Дур-Шаррукін — Вікіпедія

Дур-Шаррукін
36°30′34.308000099993″ пн. ш. 43°13′45.516000099993″ сх. д. / 36.50953000002777316° пн. ш. 43.22931000002777324° сх. д. / 36.50953000002777316; 43.22931000002777324
Країна Ірак
РозташуванняНайнава
Типнаселений пункт і археологічна пам'ятка
Дата заснування706 до н. е.

Дур-Шаррукін. Карта розташування: Ірак
Дур-Шаррукін
Дур-Шаррукін
Дур-Шаррукін (Ірак)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Реконструкція цитаделі з палацом Саргона II
Ассирійські міста того часу

Дур-Шаррукін (аккад. Фортеця Саргона) — столиця Ассирії в останні роки правління Саргона II. Місто будувалося за його проєктом в період з 713 по 707 роки до н. е. Однак внаслідок раптової загибелі царя в битві будівництво було припинено, і столиця була перенесена в Ніневію. В кінці VII століття до н. е. місто було зруйноване військами Мідії. Нині тут розташоване поселення Хорсабад (північ сучасного Іраку), де досі проживають ассирійці.[1][2]

Історія

[ред. | ред. код]

Саргон II був царем Ассирії в 722–705 до н. е. У 717 до н. е. він наказує розпочати будівництво нової резиденції для нього в місці злиття річок Тигр і Великий Заб. В ассирійських записах того часу вказано, що матеріали, такі як деревина, а також робоча сила були залучені з далекої Фінікії. В околицях міста були посаджені сади оливкового дерева з метою збільшення виробництва олії. До 706 до н. е. будівельні роботи припинилися. У наступному році Саргон помер в бою. Його син Сінаххеріб відмовився від ідеї продовжити будівництво і переніс столицю назад в Ніневію. Після падіння Ассирійської імперії недобудоване місто було зруйноване.[3]

План міста

[ред. | ред. код]

Дур-Шаррукин був прямокутного планування зі сторонами в 1760 і 1635 метрів, площею в 3 км² або 700 акрів. Протяжність стін дорівнювала 16 280 одиницям ассирійської міри довжини, що відповідало числовому значенню імені Саргон. Масивні стіни міста охоронялися 157 сторожовими вежами. Всередину міста вели сім воріт з різних кінців. У центрі знаходився царський палац, поруч — храми, присвячені таким богам, як Набу, Шамаш, Сін, і більш дрібні — Ададу, Нінгалу, Нінурта. Також був зикурат заввишки 42 метри[2], місто прикрашали рельєфні стіни і різні скульптури. Зокрема ворота «вартували» крилаті бики шеду, вага яких доходить до 40 тонн. До міста прилягали царський мисливський парк і сад. Зі збереженого листування відомо, що сюди були доставлені тисячі молодих фруктових дерев, айви, мигдалю, яблуні і мушмули.[4]

Розкопки

[ред. | ред. код]

Вперше про це місце згадує французький генконсул в Мосулі Поль-Еміль Ботта в 1842 році. Він вважав, що тут розміщувалася біблійна Ніневія. Розкопки під його керівництвом проводилися в 1842 — 1844 роках.[5] Віктор Плейс продовжив археологічні дослідження в 1852 — 1855 роках.[6]

Значна частина знахідок французів була втрачена внаслідок двох інцидентів при транспортуванні рікою. В 1853 році Плейс спробував перевезти дві 30-тонні статуї та інші матеріали в Париж, однак пірати напали на експедицію і затопили транспортні судна. В 1855 році Плейс і Опперт спробували перевезти понад 200 ящиків із знахідками з Дур-Шаррукін і Німруда, але вся ця колекція була загублена.[7] Те, що вдалося доставити в Париж, нині зберігається в залах Лувра.

У 19281935 в Хорсабаді проводили розкопки американські археологи з сходознавчих інституту Чикаго. За тронним залом ними був виявлений великий шеду вагою 40 тонн. Статуя з великими труднощами була доставлена ​​в Чикаго. Наступні розкопки проходили в палаці і храмовому комплексі.[8] [9] [10] [11]

У 1957 до дослідження міста взялися археологи Іракського Департаменту Античності під керівництвом Фуада Сафара. Ними був виявлений храм Сібітті.[12]

За повідомленнями місцевих жителів, 8 березня 2015 бойовики «ісламської держави Іраку і Леванту» частково розграбували, частково знищили руїни міста[13].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Дур-Шаррукин [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] в Вікіпедія.
  2. а б Міста Дворіччя [Архівовано 30 жовтня 2009 у Wayback Machine.].
  3. Marc Van De Mieroop, A History of the Ancient Near East ca. 3000 — 323 BC, Wiley-Blackwell, 2006, ISBN 1-4051-4911-6
  4. Lane Fox 2008: 27; texts are in Luckenbill 1927: II.
  5. E. Guralnick, New drawings of Khorsabad sculptures by Paul Émile Botta, Revue d'assyriologie et d'archéologie orientale, vol. 95, pp. 23-56, 2002
  6. Victor Place, Nineve et l'Assyie, in3 volumes, Imprimerie impériale, 1867–1879
  7. Robert William Rogers, A history of Babylonia and Assyria: Volume 1, Abingdon Press, 1915
  8. [1] [Архівовано 18 червня 2010 у Wayback Machine.] OIC 16. Tell Asmar, Khafaje and Khorsabad: Second Preliminary Report of the Iraq Expedition, Henri Frankfort, 1933
  9. [2] [Архівовано 18 червня 2010 у Wayback Machine.] OIC 17. Iraq Excavations of the Oriental Institute 1932/33: Third Preliminary Report of the Iraq Expedition, Henri Frankfort, 1934
  10. [3] [Архівовано 18 червня 2010 у Wayback Machine.] Gordon Loud, Khorsabad, Part 1: Excavations in the Palace and at a City Gate, Oriental Institute Publications 38, University of Chicago Press, 1936
  11. [4] [Архівовано 18 червня 2010 у Wayback Machine.] Gordon Loud and Charles B. Altman, Khorsabad, Part 2: The Citadel and the Town, Oriental Institute Publications 40, University of Chicago Press, 1938
  12. F. Safar, The Temple of Sibitti at Khorsabad, Sumer, vol. 13, pp. 219–221, 1957
  13. Бойовики «Ісламської держави» знищили і розграбували артефакти руїн стародавнього міста Дур-Шаррукин. RT. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 8 березня 2015.

Література

[ред. | ред. код]
  • G. Loud and C.B. Altman, Khorsabad, University of Chicago Press, 1936-38.
  • A. Fuchs, Die Inschriften Sargons II. aus Khorsabad, Cuvillier, 1994, ISBN 3-930340-42-9
  • A. Caubet, Khorsabad: le palais de Sargon II, roi d'Assyrie: Actes du colloque organisé au musée du Louvre par le Services culturel les 21 et 22 janvier 1994, La Documentation française, 1996, ISBN 2-11-003416- 5
  • Arno Poebel, The Assyrian King-List from Khorsabad, Journal of Near Eastern Studies, vol. 1, no. 3, pp. 247–306, 1942
  • Arno Poebel, The Assyrian King List from Khorsabad (Continued), Journal of Near Eastern Studies, vol. 1, no. 4, pp. 460–492, 1942
  • Pauline Albenda, The palace of Sargon, King of Assyria: Monumental wall reliefs at Dur-Sharrukin, from original drawings made at the time of their discovery in 1843–1844 by Botta and Flandin, Editions Recherche sur les civilisations, 1986, ISBN 2 −86538-152-8

Посилання

[ред. | ред. код]