Халдеї — Вікіпедія
Халдеї | |
Дата створення / заснування | 10 століття до н. е. |
---|---|
![]() | |
Час/дата припинення існування | 650-ті до н. е. |
![]() |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/06/Tigr-euph.png/300px-Tigr-euph.png)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/67/Babylonie_chaldeens.svg/220px-Babylonie_chaldeens.svg.png)
Халдеї — семітський народ, що мешкав в області гирл річок Тигру й Євфрату на північно-західному березі Перської затоки.
У 626-536 до н. е. у Вавилоні правила халдейська династія Нововавилонського царства, засновниками якої були Набопаласар та Гімнатор.
Авак 1:6: "Бо ось, Я підніму халдеїв, народ жорстокий і не упокорений, котрий ходить по широкополій землі, щоб загарбати поселення, які йому не належать."
![]() | Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|