канаді, частково замерз Ніагарський водоспад. Небувалі морози ширилися теренами США.
• 22 вересня — відбувся смерч на Рівненщині.

• 1 січня — Греція прийняла головування в ЄС.
• 3 січня — на Мадагаскарі новим президентом обраний колишній міністр фінансів країни Ері Радзаунарімампіаніна.
• 7 січня — експрем'єра Румунії Адріана Нестасе засудили до 4 років ув'язнення за корупцію та шантаж^[2].
• 10 січня — самопроголошений президент ЦАР Мішель Джотодія і прем'єр-міністр Ніколя Тіангей подали у відставку^[3].
• 11 січня — у Тунісі заступив на посаду тимчасовий прем'єр-міністр Мехді Джомаа^[4], його призначення стало результатом компромісу між владною ісламістською партією Еннахда та світською опозицією.
• 14-15 січня — 98 % єгиптян на референдумі підтримали проєкт нової конституції^[5].
• 16 січня — регіонали і комуністи у Верховній Раді у ручному режимі прийняли пакет законів про свавілля влади^[6].
• 16 січня — Каталонський парламент проголосував за референдум про незалежність від Іспанії^[7].
• 17 січня — президент Янукович підписав^[8] закони про свавілля та звільнив^[9][10] голову своєї адміністрації Сергія Льовочкіна.
• 26 січня — Національна асамблея Тунісу прийняла демократичну конституцію^[11].
• 28 січня — президент України Віктор Янукович відправив у відставку уряд Миколи Азарова.
• лютий — Ренці оголосив про недовіру уряду Летта, який, на його думку, занадто мляво проводить реформи. Кабінет Летто, позбувшись підтримки ДП, змушений був піти у відставку. Новий уряд очолив Ренці. Його партійний склад залишився незмінним, але розширилося представництво жінок і молодих політиків^[12][13].
• 2 лютого — в умовах політичної кризи і бойкоту опозиції в Таїланді на дострокових виборах обирають новий парламент^[14].
• 7 лютого — у Боснії демонстранти, які протестують проти закриття приватизованих підприємств, підпалили будівлю президентського офісу в Сараєво^[15].
• 9 лютого — у Швейцарії 50,3 % учасників референдуму підтримали квоти для обмеження приплив робочої сили з інших країн^[16], що викликало невдоволення ЄС^[17].
• 13 лютого — прем'єр Італії Енріко Летта подав у відставку^[18] після того, як його однопартієць Маттео Ренці зумів заручитися підтримкою Демократичної партії щодо створення нового уряду
• 15 лютого — у Лівані після 10-місячної кризи прем'єр-міністр Тамам Салям сформував уряд національної єдності^[19].
• 20 лютого — Велика Британія відновила дипломатичні відносини з Іраном^[20]
• 21 лютого — в будинку Адміністрації Президента України підписана «Угода про врегулювання кризи в Україні»^[21], між президентом Януковичем та лідерами опозиції Віталієм Кличком, Арсенієм Яценюком, Олегом Тягнибоком; того ж дня Верховна Рада повернулася до дії Конституції 2004 року^[22]. Угода не була виконана жодною з сторін і, у подальшому, стала претекстом шантажу з боку Росії і приводом (одним з) ескалації агресії в Україні.

• 18–21 лютого — міліція/«Беркут» розстрілює Майдан. «Небесна Сотня» в центрі Києва.
• 22 лютого — Рада постановила, що президент Янукович «самоусунувся в неконституційний спосіб», призначила дострокові вибори на 25 травня 2014 року^[23]
• 22 лютого — Маттео Ренці призначений прем'єр-міністром Італії^[24], наймолодшим в історії країни.
• 27 лютого — Верховна Рада призначила Арсенія Яценюка головою уряду.
• 11 березня — депутати лівійського парламенту оголосили вотум недовіри прем'єр-міністрові Алі Зейдану^[25] після того, як північнокорейський танкер «Морнінг Ґлорі» зумів з нафтою від повстанців покинути лівійський порт Ес-Сідр.
• 15 березня — Верховна Рада України розпустила кримську верховну раду^[26]
• 15 березня — Росія використала право вето в Раді Безпеки ООН, щоб заблокувати ухвалення резолюції проти кримського «референдуму»^[27].
• 16 березня — в умовах російської окупації відбувся псевдореферендум про статус Криму.
• 16 березня — на загальних парламентських виборах у Сербії перемогла владна «Сербська прогресивна партія»^[28].
• 18 березня — призупинено членство Росії в G8^[29].
• 18 березня — у Кремлі підписали угоду про «приєднання» Криму та Севастополя до Росії, її скріпив підписом президент Путін, спікер розпущеної Верховної ради Криму Володимир Константинов, прем'єр Сергій Аксьонов, мер Севастополя Олексій Чалий^[30].
• 21 березня — Конституційний суд Таїланду визнав недійсними результати парламентських виборів, що пройшли 2 лютого^[31].
• 21 березня — Україна та Європейський Союз підписали політичну частину Угоди про асоціацію^[32].
• 21 березня — постійна рада Організації з безпеки та співробітництва в Європі у Відні ухвалила рішення про направлення в Україну міжнародної моніторингової місії^[33].
• 24 березня — єгипетський суд засудив до страти 529 прихильників усуненого президента Мухаммеда Мурсі^[34].
• 27 березня — Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію на підтримку територіальної цілісності України та про визнання недійсним «референдуму» у Криму^[35][36].
• 29 березня — Курултай кримськотатарського народу. У розрізі кримської кризи, керівництво кримськотатарського народу бере курс на активну участь як у внутрішньо-, так і зовнішньополітичних процесах з урегулювання кримського питання.
• 29 березня — новим президентом Словаччини обраний безпартійний підприємець Андрій Кіска^[37], у другому турі виборів він випередив прем'єр-міністра Роберта Фіцо.
• 30 березня — муніципальні вибори у Франції, на яких соціалісти зазнали поразки і президент Олланд відправив уряд Еро у відставку, призначивши новим прем'єром Манюеля Вальса.
• 31 березня — Державна дума Росії після анексії Криму в односторонньому порядку денонсувала угоди про базування Чорноморського флоту РФ на території України^[38].
• 6 квітня — на виборах в Угорщині владна партія «Фідес» на чолі з прем'єр-міністром країни Віктором Орбаном отримала більшість у парламенті.
• 8 квітня — вперше за 90 років президент Ірландії прибув з візитом до Великої Британії^[39].
• 9 квітня — ПАРЄ засудила анексію Криму Росією і зажадала негайного виводу російських військ з півострова.
• 10 квітня — ПАРЄ до кінця 2014 року позбавила Росію права голосу, можливості участі в обранні суддів і генерального секретаря Ради Європи, заборонила Росії брати участь у керівних органах ПАРЄ та спостережних місіях^[40].
• 11 квітня — Держрада Криму без обговорення прийняла Конституцію півострова^[41][42].
• 16 квітня — атака на в/ч 3059 у Маріуполі була відбита українськими силами із втратами для атакувальників. Контроль ситуації ескалації «російської весни» на південно-східному напрямку (Маріуполь) дозволило зберегти мир і контроль над тією територією.
• 17 квітня — на зустрічі Україна—ЄС—США—Росія в Женеві досягнуто домовленостей про звільнення захоплених споруд в Україні та амністії протестувальників^[43][44].
• 17 квітня — чинний президент Алжиру Абдельазіз Бутефліка на виборах голови держави переобраний на четвертий термін.
• 22 квітня — лідерові кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву на 5 років заборонили в'їзд до Росії і Криму^[45].
• 23 квітня — палестинські угрупування ФАТХ і ХАМАС на зустрічі у смузі Гази домовилися про примирення і формування єдиного уряду^[46].
• 27 квітня — у Македонії «Внутрішня македонська революційна організація — Демократична партія за македонську національну єдність» (ВМРО-ДПМНЄ) перемогла на парламентських виборах^[47].
• 4 травня — кандидат від опозиційної Панамістської партії Хуан Карлос Варела переміг на президентських виборах у Панамі^[48].
• 7 травня — Конституційний суд Таїланду усунув в.о. прем'єр-міністра Йінглук Чинават.
• 7 травня — на виборах у Південно-Африканській Республіці перемогла керівна партія Африканський Національний Конгрес на чолі з чинним президентом Джейкобом Зумою^[49].
• 16 травня — на парламентських виборах в Індії перемогла націоналістична Індійська народна партія^[50].
• 22 травня — у Таїланді стався військовий переворот, головнокомандувач перебрав контроль над урядом і призупинив дію конституції країни^[51].
• 22—25 травня — країни Європейського Союзу обрали новий склад Європарламенту. В Італії, ДП отримала на них 40,8 % голосів^[52], отримавши найбільшу серед лівоцентристських партій ЄС, кількість мандатів^[13].
• 25 травня — в Україні на дострокових президентських виборах вже у першому турі переміг Петро Порошенко.
• 25 травня — у Литві чинний президент Даля Грибаускайте переобрана на другий термін.
• 29 травня — президенти Росії, Білорусі і Казахстану підписали договір про утворення Євразійського економічного союзу^[53].
• 29 травня — Абдель Фаттах Ас-Сісі обраний президентом Єгипту на виборах, набравши 96 % голосів^[54].
• 2 червня — король Іспанії Хуан Карлос I зрікся престолу на користь свого сина Феліпе, принца Астурійського.
• 3 червня — на виборах президента Сирії за чинного главу держави Башара Асада проголосували 89 % виборців^[55].
• 18 червня — експрезидент Туреччини 96-річний Кенан Еврен і колишній головнокомандувач військово-повітряних сил 89-річний Тахсін Шахінкая засуджені до довічного ув'язнення за участь у військовому перевороті 1980 року^[56].
• 21 червня — чинний президент Мавританії генерал Мохамед ульд Абдель Азіз, який прийшов до влади внаслідок військового перевороту 2008, став переможцем першого туру президентських виборів та здобув другий 5-річний мандат^[57].
• 24 червня — Албанія отримала статус країни-кандидата на членство в Євросоюзі^[58].
• 27 червня — Україна та ЄС підписали Угоду про асоціацію в повному обсязі; угоди про асоціацію з ЄС також підписали Грузія і Молдова^[59].
• 1 липня — вперше після закінчення Другої світової війни японський уряд на чолі з прем'єром Сіндзо Абе дозволив застосовувати війська за кордоном^[60] «в рамках колективної оборони для захисту дружніх держав».
• 1 липня — Італія почала головувати в ЄС.
• 5 липня — окупаційна влада Криму заборонила Голові Меджлісу Рефату Чубарову в'їзд на півострів^[61].
• 9 липня — губернатор столичного округу Джакарта Джоко Відодо переміг на президентських виборах в Індонезії^[62].
• 10 липня — Німеччина висилає з країни главу ЦРУ в Берліні у зв'язку з двома випадками шпигунства на користь США^[63].
• 15 липня — Європейський парламент підтримав кандидатуру Жана-Клода Юнкера на посаду президента Європейської комісії^[64].
• 24 липня — Верховна Рада України розпустила парламентську фракцію Комуністичної партії України^[65].
• 24 липня — парламентська коаліція «Європейський вибір» у Верховній Раді розпущена; прем'єр-міністр Арсеній Яценюк оголосив про відставку уряду.
• 1 серпня — Європейський Союз ввів санкції третього рівня щодо Росії через її політику стосовно України.
• 7 серпня — уряд Росії ввів повну заборону на поставки яловичини, свинини, м'яса птиці, риби, сирів, молока та плодоовочевої продукції з Австралії, Канади, ЄС, США та Норвегії терміном на один рік^[66]; заборонив літати українським авіакомпаніям над територією РФ^[67].
• 10 серпня — Реджеп Таїп Ердоган, який з 2003 року був прем'єр-міністром Туреччини, переміг на перших загальнонаціональних президентських виборах у країні вже у першому турі^[68].
• 14 серпня — прем'єр-міністр Іраку Нурі аль-Малікі, змушений піти зі своєї посади під тиском міжнародної спільноти, заявив про свою підтримку кандидата на посаду прем'єр-міністра Хайдера аль-Абаді^[69].
• 30 серпня — Європейська рада обрала прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска новим президентом Європейської Ради, міністр закордонних справ Італії Федеріка Могеріні обрана новим високим представником Європейського Союзу^[70].
• 14 вересня — владна консервативно-ліберальна коаліція Швеції програла на парламентських виборах, прем'єр-міністр Фредрік Рейнфельдт подав у відставку^[71].
• 15 вересня — президент Польщі Броніслав Коморовський призначив Єву Копач главою польського уряду^[72].
• 16 вересня — Верховна Рада схвалила президентські закони про особливий порядок для зайнятих районів Донбасу і про амністію бойовикам^[73].
• 16 вересня — Верховна Рада України та Європейський парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС^[74], президент Порошенко одразу в Раді підписав закон про ратифікацію^[75].
• 18 вересня — 55 % шотландців висловилися за єдність з Великою Британією на референдумі^[76].
• 21 вересня — учасники другого туру президентських виборів в Афганістані Абдулла Абдулла і Ашраф Гані підписали угоду про формування уряду національної єдності, яка передбачає, що Гані займе пост президента, а Абдулла отримає спеціальну посаду, яка дозволяла курирувати діяльність кабінету міністрів^[77].
• 4 жовтня — на парламентських виборах у Латвії загальну більшість отримують партії, що утворюють коаліційний правоцентристський уряд Лаймдоти Страуюми. Політичні сили «Єдність», "Союз «зелених» і селян та Рух за національну незалежність Латвії набрали разом майже 58 %^[78].
• 5 жовтня — за підсумком парламентських виборів у Болгарії вісім політичних партій і суспільно-політичних рухів будуть представлені в Народних зборах^[79].
• 26 жовтня — позачергові парламентські вибори в Україні.
• 26 жовтня — у Тунісі на парламентських виборах перемогла світська політична партія «Нідаа Туніс»^[80].
• 26 жовтня — у Бразилії Ділма Русеф переобрана на другий президентський термін^[81].
• 30 жовтня — Швеція офіційно визнала Палестину^[82].
• 31 жовтня — на тлі масових протестів президент Буркіна-Фасо Блез Компаоре залишив посаду і втік з країни^[83].
• 9 листопада — на символічному опитуванні понад 80 % жителів Каталонії підтримали ідею незалежності цієї автономної області^[84].
• 16 листопада — Клаус Йоганніс обраний президентом Румунії^[85].
• 27 листопада — Головою Верховної Ради України обраний Володимир Гройсман, Арсеній Яценюк затверджений головою уряду.
• 29 листопада — під час повторного розгляду справи про організацію вбивства сотень протестувальників єгипетський суд зняв звинувачення з поваленого президента Хосні Мубарака^[86].
• 30 листопада — на парламентських виборів у Молдові з незначною перевагою (над промосковськими) перемогли проєвропейські партії^[87].
• 30 листопада — президентом Уругваю вдруге після 5-річної перерви обраний Табаре Васкес^[88], який був кандидатом від лівої владної коаліції.
• 4 грудня — парламент Вірменії ратифікував договір про приєднання країни до Євразійського економічного союзу^[89].
• 14 грудня — парламентські вибори в Японії виграла правляча коаліція, Ліберально-демократична партія і партія Комейто отримали 325 депутатських мандатів з 475^[90].
• 17 грудня — ЄС виключив ХАМАС зі списку терористичних організацій^[91][92].
• 17 грудня — Європарламент визнав Палестинську державу^[93].
• 21 грудня — парламентські вибори в Узбекистані.
• 21 грудня — президентом Тунісу у другому турі обрано 88-річного Беджі Каїд Ес-Себсі^[94].
• 23 грудня — Киргизстан приєднався до Євразійського економічного союзу^[95].

• 18 січня — армія Південного Судану відбила у повстанців стратегічне місто Бор, столицю штату Джонглей^[96].
• 23 січня — на переговорах в Аддис-Абебі між представниками влади на чолі з президентом Південного Судану Сальвою Кіїром і повстанцями, вірними колишньому віцепрезидентові країни Рієку Мачару, підписано угоду про припинення вогню^[97].
• 26 січня — США завдали ракетного удару по території Сомалі з метою знищити лідера угруповання «Аш-Шабаб»^[98].
• 18 лютого — у результаті атак силовиків на вулицях Інститутській та Грушевського, на Майдані Незалежності у Києві було вбито три десятки людей, поранено півтори тисячі і 100 вважаються зниклими безвісти^[99][100].
• 20 лютого — масовий розстріл протестувальників на вулиці Інститутській у Києві.
• 27 лютого — російський спецназ захопив будівлі Верховної Ради та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, українські військові частини блоковані російськими військами.
• 15 березня — армія Сирії за підтримки ліванського руху Хезболла встановила повний контроль над повстанським містом Ябруд на кордоні з Ліваном^[101].
• 20-22 березня — внаслідок захопницьких дій кримської кампанії РФ ВМС України втратив близько двох десятків боєздатних кораблів, у тому числі підводний човен і два корвети, чимало військової техніки і бойового спорядження, а також екіпаж (частину/и), що перейшов на бік ворога^[102].
• 26 березня — прапори Росії підняті у всіх 193 військових підрозділах, що належали (належать) ЗС України у Криму^[103].
• 12 квітня — збройний загін російських терористів під керівництвом Ігоря Гіркіна зайняли міста Краматорськ та Слов'янськ.
• 13 квітня — в Україні оголошена антитерористична операція з метою подолання проявів сепаратизму і недопущення захоплення адміністративних будівель.
• 17 квітня — у результаті нападу на базу ООН у столиці штату Джонглей місті Бор у Південному Судані загинули 58 чоловік, ще більше 100 отримали поранення^[104].
• 20 квітня — під час спільної атаки Ємену і США на бази ісламістів у провінції Аб'ян, на півдні Ємену, за допомогою дронів було вбито 55 бойовиків^[105].
• 29 квітня — у Луганську сепаратисти за допомоги Беркуту зайняли ОДА, міськраду, прокуратуру та телецентр^[106].
• 7 травня — сирійські повстанці після дворічної блокади залишили останній оплот у Хомсі^[107].
• 10 травня — у Південному Судані підписано угоду про перемир'я^[108]: свої підписи під документом поставили президент країни Сальва Кіїр та колишній віцепрезидент, лідер повстанців Рієк Мачар.
• 22 травня — у ранковому бою під Волновахою в Донецькій області загинули 16 військових, 32 поранених^[109] з 51-ї моторизованої бригади з Володимира-Волинського^[110].
• 26 травня — при відбитті атаки сепаратистів на донецький аеропорт імені Прокоф'єва було вбито близько ста бойовиків^[111][112], серед українських вояків втрат не було.
• 29 травня — терористи у Слов'янську збили вертоліт Мі-8, загинуло 12 українських військових, серед яких генерал-майор Сергій Кульчицький^[113].
• 2 червня — в єменській провінції Омран у результаті збройних зіткнень між повстанцями-шиїтами і урядовими військами загинули 120 осіб^[114].
• 3 червня — у ході антитерористичної операції місто Красний Лиман звільнено від терористів^[115].
• 10 червня — загони угрупування «Ісламська держава Іраку та Леванту» зайняли друге іракське місто Мосул^[116].
• 12 червня — іракській армії вдалося відбити місто Тікрит на півночі країни, захоплений раніше бойовиками з радикального угрупування Ісламська держава Іраку і Леванту^[117].
• 13 червня — у Маріуполі в ході антитерористичної операції звільнені зайняті терористами ДНР споруди, 5 бойовиків вбито, 30 затримані^[118].
• 14 червня — у Луганську при заході на посадку терористами збитий український військово-транспортний літак Іл-76, усі 49 військовиків на борту загинули.
• 20 червня — Президент України Петро Порошенко відповідно до рішення РНБО ввів у дію план з мирного врегулювання ситуації у східних регіонах України та на тиждень призупинив АТО.
• 5 липня — по дорозі на захід від столиці Афганістану бойовики руху «Талібан» підпалили більше 400 бензовозів^[119].
• 5 липня — українське військо звільнило від терористів Слов'янськ^[120], Краматорськ^[121], Бахмут, Дружківку та Костянтинівку, силовики розпочали відновлення життєдіяльності міст^[122].
• 8 липня — Армія оборони Ізраїлю почала операцію «Непохитна скеля» проти угрупування «ХАМАС».
• 10 липня — українські сили звільнили Сіверськ на Донеччині^[123].
• 21 липня — українське військо звільнило від терористів Рубіжне, Дзержинськ, Соледар^[124].
• 22 липня — українське військо звільнило від терористів Сєвєродонецьк^[125] та Попасну^[126].
• 24 липня — після дводенних боїв батальйон «Донбас» і 24-а механізована бригада звільнили Лисичанськ^[127].
• 27 липня — українські війська увійшли у Шахтарськ^[128], чим розітнули угруповання сепаратистів і деблокували прикордонні частини.
• 28 липня — сили антитерористичної операції зайняли Дебальцеве^[129], Авдіївку^[130], Лутугине^[131].
• 7 серпня — президент США Барак Обама дав дозвіл на точкові авіаудари проти ісламістів в Іраку^[132].
• 12 серпня — сили антитерористичної операції звільнили Вуглегірськ^[133].
• 17 серпня — українська 95-а бригада взяла під контроль районний центр Ясинувата^[134].
• 21 серпня — українські силовики встановили контроль над райцентром Станиця Луганська^[135].
• 23 серпня — ісламістські бойовики захопили аеропорт у столиці Лівії Триполі^[136].
• 28 серпня — після масового введення на територію України російських військ^[137] українські силовики залишили Новоазовськ^[138], Амвросіївку і Старобешеве^[139].
• 30 серпня — при відході колони українських бійців з оточення під Іловайськом були обстріляні російськими військами; загинули, були поранені або взяті у полон сотні вояків^[140].
• 2 вересня — українські війська залишили луганський аеропорт і Лутугине.
• 4 вересня — українські війська залишили останні позиції у Луганську^[141].
• 5 вересня — в Мінську тристороння контактна група (Росія, Україна, ОБСЄ) та представники ополченців підписали мирний протокол з 12 пунктів, першим з них значиться «забезпечення негайного двостороннього припинення застосування зброї».
• 18 вересня — Франція приєдналася до США і завдала перші авіаудари по позиціях угрупування «Ісламська держава» в Іраку^[142].
• 19 вересня — учасники контактної групи в Мінську домовилися про припинення вогню в Україні, зупинці на поточній лінії зіткнення і встановлення 30-кілометрової зони безпеки^[143].
• 20 вересня — між урядом Ємену і прихильниками шиїтських бунтівників (хоуситів) досягнуто згоди про припинення вогню^[144].
• 26 вересня — британський парламент підтримав участь Сполученого Королівства в авіаційних ударах проти джихадистів «Ісламської держави» в Іраку^[145].
• 2 жовтня — турецький парламент схвалив ініціативу уряду і дозволив збройним силам проводити транскордонні військові операції в Іраку і Сирії, спрямовані проти терористичної організації «Ісламська держава»^[146].
• 2 жовтня — при штурмі донецького аеропорту російсько-терористичними загонами були вбиті та поранені сотні бойовиків^[147].
• 7 грудня — Ізраїль завдав авіаударів по Сирії, атакувавши військові об'єкти біля міжнародного аеропорту Дамаска і міста Дімас^[148].
• 16 грудня — у пакистанському місті Пешавар ісламські бойовики захопили військову школу, під час штурму було вбито 141 і поранено 133 людей, переважно діти^[149].

• 1 січня — Латвія перейшла на євро.
• 2 січня — італійський концерн Fiat домовився про отримання повного контролю над «Chrysler'», узгодивши покупку 41,46 % акцій американського автовиробника за 3,65 мільярда доларів у пенсійного фонду Профспілки працівників автопромисловості США (UAW Retiree Medical Benefits Trust, також відомий як Veba Trust)^[150][151].
• 11 лютого — Національний банк Казахстану девальвував тенге на 19 %, пояснивши це складною ситуацією на світових ринках, знеціненням російського рубля і високими девальваційними очікуваннями в країні^[152].
• 27 березня — Верховна Рада ухвалила урядовий закон про запобігання фінансовій катастрофі^[153], котрий передбачає підвищення податків, акцизів і зборів та скорочення субсидій, і є передумовою для отримання фінансової допомоги від МВФ
• 2 квітня — рейтингове агентство «Standard&Poor's» знизило довгостроковий кредитний рейтинг емітента Криму з CCC до дефолтного рівня D^[154].
• 2 квітня — Німеччина схвалила мінімальну зарплату на рівні €8,5 на годину, відповідний закон почне діяти з 2015 року^[155].
• 5 квітня — у столиці Панами відкрився метрополітен, перший у країнах Центральної Америки^[156].
• 10 квітня — Греція повернулася на ринок довгострокових запозичень, розмістивши перший за чотири роки випуск п'ятирічних облігацій на 3 млрд євро^[157].
• 30 квітня — Виконавча рада Міжнародного валютного фонду схвалила дворічну програму «стенд-бай» для України обсягом $17 млрд (800 % квоти)^[158].
• 17 травня — Португалія вийшла з трирічної програми допомоги^[159], в рамках якої вона отримала 78 млрд євро.
• 21 травня — російська державна компанія Газпром підписала угоду з Китайською національною нафтогазовою корпорацією CNPC щодо поставок газу терміном на 30 років вартістю 400 млрд доларів^[160].
• 5 червня — Європейський Центробанк знизив базову процентну ставку з 0,25 % до рекордних 0,15 %, та першим серед емітентів резервних валют знизив ставку за депозитами до негативного рівня -0,1 % з нульового рівня^[161].
• 12 червня — Суд загальної юрисдикції (ЄС) підтримав рішення про штраф компанії «Intel» у розмірі $1,43 млрд за «зловживання своєю позицією лідера на ринку мікропроцесорів»^[162].
• 16 червня — «Газпром» та «Нафтогаз» подали зустрічні позови у Стокгольмський арбітраж^[163], «Газпром» припинив поставку газу в Україну крім транзиту^[164].
• 30 червня — французький банк BNP Paribas погодився заплатити США $8,83 млрд за роботу в обхід санкцій проти Судану, Ірану та Куби і небажання припиняти незаконну діяльність^[165]; це рекордний штраф, накладений на банки
• 11 липня — Росія списала Кубі 90 % боргу перед СРСР^[166], із загальної суми заборгованості $35,2 млрд половина припадає на відсотки, нараховані на основний борг.
• 14 липня — Citigroup погодився виплатити $7 млрд для позасудового врегулювання звинувачень у введенні в оману інвесторів при продажі іпотечних паперів перед фінансовою кризою 2008 року^[167].
• 15 липня — холдинг Reynolds American Inc., якому належить друга за величиною тютюнова компанія США Reynolds Tobacco, оголосив про покупку компанії Lorillard Tobacco, що займає третє місце, за $27,4 млрд^[168].
• 28 липня — Росія програла судовий процес, ініційований ексакціонерами ЮКОСу і який тривав майже десять років. Третейський суд у Гаазі визнав, що Росія порушувала Енергетичну хартію, і фактично реквізувала нафтокомпанію, та засудив Росію до виплати $50 млрд^[169].
• 30 липня — S&P знизило рейтинг Аргентини до рівня «вибірковий дефолт»^[170].
• 21 серпня — Bank of America досяг домовленості з американським міністерством юстиції про виплату рекордної компенсації в розмірі 17 млрд доларів за шахрайство з цінними паперами напередодні фінансової кризи 2008 року^[171].
• 19 вересня — первинне розміщення акцій китайської компанії Alibaba стало найбільшим IPO в історії американських бірж:^[172] у результаті було залучено понад $21 млрд, капіталізація компанії склала понад $220 млрд
• 6 жовтня — компанія «Facebook» завершила операцію з придбання мобільного месенджера «WhatsApp» вартістю $19 млрд^[173], ця купівля стала найбільшою угодою в індустрії стартапів
• 7 жовтня — вперше в оцінках МВФ китайська економіка перевершила американську при перерахунку ВВП за паритетом купівельної спроможності^[174].
• 15 жовтня — індійська авіакомпанія «IndiGo» підписала контракт з авіабудівним гігантом «Airbus» на постачання 250 пасажирських літаків моделі «A320neo» загальною вартістю $25,7 млрд^[175].
• 29 жовтня — у Берліні представники 51 країни підписали угоду, що передбачає щорічний автоматичний обмін даними про рахунки нерезидентів, що означає скасування банківської таємниці^[176].
• 29 жовтня — Федеральна резервна система США оголосила про завершення програми «Кількісного пом'якшення»: з наступного місяця вона припинить скупку облігацій на фінансовому ринку на гроші^[177].
• 30 жовтня — Арбітражний суд Москви вилучив на користь держави акції «Башнефті», що належали АФК «Система»^[178].
• 30 листопада — державний і гарантований борг України перевищив трильйон гривень^[179].
• 1 грудня — Росія відмовилася від будівництва газогону «Південний потік»^[180].
• 1 грудня — Білорусь після звинувачень з боку Росії в реекспорті повернула на російсько-білоруський кордон митні пости, які були скасовані при створенні Митного союзу^[181].
• 16 грудня — на тлі стрімкого падіння рубля Центральний банк Росії вночі підняв ключову ставку відразу на 6,5 % до 17 % річних^[182], це найрізкіше разове підвищення ставки від дефолту 1998 року.
• 18 грудня — Європейський союз заборонив інвестиції в окупований Крим^[183].
• 19 грудня — у Білорусі введено 30 % збір при купівлі валюти через різке зростання попиту^[184].

• 5 січня — Індія з космодрому на острові Шрихарикота вперше успішно запустила комунікаційний супутник за допомогою ракети-носія з кріогенним двигуном GSLV-D5 власного виробництва^[185]; раніше Індія купувала двигуни для ракет у Росії
• 7 січня — компанія Intel представила мінікомп'ютер «Edison» розміром з SD-карту,^[186] оснащений двоядерним x86-сумісним процесором Quark (400 MHz) та вбудованими модулями Wi-Fi і Bluetooth LE (Low Energy).
• Гарвард-Смітсонівський центр астрофізики оголосив про здобуте в ході експерименту BICEP2 підтвердження інфляційної моделі Всесвіту^[187].
• 25 березня — корабель «Союз ТМА-12М» стартував з Байконура до МКС, на борту космонавти Олександр Скворцов, Олег Артем'єв (Роскосмос) та Стівен Свонсон (НАСА)^[188].
• 8 квітня — після 12 років, 6 місяців і 12 днів на ринку «Windows XP» досяг кінця життєвого циклу: «Microsoft'» припинив підтримку операційної системи^[189].
• 29 травня — ракета-носій Союз-ФГ з кораблем Союз ТМА-13М стартувала з Байконура на Міжнародну космічну станцію, в екіпаж входять космонавт Роскосмосу Максим Сураєв, астронавт NASA Рід Вайзман, астронавт Європейського космічного агентства Александер Герст^[190].
• 29 травня — компанія «SpaceX» у своїй штаб-квартирі в каліфорнійському Готорні представила версію космічного корабля «Dragon V2», призначеного для перевезення на Міжнародну космічну станцію і назад до семи астронавтів^[191]
• 17 червня — перший багатоцільовий атомний підводний човен четвертого покоління проєкту «Ясень», К-560 Северодвинськ, прийнятий до складу ВМФ Росії^[192].
• 9 липня — з космодрому Плесецьк запущено новітню російську екологічно чисту ракету-носій легкого класу «Ангара-1.2ПП»^[193], перший російський носій власної розробки з модульною структурою.
• 6 серпня — зонд «Розетта» Європейського космічного агентства вийшов на орбіту комети Чурюмова–Герасименка^[194].
• 24 вересня — індійський зонд «Мангаляан» успішно дістався до Марса та вийшов на орбіту планети^[195].
• 26 вересня — з космодрому Байконур стартував корабель «Союз ТМА-14М» з екіпажем експедиції «МКС-41/42» на борту, командир екіпажу росіянин Олександр Самокутяєв і бортінженери Олена Сєрова і астронавт NASA Баррі Вілмор^[196]
• 28 жовтня — консорціум W3C надав набору специфікацій HTML5 статус рекомендованого стандарту^[197].
• 12 листопада — після десятирічної подорожі зонд «Філи» здійснив успішну посадку на комету Чурюмова–Герасименка.
• 24 листопада — з космодрому Байконур ракета «Союз-ФГ» вивела на орбіту транспортний пілотований корабель «Союз ТМА-15М», на борту якого командир космонавт Роскосмосу Антон Шкаплеров, бортінженери італійка Саманта Крістофоретті (Європейське космічне агентство) та американець Террі Вертс (НАСА).
• 3 грудня — японська ракета H-IIA, стартувавши з космічного центру Танегашима на півдні країни, вивела в космос науково-дослідницький зонд «Хаябуса-2», призначений для вивчення астероїда 1999 JU3^[198].
• 5 грудня — NASA успішно запустила космічний корабель нового покоління Orion з космодрому на мисі Канаверал у штаті Флорида^[199].
• 23 грудня — Росія з космодрому Плесецьк здійснила перший випробувальний пуск важкої ракети «Ангара-А5»^[200].

• 15 лютого — «Золотого ведмедя» Берлінського кінофестивалю здобув «Чорне вугілля, тонкий лід» Йінан Дяо^[201].
• 16 лютого — премія Британської академії кіно і телебачення (BAFTA) за найкращий фільм вручена авторам картини «12 років рабства», церемонія пройшла у Королівській опері в Ковент-гардені.
• 18 грудня — у Львові у церкві монастиря Святого Онуфрія перепоховали останки першодрукаря Івана Федорова^[202].

• 1 січня — новорічний феєрверк в Дубаї занесений в Книгу рекордів Гіннеса як найбільш масштабний і тривалий у світі^[203].
• 1 січня — у КНДР на перевалі Мансік офіційно відкрився перший у країні великий гірськолижний комплекс, що має у своєму складі 10 лижних трас^[204].
• 3 січня — на Кубі почався вільний продаж нових автомобілів населенню^[205].
• 3 січня — суд США у справах про нагляд за іноземними розвідками дозволив спецслужбам продовжувати масовий збір інформації про телефонні переговори американських громадян^[206].
• 9 січня — вищий адміністративний суд Франції заборонив^[207] вистави коміка Дьєдонне Мбала-Мбала, що очолює Антисіоністську партію країни.
• 13 березня — президента футбольного клубу Баварія (Мюнхен) Улі Генесса засудили до 3,5 років ув'язнення за ухилення від сплати податків^[208].
• 15 березня — паризький суд засудив колишнього начальника розвідки Руанди Паскаля Сімбікангву до 25 років ув'язнення^[209] за геноцид та злочини проти людяності у 1994 році.
• 18 березня — російське інформаційне агентство ИТАР-ТАСС повертається до назви радянських часів ТАСС^[210].
• 21 березня — влада Туреччини закрила доступ до «Twitter»^[211].
• 5 квітня — перший батальйон новоствореної Національної гвардії склав присягу на вірність Україні^[212].
• 21 квітня — через тиск ФСБ засновник соціальної мережі «Вконтакте» Павло Дуров звільнений з посади генерального директора^[213] і залишив Росію.
• 28 квітня — Євросоюз ввів безвізовий режим з Молдовою^[214].
• 1 травня — виконувач обов'язків президента України Турчинов підписав указ про відновлення призову до армії^[215].
• 14 квітня — у нігерійському місті Чибок в північному штаті Борно бойовики секти Боко Харам викрали зі школи 230 школярок^[216].
• 2 травня — в Одесі 48 осіб загинуло, 200 поранено у сутичках і пожежі, які почались після збройного нападу сепаратистів на ходу за єдність країни.
• 28 липня — у Росії прокуратура заблокувала блог опозиціонера Олексія Навального «в інтересах суспільства»^[217].
• 13 серпня — предстоятелем УПЦ МП під час таємного голосування Собору вибрали місцеблюстителя митрополита Онуфрія^[218].
• 3 листопада — у Нью-Йорку відкрився відбудований після терактів 11 вересня Всесвітній торговий центр^[219].
• 11 листопада — Європейський суд постановив, що безробітні громадяни ЄС можуть бути позбавлені права на отримання деяких видів допомоги, якщо вони звертаються за ними в іншій країні Євросоюзу^[220].

• 7—23 лютого — Зимові Олімпійські ігри у Сочі, Росія.
• 15 лютого — у Донецьку на турнірі «Зірки жердини» французький стрибун Рено Лавіллені стрибнув 6.16 і побив світовий рекорд, встановлений Сергієм Бубкою у 1993 році^[221].
• 24 травня — мадридський «Реал» вдесяте в своїй історії виграв Лігу чемпіонів, обігравши у фіналі мадридський «Атлетико» з рахунком 4:1^[222].
• 22 червня — Василь Ломаченко, перемігши Гері Расселла, став чемпіоном світу з боксу за версією WBO у напівлегкій вазі^[223].
• 12 червня — 13 липня — Чемпіонат світу з футболу у Бразилії: збірна Німеччини стала чемпіоном світу. Срібло на рахунку команди Аргентини, бронза — у команди Голландії.
  • 13 липня — у Ріо-де-Жанейро на стадіоні Маракана у фінальному матчі збірна Німеччини виграла у команди Аргентини з рахунком 1:0 і вчетверте стала чемпіоном світу^[224].
• 9 листопада — на «Route du Rhum» («Ромовий шлях»), одиночних перегонах на яхтах через Атлантику встановили рекорд: француз Лоїк Перон з Бретані до Карибських островів Ґваделупа доплив за 7 днів 15 годин та 8 хвилин^[225].

• 8 січня — пожежа на території ПАТ Хартрон в Харкові, загинуло 8 людей^[226].
• 12 січня — у Південному Судані під час аварії порома на Білому Нілі загинули близько 300 біженців, що рятувалися від повстанців^[227].
• 11 лютого — на сході Алжиру розбився військовий літак Hercules C-130, загинули 77 з 78 на борту^[228].
• 8 березня — під час виконання рейсу Куала-Лумпур—Пекін над Південно-Китайським морем екранів радарів зник авіалайнер Боїнг 777—200 авіакомпанії «Малайзійські авіалінії», на його борту перебували 227 пасажирів та 12 членів екіпажа^[229].
• 22 березня — в Осо, штат Вашингтон, за 88 кілометрів на північний схід від Сієтла в результаті проливних дощів зійшов зсув, зруйновано 50 будов, 41 людина загинула, 4 зникли безвісти^[230][231].
• 2 квітня — землетрус магнітудою 8,2 у Чилі, загинуло 5 людей^[232].
• 12 квітня — у Чилі місто Вальпараїсо охопила масштабна пожежа, загинуло 12 осіб, вогонь знищив близько двох тисяч будинків^[233].
• 16 квітня — у Південній Кореї зазнав аварії пором «Севол», який вийшов з порту Інчеон; на борту перебувало 476 осіб, 325 з них школярі^[234]; врятувалися лише 174 людини.
• 2 травня — в афганській провінції Бадахшан на кишлак Хобо-Барик зійшов зсув, загинули більше 2100 чоловік, близько 100 чоловік було врятовано^[235].
• 13 травня — у Туреччині в місті Сома в результаті вибуху на шахті загинули 274 людини^[236], на мить вибуху під землею перебувало 787 шахтарів.
• 15 травня — на річці Мегхна у центральній частині Бангладеш затонув пором «Міраж-4» з 200 пасажирами на борту, 120 людей загинуло або зникли безвісти^[237].
• 16 травня — наймасштабніша за сто років повінь у Сербії і Боснії забрала десятки життів і змусила 150 тисяч людей залишити свої будинки, 2000 зсувів ґрунту відкрили мінні поля^[238].
• 17 травня — у Лаосі розбився урядовий літак українського виробництва «Ан-74», загинуло 16 осіб на борту, зокрема віцепрем'єр і міністр оборони Дуангчай Пхічит, міністр суспільної безпеки Тхонгбан Сенгафон, мер Вьєнтьяна Сукхан Махалат, начальник відділу пропаганди ЦК владної Народно-революційної партії Чуанг Сомбункхан^[239][240].
• 15 липня — від аварії в московському метро між станціями «Молодіжна» і «Слов'янський бульвар» загинули 23 людини, 50 важкопоранених^[241].
• 17 липня — російські терористи під Торезом збили пасажирський літак «Boeing 777», що виконував рейс Амстердам—Куала-Лумпур, загинули всі 298 осіб на борту.
• 23 липня — пасажирський літак ATR-72 компанії TransAsia зазнав катастрофи, здійснюючи аварійну посадку в аеропорту міста Магун архіпелагу Пенху в південній частині Тайванської протоки, загинуло 47 людей^[242].
• 24 липня — літак Air Algerie зі 110 пасажирами і 6 членами екіпажу, що здійснював рейс з Буркіна-Фасо в Алжир, розбився на півночі Малі через грозовий шторм.
• 2 серпня — серія вибухів газу у комунікаційних трубах у місті Гаосюн на півдні Тайваню забрала життя 24 людей, ще 270 зазнали поранень^[243].
• 2 серпня — унаслідок вибуху на фабриці компанії Kunshan Zhongrong Metal Products у китайському місті Кунішань, провінція Цзянсу, загинули 65 людей, більше 100 постраждали^[244].
• 3 серпня — землетрус, що стався в повіті Лудянь південно-західної китайській провінції Юньнань, забрав життя понад 360 людей^[245].
• 4 серпня — у Бангладеш 125 людей загинуло, коли пором маршруту Дакка—Шаріатпур перекинувся в 27 км від столиці країни^[246].
• 10 серпня — авіалайнер Iran-141 упав на житлові квартали незадовго після зльоту з аеропорту Тегерана «Мехрабад», загинуло 48 людей^[247]
• 20 серпня — у Хіросімі внаслідок зсуву ґрунту загинули 39 людей, понад 50 інших знайти не вдалося^[248].
• 22 серпня — у берегів Лівії затонуло судно з нелегалами, 170 загиблих^[249].
• 6 вересня — внаслідок мусонних дощів і паводків у північному Пакистані та Індії загинуло понад 200 осіб, сотні поранені і десятки тисяч втратили домівки^[250].
• 14 вересня — більше 160 вихідців з країн Африки загинули в результаті аварії судна біля берегів Лівії^[251].
• 27 вересня — внаслідок непрогнозованого виверження вулкана Онтаке, що у центральній частині Японії, загинули понад 30 осіб^[252].
• 21 жовтня — у катастрофі легкомоторного літака «Falcon-50» у московському аеропорту Внуково загинув президент французької нафтової компанії Total Крістоф де Маржері і троє членів екіпажу^[253].
• 28 грудня — літак «Аеробус A320» малайзійської бюджетної авіакомпанії AirAsia зі 162-ма пасажирами, що здійснював рейс QZ8501 з індонезійської Сурабаї у Сингапур, впав у воду біля острова Белітунг, після того, як зіткнувся з турбулентністю і спробував змінити курс^[254].

див. також Категорія:Народились 2014

• 20 лютого — Леонор (герцогиня Готландська), принцеса Швеції, герцогиня Готланду.
• 10 грудня — Габріела Тереза Марія, принцеса Монако.
• 10 грудня — Жак Оноре Реньє Грімальді, наслідний принц Монако.

див. також Категорія:Померли 2014

• 3 січня — Григорій Кохан, кінорежисер, сценарист, народний артист України.
• 5 січня — Еусебіу, португальський футболіст.
• 7 січня — Шао Їфу, один із засновників китайської медіакорпорації Shaw Organisation, мільярдер, продюсер і філантроп.
• 11 січня — Аріель Шарон, прем'єр-міністр Ізраїлю у 2001–06.
• 22 січня — Сергій Нігоян, один із перших героїв «Небесної сотні».
• 26 січня — Євген Стахів, діяч націоналістичного підпілля на Східній Україні в роки Другої Світової війни.
• 27 січня — Григорій Бондар, український хірург-онколог, академік, Герой України.
• 26 лютого — Пако де Лусія, іспанський гітарист.
• 23 березня — Адольфо Суарес, голова уряду Іспанії з 1976 по 1981 рік після повалення диктатури Франко.
• 7 квітня — Жузеп Марія Субіракс, іспанський скульптор і художник.
• 17 квітня — Габрієль Гарсія Маркес, колумбійський письменник, нобелівський лауреат.
• 25 квітня — Тіто Віланова, іспанський футбольний тренер.
• 3 травня — Гері Беккер, американський економіст, нобелівський лауреат.
• 25 травня — Войцех Ярузельський, останній лідер комуністичної Польщі.
• 25 червня — Іван Плющ, український політик.
• 5 липня — митрополит Київський і всієї України Володимир.
• 7 липня — Едуард Шеварднадзе, політичний діяч СРСР та незалежної Грузії, президент Грузії у 1992—2003 роках.
• 7 липня — Альфредо Ді Стефано, аргентино-іспанський футболіст.
• 12 липня — Валерія Новодворська, російський політик, публіцист, журналіст, дисидент, правозахисниця, засновник і голова партій «Демократичний Союз» та «Західний вибір».
• 12 липня — Надін Гордімер, південноафриканська англомовна письменниця, нобелівська та букерівська лауреатка.
• 26 липня — у Кременчуці застрелений мер міста Олег Бабаєв.
• 30 липня — Віктор Баранов, український поет, прозаїк та перекладач, голова Національної спілки письменників України.
• 1 серпня — Валентин Белькевич, білоруський футболіст, відомий виступами за київське «Динамо».
• 9 серпня — Андрій Баль, футболіст та тренер київського «Динамо».
• 16 серпня — Всеволод Нестайко, український дитячий письменник.
• 4 вересня — Донатас Баніоніс, литовський актор і режисер, народний артист СРСР.
• 17 вересня — Андрій Гусін, український футболіст.
• 5 жовтня — Юрій Любимов, російський театральний режисер, засновник Театру на Таганці.
• 6 жовтня — Павло Муравський, український хоровий диригент і педагог, Герой України.
• 27 жовтня — Данієль Буланже, французький поет, прозаїк, драматург, сценарист і актор.
• 28 жовтня — Майкл Сата, чинний президент Замбії.
• 12 листопада — Віктор Петрович Серебряников, український радянський футболіст, заслужений майстер спорту СРСР.
• 13 листопада — Каха Бендукідзе, грузинський підприємець і політик, автор економічних реформ у Грузії.
• 24 листопада — Віктор Тихонов, радянський та російський хокейний тренер.
• 1 грудня — Євген Сверстюк, український письменник, філософ, дисидент.
• 12 листопада — Віктор Петрович Серебряников, український радянський футболіст, заслужений майстер спорту СРСР.
• 2 грудня — Жан Беліво, канадський хокеїст «Монреаль Канадієнз», десятиразовий володар Кубка Стенлі.
• 22 грудня — Джо Кокер, англійський музикант.

• з медицини та фізіології: норвезьке подружжя Мей-Брітт Мозер, Едвард Мозер та американець Джон О'Кіф за відкриття системи клітин у мозку, яка визначає положення в просторі
• з фізики: японці Ісаму Акасака, Хіросі Амано, Судзі Накамура, за розробку блакитних оптичних діодів, що дозволили впровадити яскраві і енергоощадні джерела світла
• з хімії: німець Штефан Гелль, американці Вільям Мернер і Ерік Бетциґ за винахід флуоресцентного мікроскопа з суперроздільністю
• з літератури: Патрік Модіано за розкриття «життєвого світу людини часів окупації»
• премія миру: індієць Кайлаш Сатьярті і пакистанка Малала Юсуфзай
• з економіки: Жан Тіроль за аналіз ринків та їхні регуляції