5-та повітряна армія (СРСР) — Вікіпедія

5-та повітряна армія СРСР
На службі	6 червня 1942 — післявоєнний час
Країна	СРСР
Належність	Північно-Кавказький фронт Закавказький фронт Степовий військовий округ Степовий фронт 2-й Український фронт
Вид	ВПС
Тип	ВПС СРСР
Роль	повітряна
Чисельність	армія
Війни/битви	Німецько-радянська війна Битва за Кавказ Північно-Кавказька операція Бєлгородсько-Харківська операція Повітряна битва за Кубань Битва за Дніпро Кіровоградська наступальна операція 1944 Корсунь-Шевченківська операція Умансько-Ботошанська операція Яссько-Кишинівська операція Дебреценська операція Будапештська операція Віденська операція Празька операція
Командування
Визначні командувачі	генерал-полковник авіації Горюнов С. К.

П'́ята пові́тряна а́рмія (5 ПА) — авіаційне об'єднання, повітряна армія військово-повітряних сил СРСР під час Другої світової війни. Переформовано у 5-й авіаційний корпус у 1994-ому.^[1]

5-та повітряна армія сформована на підставі наказу НКО СРСР від 3 червня 1942 р. на базі управління, з'єднань і частин ВПС Північно-Кавказького фронту у складі п'яти авіаційних дивізій і двох авіаційних полків.

У липні-грудні 1942 року армія підтримувала дії сухопутних військ в ході Північно-Кавказької стратегічної оборонної операції. 5 вересня була включена до складу Закавказького фронту, з 4 лютого 1943 року перепідпорядкована командуючому військами Північно-Кавказького фронту.

У квітні 1943 року у взаємодії з 4-ю повітряною армією й авіацією Чорноморського флоту з'єднання армії брали участь боротьбі за панування у повітрі над Кубанню.

24 квітня 1943 року армія була виведена в резерв Ставки ВГК й включена до складу військ Степового військового округу (з 9 липня — Степового, з 20 жовтня — 2-го Українського фронту).

Авіатори армії внесли значний внесок у розгром військ супротивника в ході проведення Бєлгородсько-Харківської стратегічної наступальної операції (3-23 серпня 1943) і битви за Дніпро (25 серпня-23 грудня 1943).

У 1944 році армія брала участь в Кіровоградській (5-16 січня), Корсунь-Шевченківській (24 січня-17 лютого), Яссько-Кишинівській (20-29 серпня) наступальних операціях.

Протягом 1944—1945 років авіація армії також брала активну участь у повітряній підтримці бойових дій 2-го Українського фронту на території Югославії, Угорщини, Австрії, Чехословаччини (Белградська (28 вересня — 20 жовтня), Будапештська (29 жовтня 1944-13 лютого 1945), Віденська (16 березня-15 квітня 1945), Празька (6-11 травня 1945) наступальні операції).

Всього за роки німецько-радянської війни авіатори 5-ї повітряної армії здійснили близько 180000 літако-вильотів, взяли участь у трьох повітряних операціях. За високу бойову майстерність, героїзм і мужність понад 16000 тисяч військовиків нагороджені орденами і медалями. 139 льотчиків і штурманів удостоєні звання Героя Радянського Союзу, а М. Д. Гулаєв, К. О. Євстигнєєв, С. Д. Луганський і Г. А. Речкалов удостоєні цього звання двічі.

• 132-га бомбардувальна авіаційна дивізія
• 236-та винищувальна авіаційна дивізія
• 237-ма винищувальна авіаційна дивізія
• 238-ма штурмова авіаційна дивізія
• 265-та винищувальна авіаційна дивізія
• два окремих авіаційних полки.

• 3-й гвардійський винищувальний авіаційний корпус
• 3-й гвардійський штурмовий авіаційний корпус
• 5-й штурмовий авіаційний корпус
• 6-та гвардійська винищувальна авіаційна дивізія
• 218-та бомбардувальна авіаційна дивізія
• 279-та винищувальна авіаційна дивізія
• 331-ша винищувальна авіаційна дивізія
• 44-й авіаційний полк ЦПФ
• 95-й транспортний авіаційний полк
• 207-й розвідувальний авіаційний полк коригувальників артилерійського вогню
• 312-й авіаційний полк нічних бомбардувальників
• 511-й розвідувальний авіаційний полк

• Командувачі:
  • генерал-лейтенант авіації, з 25 березня 1944 — генерал-полковник авіації Горюнов С. К. (3 червня 1942 — до кінця війни).
• Начальники штабу:
  • генерал-майор авіації Синяков С. П. (червень 1942 — липень 1943);
  • генерал-майор авіації, з вересня 1944 — генерал-лейтенант авіації Селезньов М. Г. (липень 1943 — до кінця війни).

• Битва за Кавказ
• Вісло-Одерська операція
• Винищувальна авіація

• «Советские Военно-Воздушные Силы в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.», Москва, 1968.
• Кожевников М. Н. Командование и штаб ВВС Советской Армии в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг. — М.: Наука, 1977.
• Гиляревский В. П. Война: Морские летчики. О боевом пути 47-го штурмового авиаполка ВВС ВМФ. В 2-х томах. — 1992.
• Донченко С. А. Флагман штурмовой авиации. — К.: Политиздат Украины, 1988.
• Бойков П. М. На главных направлениях. — М.: Воениздат, 1984.
• Давтян С. М. Пятая воздушная. Военно-исторический очерк боевого пути 5-й воздушной армии в годы Великой Отечественной войны. — М.: Воениздат, 1990.^[2]

• Боевые действия Красной армии в ВОВ [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
• 5-я воздушная армия
• 5-я воздушная армия [Архівовано 29 січня 2010 у Wayback Machine.]
• Перечни вхождения соединений и частей РККА в состав Действующей армии в 1939-45 гг. [Архівовано 17 грудня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
• Командующие воздушными армиями ВВС РККА в период 1942—1945 гг. [Архівовано 28 березня 2009 у Wayback Machine.]
• Немного из истории военого аэродрома Канатово

Це незавершена стаття про військові формування. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.