Женжеруха Володимир Михайлович — Вікіпедія
Женжеруха Володимир Михайлович | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 22 вересня 1972 Юрківка |
Смерть | 1 вересня 2014 (41 рік) Лутугине |
Військова служба | |
Приналежність | ![]() |
Вид ЗС | ![]() |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Володи́мир Миха́йлович Женжеру́́ха (нар. 22 вересня 1972 — пом. 1 вересня 2014) — прапорщик Збройних сил України.
Військову службу розпочав 1990 року старшим вожатим вартових собак. Інструктор з водіння взводу забезпечення навчального процесу 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗС України (Десна). В зоні бойових дій був відряджений до 1-ї танкової бригади.
Загинув біля Георгіївки — під час розвідки шляхів виведення танків з-під Луганська військові потрапили під обстріл (або підірвались на «розтяжці»). Тоді ж загинув молодший сержант Дмитро Ротозій.
Перебував у списку розшуку. Похований у селищі Десна.
Без Володимира лишились дружина та дві доньки.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- ↑ Указ Президента України від 17 липня 2015 року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Женжеруха Володимир Михайлович [Архівовано 19 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Небесна Гвардія[недоступне посилання з липня 2019]
![]() | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |