Замок Сант-Анджело — Вікіпедія
Замок Сант-Анджело | |
---|---|
41°54′11″ пн. ш. 12°27′59″ сх. д. / 41.903044° пн. ш. 12.466307° сх. д. | |
Країна | Італія[1][2] |
Розташування | Рома Капіталеd[2] |
Тип | музей (13 лютого 1906) чотирикутний замокd[2] римський мавзолейd[1] і мавзолей[1] |
Архітектор | Decriannusd[3] |
Дата заснування | 139 |
Адреса | Лунготевере Кастеллоd |
Медіафайли у Вікісховищі |
Замок Сант-Анджело (італ. Castel Sant'Angelo — Замок Святого Ангела), відомий також як Мавзолей Адріана — архітектурна пам'ятка Риму розташована у парку Адріана. Слугувала спочатку мавзолеєм, згодом замком, резиденцією римських пап, їх скарбницею і одночасно в'язницею. Наразі є музеєм.
Імператор Адріан почав зводити споруду в 134 році як мавзолей (гробницю) для себе й Антоніна Пія[4]. Будівництво було закінчено в 139 році, через рік після смерті імператора. Мавзолей був подібний етруським тумулусам: на квадратному фундаменті (довжина сторони — 84 м) був встановлений циліндр (діаметр — 64 м, висота — близько 20 м), увінчаний насипним горбом, а на його вершині скульптурна група — імператор на чолі квадриги.
Прах Адріана було розміщено в мавзолеї через рік після смерті імператора в Байях у 138 році, разом з прахом його дружини Вібії Сабіни та прийнятого сина Луція Елія Цезаря. Згодом у мавзолеї були розміщені похоронні урни інших імператорів, починаючи з Антоніна Пія та закінчуючи Каракаллою у 217 році. Адріан також звів міст Елія, що вів до мавзолею з правого берегу Тибра. Через 100 років цю величезну споруду включили до побудованих Авреліаном стін, що оточували місто, і її використовували як фортецю у військових і стратегічних цілях.
Згідно з легендою, в 590 році, під час епідемії чуми, папа Григорій I побачив на вершині фортеці архангела Михаїла, який вклав меч у пахви, що означало кінець лиха — тисячолітнього прокляття за гріх бути імперією. Звідси і пішла назва Замок Святого Ангела.
У Середньовіччі замок був з'єднаний з Ватиканом пассетто (проходом), укріпленим коридором. Великий внесок у реставрацію замку, так само як і всієї житлової частини Ватикану, зробив папа Олександр VI Борджіа. Саме при ньому було створено багато настінні і настельні розписи, а також облаштований внутрішній дворик імені папи. У цьому дворику проходили театральні вистави, організовані спеціально для папи Борджіа і його родини, а також час від часу відбувались тортури і страти, при яких папа міг бути присутній особисто. В загальному плані, з епохи Ренесансу і до наших днів вигляд замку і його планування істотно не змінилися.
Ще з часів папи Григорія Великого (VI–VII століття н. е.) замок Сант-Анджело перебував у статусі твердині, неприступної фортеці прямо у Ватикані. Климент VII в 1527 році сховався в замку, коли війська імператора Карла V Габсбурга вторглися в Рим. В облозі замку знаходився в цей час і брав діяльну участь у відбитті атак Бенвенуто Челліні, скульптор, ювелір, автор відомих мемуарів. Декількома роками пізніше він був ув'язнений в замку, але зробив неможливе — втік із в'язниці.
- Міст Сант-Анджело
- Зала Аполона
- Зала Аполона
- Зала Персея
- Стеля у ложі
- Стеля у ложі
- Прохід між терасою та бібліотекою
- Стеля у бібліотеці
- Скарбниця
- Архістратиг Михаїл
- Бронзова статуя архангела Михаїла на вершині замку, створена у 1753, Петер Антон фон Фершаффтельт (1710-1793).
- Святий Петро
- Святий Павло
- Ангел
- Первинний ангел
У романі Дена Брауна «Янголи і демони» і знятому за романом фільмі викрадених кардиналів і прилад з антиматерією злочинці ховали у замку Сант-Анджело.
- ↑ а б в archINFORM — 1994.
- ↑ а б в Atlante castellano d'Italia
- ↑ https://www.elledecor.com/it/best-of/a29005901/castel-sant-angelo-rome/
- ↑ Gibbon, Edward (1826). The history of the decline and fall of the Roman Empire. 6 (4th American ed.). New York. p. 369
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Замок Сант-Анджело
- Офіційна сторінка [Архівовано 6 травня 2016 у Wayback Machine.] (італ.)
- Замок Сан Анджело, ще одна визначна пам'ятка Риму (9 фото) [Архівовано 15 травня 2013 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про архітектуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |