Головний маршал Франції — Вікіпедія

Головний маршал Франції (фр. Maréchal général des camps et armées du roi) або Генеральний Маршал (фр. général-maréchal) — найвищий військовий чин у Франції часів Дореволюційної та Імперської Франції з кінця XVI століття до середини XIX століття.

Чин та звання Головного маршала Франції присвоювалося одночасно лише одному особливо видатному маршалові Франції, які зазвичай мали у своєму підпорядкуванні одну з армій. Умовно це звання можливо порівняти із званням генералісимуса, оскільки було вищим військовим званням у Франції, що існувало на той час.

За всю історію Франції військове звання Головного маршала Франції присуджували всього 6 разів: Шарлю де Бірону, Франсуа де Ледіг'єру, Анрі де Тюренну, Клоду де Віллару, Моріцу Саксонському та також наполеонівському маршалові Сульту. Він був останнім, хто мав звання Головного маршала Франції.

Список Головних маршалів Франції

[ред. | ред. код]
Зображення Головний маршал Франції Дати життя Дата присвоєння звання Прим.
1
Шарль Арман де Гонто Бірон 1562 — 31 липня 1602 точна дата невідома Адмірал Франції (4 жовтня 1592)

Маршал 26 січня 1594

Страчений

2
Франсуа де Бонн Ледіг'єр 1 квітня 1543 — 21 вересня 1626 30 березня 1621 Маршал 27 вересня 1609:

Конетабль Франції 6 липня 1622

3
Анрі де Тюренн 11 вересня 1611 — 27 липня 1675 4 квітня 1660 Маршал 16 листопада 1643
4
Клод Луї Ектор де Віллар 8 травня 1653 — 17 червня 1734 18 жовтня 1733 Маршал 20 жовтня 1702
5
Моріц Саксонський 28 жовтня 1696 — 30 листопада 1750 12 січня 1747 Маршал 26 березня 1744
6
Жан де Дью Сульт 29 березня 1769 — 26 листопада 1851 15 вересня 1847 Маршал Імперії 19 травня 1804

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]