French
DeutschЗабілка — Вікіпедія
За́бі́лка[1][2] або за́біл[3][4] — в східноєвропейських кухнях традиційна молочна приправа до супів, як гарячих (борщу, картопляного або грибного супу, розсольнику, журу[5]), так і холодних (окрошки, холоднику тощо).
Як забілку використовують молоко, кисле молоко, вершки і сметану. Супи забі́люють, тобто приправляють рідку страву забілкою[6][7], після приготування, за столом, в індивідуальній тарілці[5]. Відповідно до традицій ресторанної кухні забілку сервірують до заправного супу в соуснику на пиріжковій тарілці з чайною ложкою[8]. У польській кухні сметану до забіленого борщу додають до подачі на стіл[9]. Французькі супи забілюють молоком чи вершками.
Авторами статті про забілювання в Енциклопедичному словнику Брокгауза та Ефрона 1894 є дієтолог Д. В. Каншин і хімік Д. І. Менделєєв[10].
- ↑ Забілка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. «Сметана або молоко як приправа до рідкої страви»
- ↑ Забілка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Забіл // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Забіл // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ а б Похлёбкин В. В. Забелка // О кулинарии от А до Я: Словарь-справочник. — Мн.: Полымя, 1988. — С. 61. — 224 с. — 200 000 экз. — ISBN 5-345-00218-5.
- ↑ Забілювати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Забілювати // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Главчева С. И. Подача супов // Организация производства и обслуживания в ресторанах и барах: учеб. пособие / С. И. Главчева, Л. Е. Чередниченко. — Новосибирск : Изд-во НГТУ, 2007. — С. 115—118. — ISBN 978-5-7782-0856-8.
- ↑ Бергер С., Кульзова-Гавличкова Е. и др. Борщ забеленный // Польская кухня / Пер. с польск. — Варшава : Государственное экономическое издательство, 1966. — С. 119.
- ↑ Забелка // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)