Журмани — Вікіпедія

Журмани — козацький рід, що користувався шляхетським і дворянським гербом Шеліга. Рід походить із Стародубщини.

I

• Андрій Журман (?—?)

II

• Журман (Зурман, Турченко, Турчиненко) Дмитро Андрійович (? — 1714) — осавул Стародубського полку (1669—1672 рр.), сотник Першої Стародубської сотні (1676—1678 рр.), обозний Стародубського полку (1688—1702 рр.), наказний стародубський полковник під час Північної війни (1704—1706, 1708 рр.)

III

• Журман Матвій Дмитрович (? — раніше 1714) — військовий товариш Стародубського полку (1700).

IV

• Журман Василь Матвійович (? — 1729) — військовий товариш Стародубського полку (1710 рр.), значний військовий товариш Стародубського полку (1718—1724 рр.), значковий товариш Стародубського полку (1723 р.).

+ Губчиц Єфросинія Іванівна, донька почепського сотника

• Михайло — козак,
• Григорій — козак,
• Іван — козак

V

• Журман Ілля Васильович (бл. 1720—1783) — Генеральний суддя (1756—1781 рр.) Глухівського періоду в історії України, перший губернатор Новгород-Сіверського намісництва (1782—1783 рр.).

+ Стрешенцова Агафія (Гафія) Давидівна, донька бунчукового товариша.

У них не було дітей. Тому старшинський рід Журманів у кінці 18 століття згас. Однак козаки Журмани його продовжуавали й надалі.

• Заруба В. М. Козацька старшина Гетьманської України, (1648—1782): персон. склад та родинні зв'язки / В. М. Заруба. — Дніпропетровськ. : ЛІРА, 2011.- 931 с.
• Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина. Гетьманщини. — К.: Стилос, 2009. — 432 с.