Далекосхідний фронт — Вікіпедія

Далекосхідний фронт
Далекосхідний фронт
Дальневосточный фронт
	Замасковані радянські танки Т-26 в готовності до атаки біля озера Хасан. Битва на озері Хасан. 1938
На службі	28 червня — 31 серпня 1938; 1 липня 1940 — 5 серпня 1945
Країна	Радянський Союз
Вид	РСЧА
Тип	фронт
Гарнізон/Штаб	Хабаровськ
Війни/битви	Радянсько-японські прикордонні конфлікти; * Битва на озері Хасан ; Друга світова війна
Почесні найменування	Червонопрапорний
Командування
Командувач військами фронту	Маршал Радянського Союзу Блюхер В. К.
Командувач військами фронту	генерал-полковник Штерн Г. М.
Командувач військами фронту	генерал армії Апанасенко Й. Р.

Див. також: Далекосхідний фронт (значення)

Далекосхі́дний фронт — оперативно-стратегічне об'єднання Червоної армії на Далекому Сході з 1 липня 1938 до 5 серпня 1945 року. Брав участь у конфлікті біля озера Хасан у 1938, протягом німецько-радянської війни в європейській частині СРСР фронт перебував у повній бойовій готовності до відбиття вторгнення японської Квантунської армії з території маріонеткової держави Маньчжоу-го.

Історія

Перше формування

Далекосхідний фронт створений за наказом Наркома оборони СРСР від 28 червня 1938 року (відповідно до постанови Головної військової ради РСЧА від 8 червня 1938) на базі Особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії (ОЧДСА) і іменувався Червонопрапорним Далекосхідним фронтом. До складу фронту увійшли управління, 1-ша і 2-га армії, а також Хабаровська група військ.

У липні — серпні 1938 року війська Далекосхідного фронту брали участь у конфлікті біля озера Хасан. За результатами подій у цьому конфлікті з японською армією на базі переформованих управлінь 2-ї Окремої Червонопрапорної армії і Хабаровської оперативної групи у вересні 1938 року були відновлені управління 18-го і 20-го стрілецьких корпусів у Куйбишевкі-Восточній і Біробіджані, в травні 1939 року у Ворошилові утворено управління 31-го стрілецького корпусу.

Після закінчення бойових дій поблизу озера Хасан рішенням Головної військової ради РСЧА від 31 серпня 1938 року управління фронту було розформовано. З військ фронту сформовані 1-ша і 2-га окремі Червонопрапорної армії, які безпосередньо підкоряються Наркомату оборони СРСР.

Друге формування

1 липня 1940 року на підставі наказу народного комісара оборони від 21 червня 1940 року № 0029 на базі управління Читинської фронтової групи військ було розгорнуто управління Далекосхідного фронту другого формування. До складу фронту увійшли 1-ша і окремі Червонопрапорні армії, а також Північна армійська група. В оперативному підпорядкуванні фронту перебували Тихоокеанський флот і Червонопрапорна Амурська флотилія. Штаб-квартира фронту — Хабаровськ.

У тому ж році на базі управління 20-го стрілецького корпусу утворено управління 15-ї армії (генерал-майор Черемисов Л. Г.). Управління Північної армійської групи в Ніколаєвську-на-Амурі після реорганізації стало управлінням Особливого стрілецького корпусу (генерал-майор Дубков М. Г.)^[1].

Навесні 1941 року 1-ша окрема Червонопрапорна армія була переформована у дві армії — 1-шу Червонопрапорну (генерал-лейтенант Єременко А. І.), управління якої перемістилося в Спаськ-Дальній, і 25-ту (генерал-лейтенант Парусинов Ф. А.), чиє управління, сформований на базі управління 43-го стрілецького корпусу, розмістилося у Ворошилові-Уссурійському^[1].

У липні 1941 року з 18-го стрілецького корпусу (35-та, 66-та і 78-ма стрілецькі дивізії, 109-й укріплений район, артилерійські та інші частини) сформована 35-та армія, яка обороняла кордон СРСР у Примор'ї^[1].

У першій половині 1941 року в 1-ій Червонопрапорній армії сформований 30-й механізований корпус у складі управління, двох танкових (58-ї і 60-ї) і однієї моторизованої (239-й) дивізій, у 2-й Червонопрапорної армії — 59-та танкова дивізія, а 69-та стрілецька дивізія переформована на 69-ту моторизовану дивізію. Усі стрілецькі дивізії фронту були переведені на типову організацію з чисельністю близько 10 тис. людей^[1].

Директивою Генерального штабу від 26 квітня 1941 року Далекосхідний фронт передав на захід управління 31-го стрілецького корпусу, 2 стрілецькі дивізії (21-шу і 66-ту) і 2 повітрянодесантні бригади (211-ту і 212-ту), що здійснювалося у відповідності до замисленого радянським керівництвом великого перекидання військ з Далекого Сходу на захід країни. До війни в Київський особливий військовий округ відбули управління стрілецького корпусу і дві повітрянодесантні бригади^[1].

На початок німецького вторгнення до Радянського Союзу у складі Далекосхідного фронту перебувало 4 загальновійськові армії (1-ша і 2-га Червонопрапорна, 15-та і 25-та) і Особливий стрілецький корпус. Ще 4 стрілецькі корпуси входили до складу армій: 26-й і 59-й — в 1-шу, 18-й — в 15-ту, 39-й — в 25-ту. Всього у складі фронту було 17 стрілецьких, 3 танкових, 2 моторизованих і 1 кавалерійська дивізій, 3 стрілецьких і 1 повітрянодесантна бригада, 12 укріплених районів^[1].

У серпні 1942 року на основі військових частин загальновійськових армій були сформовані 9-та, 10-та і 11-та (в грудні 1944 року перетворена в 18-й авіаційний корпус) повітряні армії. У липні 1943 року в складі фронту на базі Особливого стрілецького корпусу (Сахалін) була сформована 16-та армія.

Протягом німецько-радянської війни війська фронту перебували в постійній бойовій готовності, створювали оборонні рубежі за планом прикриття державного кордону з маріонетковою держави Маньчжоу-го, де зосередилася японська Квантунська армія. У воєнний час зі складу Далекосхідного фронту на німецько-радянський фронт були передислоковані 23 дивізії (16 стрілецькі, 2 кавалерійські, 4 танкові, 1 моторизована), 19 бригад (3 стрілецькі, 3 повітрянодесантні, 13 артилерійських) і авіаційні частини (всього бл. 250 тис. людей, 3,3 тис. гармат і мінометів, 2 тис. танків), а також понад 100 тис. осіб маршового поповнення^[2].

19 березня 1945 року директивою Ставки ВГК частина військ фронту (1-ша Червонопрапорна, 25-та і 35-та армії, 9-та повітряна армія, 10-й механізований корпус) були виділені в Приморську групу військ (з 5 серпня 1945 року — 1-й Далекосхідний фронт).

5 серпня 1945 року Далекосхідний фронт перейменований на 2-й Далекосхідний фронт.

Військові формування у складі фронту

На 1 січня 1945 року^[3]

На 1 червня 1945 року^[4]

Командування

Перше формування

Командувачі:

Маршал Радянського Союзу Блюхер В. К. (1 липня 1938 — 4 вересня 1938);

Члени військової ради:

дивізійний комісар Мазепов П. І. (липень — серпень 1938);

Начальники штабів:

комкор Штерн Г. М. (липень — серпень 1938);

Друге формування

Командувачі:

комкор Штерн Г. М. (1 липня 1940 — січень 1941);
генерал-полковник, з 22 лютого 1941 року генерал армії Апанасенко Й. Р. (січень 1941 — 25 квітня 1943);
генерал-полковник (з 26 жовтня 1944 — генерал армії) Пуркаєв М. О. (25 квітня 1943 — 5 серпня 1945);

Члени військової ради:

армійський комісар 2-го рангу Бірюков М. І. (1 липня 1940 — лютий 1941);
корпусний комісар Желтов О. С. (лютий — серпень 1941);
дивізійний комісар, з 9 грудня 1941 корпусний комісар, з 6 грудня 1942 генерал-майор, з 19 січня 1944 генерал-лейтенант Яковлєв Ф. П. (серпень 1941 — травень 1945).
генерал-лейтенант Леонов Д. С. (травень — 5 серпня 1945);

Начальники штабів:

генерал-майор Кузнецов М. А. (1 липня 1940 — січень 1941);
генерал-лейтенант, з 12 жовтня 1941 генерал-полковник Смородинов І. В. (січень 1941 — серпень 1943);
генерал-майор, з 13 вересня 1944 генерал-лейтенант Шевченко Ф. І. (серпень 1943 — серпень 1945).

Див. також

Примітки

Виноски

Джерела

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ДАЛЬНЕВОСТОЧНЫЙ ФРОНТ НАКАНУНЕ И В ПЕРИОД ВЕЛИКОЙ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЫ 1941—1945 ГГ. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
↑ Дальневосточный фронт. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 19 січня 2021.
↑ Боевой состав Советской Армии на 1 января 1945 г. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
↑ Боевой состав войск Дальнего Востока на 1 июня 1945 г.^{[недоступне посилання]}

Джерела

ДАЛЬНЕВОСТОЧНЫЙ ФРОНТ НАКАНУНЕ И В ПЕРИОД ВЕЛИКОЙ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЫ 1941—1945 ГГ. [Архівовано 10 квітня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Дальневосточный фронт [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання

Фронт [Архівовано 30 листопада 2012 у WebCite](рос.)
Дальневосточный фронт [Архівовано 4 травня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
Дальний Восток в войне [Архівовано 18 травня 2008 у Wayback Machine.](рос.)

Література

Краснознаменный Дальневосточный. История Краснознаменного Дальневосточного военного округа. М., 1971
Боевой состав Советской Армии. Ч. 1. Июнь—декабрь 1941 г. М.: Военно-исторический отдел ВНУ ГШ ВС СССР. Воениздат, 1963. С. 13, 14.

[history.ric.mil.ru-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ДАЛЬНЕВОСТОЧНЫЙ ФРОНТ НАКАНУНЕ И В ПЕРИОД ВЕЛИКОЙ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЫ 1941—1945 ГГ. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 19 січня 2021.

[2] Дальневосточный фронт. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 19 січня 2021.

[3] Боевой состав Советской Армии на 1 января 1945 г. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.

[4] Боевой состав войск Дальнего Востока на 1 июня 1945 г.^{[недоступне посилання]}

[1]

[2]

[3]

[4]

п о р Червона армія та флот СРСР у Другій світовій війні
Фронти	Білоруський • 1-й Білоруський • 2-й Білоруський • 3-й Білоруський • Брянський • Волховський • Воронезький • Далекосхідний • 1-й Далекосхідний • 2-й Далекосхідний • Донський • Забайкальський • Закавказький • Західний • Кавказький • Калінінський • Карельський • Кримський • Курський • Ленінградський • Можайської лінії оборони • Московська зона оборони • Московський резервний • Орловський • Південний • Південно-Західний • Південно-Східний • Північний • Північно-Західний • Північно-Кавказький • Прибалтійський • 1-й Прибалтійський • 2-й Прибалтійський • 3-й Прибалтійський • Приморська група військ • Резервний • Резервних армій • Сталінградський • Степовий • 1-й Український • 2-й Український • 3-й Український • 4-й Український • Центральний
Фронти ППО	Закавказький • Західний • Московський • Південний • Південно-Західний • Північний • Східний •Центральний
Флоти	Балтійський • Північний • Тихоокеанський • Чорноморський
Загальновійськові армії	1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 • 7 • 8 • 9 • 10 • 11 • 12 • 13 • 14 • 15 • 16 • 17 • 18 • 19 • 20 • 21 • 22 • 23 • 24 • 25 • 26 • 27 • 28 • 29 • 30 • 31 • 32 • 33 • 34 • 35 • 36 • 37 • 38 • 39 • 40 • 41 • 42 • 43 • 44 • 45 • 46 • 47 • 48 • 49 • 50 • 51 • 52 • 53 • 54 • 55 • 56 • 57 • 58 • 59 • 60 • 61 • 62 • 63 • 64 • 65 • 66 • 67 • 68 • 69 • 70 • Приморська • Повітряно-Десантна
Загальновійськові гвардійські армії	1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 • 7 • 8 • 9 • 10 • 11
Загальновійськові ударні армії	1 • 2 • 3 • 4 • 5
Танкові армії	1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6
Гвардійські танкові армії	1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6
Повітряні армії	1-ша бомбардувальна • 1-ша винищувальна • 1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 • 7 • 8 • 9 • 10 • 11 • 12 • 13 • 14 • 15 • 16 • 17 • 18
Повітряні армії ППО	1-ша винищувальна ППО • Бакинська • Забайкальська • Ленінградська • Московська • Приамурська • Приморська
Саперні армії	1 • 3 • 6 • 7 • 8 • 10
Флотилії	Азовська • Амурська • Біломорська • Волзька • Дніпровська • Дунайська • Каспійська • Ладозька • Онезька • Пінська • Північна Тихоокеанська • Чудська