Густота річкової сітки — Вікіпедія

Густота́ річково́ї сі́тки — показник розгалуженості річкової сітки. Виражається відношенням суми довжини (у кілометрах) усіх поверхневих водотоків даного басейну або даної території до площі (у квадратних кілометрах) цього ж басейну чи території.

Для території України густота річкової сітки пересічно становить 0,25 км/км². Найгустіша вона в Українських Карпатах, зокрема в басейні річок Черемош і Тиса — до 2—2,5 км/км². У Кримських горах — 0,7 км/км², на Донецькій височині — 0,5 км/км².

У басейнах великих річок на окремих ділянках густота річкової сітки неоднакова. Так на правобережжі Дністра цей показник перевищує 1 км/км², на лівобережжі пересічно становить 0,5 км/км². Переважно на більшій частині України густина річкової сітки змінюється в межах 0,2—0,4 км/км². Мінімальне значення (від 0,09 до 0,2 км/км²) цей показник має в межиріччі Дністра і Південного Бугу, на лівобережжі Сіверського Дінця, на Приазовській височині, у верхній частині басейну Остра, Трубежа, Супою. Між Дніпром і Сивашем поверхневий стік відсутній.

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• «Словник-довідник учителя географії». Київ, 1981 рік