Деспот Воде (справжнє ім'я Іоан Якоб Гераклід; рум. Деспот Воде; грец. Ἰωάννης Ἰάκωβος Ἡρακλείδης, 18 листопада 1511 — 5 листопада 1563) — грецький солдат, господар Молдавського князівства з 18 листопада 1561 року по 5 листопада 1563 року.
Іоан Якоб Гераклид народився на одному з грецьких островів (можливо, Крит або Самос). Багато подорожував по Європі, воював як найманець, прийняв протестантизм.
В 1556 році вступив на службу до Олександра Лопушанина, видаючи себе за родича його дружини Роксанди. Через зв'язки зі змовниками був змушений покинути країну, але потім при підтримці Габсбургів і бояр, які були незадоволені жорсткою політикою Лопушанина, зібрав військо найманців і, перемігши Лопушанина в битві біля Вербії, зійшов на Молдавський престол.
Гераклід пообіцяв платити підвищену данину Туреччині, домігшись цим від Турецького султана підтвердження свого права на заняття престолу. Для сплати дані та платні найманцям він збільшив податки, чим викликав загальну народну ненависть і прізвисько Деспот Воде, під яким і залишився в історії. Григорій Уреке писав, що він «наклав на країну великі тяготи, обібрав церкви, а срібло з них перелив на гроші і робив таке, чого країна не бачила». Деспот Воде насаджував чужі жителям Молдавського князівства традиції, протегував протестантам, чим настроїв проти себе і духовенство.
1563 року спалахнуло масове селянське повстання. Бояри ж організували чергову змову, несподівано перебили всіх найманців Деспота Воде. Господар сховався із залишками особистої охорони в Сучавській фортеці і більш ніж три місяці тримав оборону, поки не був виданий найманцями. Глава Бояр, гетьман Томша особисто забив Деспота Воде до смерті палицями і став господарем, прийнявши ім'я Стефан.
|
---|
| - Драгош I (1352—1353)
- Сас (1354—1358)
- Балк (1359)
- Богдан I (1363—1367)
- Петру (1367—1368)
- Лацько (1368—1373)
- Костя (1373—1374)
- Юрій Коріятович (1374)
- Петру I (1375—1391)
- Роман I (1391—1394)
- Стефан I (1394—1399)
- Юга Безногий (1399—1400)
- Александру І (1400—1432)
- Ілля I (1432—1433)
- Штефан II (1433—1435, 1443—1447)
- Петру II (1435—1436, 1447, 1448—1449)
- Роман II (1436—1443, 1447—1448)
- Чубер (1449)
- Александру II (1450, 1452—1454, 1455)
- Богдан II (1450—1451)
- Петру III (1451—1452, 1454—1457)
- Штефан III (1457—1504)
- Богдан III (1504—1517)
- Штефан IV (1517—1527)
- Петру IV (1527—1538, 1541—1546)
- Стефан V (1538—1540)
- Александру ІІІ (1540—1541)
- Ілля II (1546—1551)
- Штефан VI (1551—1552)
- Іоан І (1552)
- Александру IV (1552—1561, 1564—1568)
- Іоан ІІ (1561—1563)
- Штефан VII (1563—1564)
- Богдан IV (1568—1572)
- Іоан III (1572—1574)
- Петро VI (1574—1577, 1578—1579, 1582—1591)
- Іоан IV (1577)
- Іоан V (1579—1582)
- Арон Тиран (1591—1592, 1592—1595)
- Александру V (1592)
| - Петру VII (1592)
- Штефан VIII (1595)
- Єремія Могила (1595—1600, 1600—1606)
- Михайло (1600)
- Симеон Могила (1606—1607)
- Михайло Могила (1607)
- Костянтин Могила (1607—1611)
- Штефан IX (1611—1615, 1621—1623)
- Олександр Могила (1615—1616)
- Раду Міхня (1616—1619, 1623—1626)
- Гаспар Граціані (1619—1620)
- Александру VII (1620—1621, 1631—1633)
- Мирон Барновський-Могила (1626—1629, 1633)
- Александру VIII (1629—1630)
- Мойсей Могила (1630—1631, 1633—1634)
- Василь Лупул (1634—1653)
- Георгій Штефан (1653—1658)
- Ґеорґе Ґіка (1658—1659)
- Константин Щербан (1659, 1661)
- Стефаніца Лупу (1659—1661)
- Істрате Добіжа (1661—1665)
- Георге Дука (1665—1666, 1668—1672, 1678—1683)
- Александру IX (1666—1668)
- Штефан ІХ (1672—1674, 1683—1684)
- Думитрашку Кантакузіно (1673—1675, 1684—1685)
- Антон Росетті (1675—1678)
- Константин Кантемир (1685—1693)
- Димитрій Кантемір (1693, 1710—1711)
- Константин Дука (1693—1695, 1700—1703)
- Антіох Кантемир (1695—1700, 1705—1707)
- Йоан Бухуш (1703, 1709—1710)
- Міхай Раковіце (1703—1705, 1707—1709, 1715—1726)
- Ніколай Маврокордат (1709—1710, 1711—1715)
- Лупу Костакі (1711)
- Йоан Маврокордат (1711, 1743—1747)
- Григоре II Гіка (1726—1733, 1735—1739, 1739—1741, 1747—1748)
| - Константин Маврокордат (1733—1735, 1741—1743, 1748—1749, 1769)
- Йордаке Ставраки (1749)
- Костянтин Раковіце (1749—1753, 1756—1757)
- Матей Ґіка (1753—1756)
- Скарлат Ґіка (1757—1758)
- Іоан VII (1758—1761)
- Ґриґоре Каллімакі (1761—1764, 1767—1769)
- Ґриґоре Александре Ґіка (1764—1767, 1774—1777)
- Константин Морузі (1777—1782)
- Александру Маврокордат І (1782—1785)
- Александру Маврокордат ІІ (1785—1786)
- Александру X Іпсіланті (1786—1788)
- Емануїл Джані-Русет (1788—1789)
- Александру Морузі (1792, 1802—1806, 1806—1807)
- Міхай Суцу І (1792—1795)
- Александру Каллімакі (1795—1799)
- Костянтин Іпсіланті (1799—1801)
- Александру Суцу (1801—1802)
- Йордаке Конта (1802)
- Скарлат Каллімакі (1806, 1807—1810, 1812—1819)
- Александру Ханґерлі (1807)
- Йордаке Русет-Розновану (1806)
- Веніамін Костакі (1807—1812, 1821)
- Міхай Суцу ІІ (1819—1821)
- Олександр XI Іпсіланті (1821)
- Штефан Воґоріде (1821—1822)
- Іоніце Санду Стурдза (1822—1828)
- Михайло Стурдза (1834—1849)
- Ґріґоре Александру Ґіка (1849—1853, 1854—1856)
- Теодор Балш (1856—1857)
- Ніколае Воґоріде (1857—1858)
- Штефан Катарджиу (1858—1859)
- Іоан Кантакузіно, Василе Стурдза і Анастасіє Пану (1858—1859)
- Александру Йоан Куза (1859)
| |
|