Журавець (рослина) — Вікіпедія

Журавець
Розквітла герань лісова (Geranium sylvaticum)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Геранієцвіті (Geraniales)
Родина: Журавцеві (Geraniaceae)
Рід: Журавець (Geranium)
L.
Види

Понад 350, включно з:
Журавець великокореневищний (Geranium macrorrhizum)
Журавець болотяний (Geranium palustre)
Журавець лучний (Geranium pratense)
Журавець дрібний (Geranium pusillum)
Журавець смердючий (Geranium robertianum)
Журавець кривавий  (Geranium sanguineum)
Журавець лісовий (Geranium sylvaticum)

Вікісховище: Geranium

Журавець[1], або гера́нь[2] (Geranium) — рід рослин родини геранієвих, основний і найбільший у родині — нараховують понад 350 видів[3].

Українська назва рослини журавець, подібно як в інших мовах (англ. cranesbill, рос. журавник) походить від подібності сім'янки рослини на дзьоб журавля. Родова назва Geranium походить від грец. γεράνως, що також означає «журавель».

Журавці — одно-, рідше багаторічні трав'янисті рослини.

Стебло — заввишки від 20 до 60 см.

Рослина герані лучної (Geranium pratense)

Листки — на довгих черешках, пальчасто-, рідше перисторозсічені, в багатьох гераней м'яковорсисті.

Квітки — правильні, двостатеві; з п'ятичленної чашечки розкриваються 5 майже круглих пелюсток, розташованих в одній площині. Колір квітів — бордовий і ліловий різних відтінків, синій, білий тощо.

Плід герані розкривається п'ятьма стулками.

Поширення

[ред. | ред. код]

Трави і напівкущі герані поширені по всьому світу, особливо в помірній зоні Північної півкулі, зокрема у східному Середземномор'ї, а у тропіках — і в горах.

Виділяють понад 300 (за ін. даними 400) видів гераней.

В Україні поширені понад 20 видів журавцю (герані), зокрема:

  • Журавець альпійський (Geranium alpestre);
  • Журавець блискучий (Geranium lucidum);
  • Журавець болотяний (Geranium palustre) — з бордовими квітами;
  • Журавець великокореневищний (Geranium macrorrhizum) — у Карпатах, квітки мають відтінки від фіолетового і криваво-червоного до блідо-рожевого;
  • Журавець голубиний (Geranium columbinum);
  • Журавець дрібний (Geranium pusillum) — з світло-ліловими, майже білими квітами;
  • Журавець кримський (Geranium asphodeloides);
  • Журавець лісовий (Geranium sylvaticum) — з ліловими квітами;
  • Журавець лучний (Geranium pratense) — зі світло-ліловими квітами;
  • Журавець пагорбовий (Geranium collinum);
  • Журавець розлогий (Geranium divaricatum);
  • Журавець розсічений (Geranium dissectum);
  • Журавець чеський (Geranium bohemicum) та інші.

Розведення і використання

[ред. | ред. код]
журавець великокореневищний (Geranium macrorrhizum)

Герань є відомою декоративною рослиною. У садівництві особливо популярні південно-європейські види та їх культурні гібриди (наприклад, журавець великокореневищний Geranium macrorrhizum), зокрема з махровими квітками.

Найкращий спосіб при розведенні — за допомогою розщеплення кореневища на частки, пагони і бруньки, також за допомогою насіння (як і для більшості рослин — восени або на початку весни).

Герані є поживою для личинок деяких видів метеликів.

Пеларгонії

[ред. | ред. код]

Часом серед садівників геранню називають не лише рослини роду Geranium, а й рослини роду Pelargonium (пеларгонії), які раніше також відносили до гераней.

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Geranium // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Определитель высших растений Украины / Доброчаєва Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н. и др. — К.: Наукова думка, 1987. — С. 221.(рос.)
  3. Geranium Tourn. ex L.. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 13.05.2021.
  4. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання

[ред. | ред. код]