Луцій Елій Цезар — Вікіпедія

Луцій Елій Цезар
Ім'я при народженніЛуцій Цейоній Коммод
Народився13 січня 101(0101-01-13)
Рим, Римська імперія
Помер1 січня 138(0138-01-01) (36 років)
Рим
·сухоти
ПохованняЗамок Сант-Анджело
ПідданствоРимська імперія
Діяльністьполітик
ТитулЦезар
Посадаконсул
Термін136—137 роки
РідЦейонії
БатькоЛуцій Цейоній Коммод
МатиЕлія Фунданія Плавція
РодичіАдріан
Брати, сестриCeionius Silvanusd, Марк Веттулен Цивіка Барбар і Avidia Plautiad
У шлюбі зАвідія Плавція
Діти2 сини та 2 доньки

Луцій Елій Цезар (лат. Lucius Aelius Verus Caesar; 13 січня 101 —1 січня 138) — державний та військовий діяч Римської імперії, консул 136 і 137 років.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з етруського роду Цейоніїв. Син Луція Цейонія Коммода, консула 106 року.

Завдяки своєму батькові увійшов до почту імператора Адріана. У 130 році призначається претором. В цей час або трохи раніше оженився на зведеній сестрі Авідії Плавції (у них була одна мати — Ігнота Плавція). У 136 році останній всиновив його, давши ім'я Луцій Елій Вер Цезар. Сучасники вважали, що Вер був або позашлюбним сином Адріана, або коханцем.

Того ж року призначено консулом разом з Секстом Веттуленом Цивікою Помпеяном. Через декілька місяців Луцій Вер отримав посаду імператорського консула—пропретора у Паннонії. Тут у м. Карнутум очолив римські легіони. Протягом 136—137 років веде війни з племенами маркоманів та квадів. Декілька разів спустошував прикордонні землі. У результаті на деякий час загроза з боку цих германців усунулася. У 137 році вдруге став консулом, цього разу разом з Публієм Целієм Бальбіном Вібуллієм Пієм. Утім вже 1 січня 138 року Луцій Цезар сконав від сухот.

Література

[ред. | ред. код]

Був великим поціновувачем літератури, особливо поезії Овідія. За деякими відомостями особисто писав непогані вірші, що натепер не збереглися.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Авідія Плавція[en]

Діти:

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Ioan Piso, «Zur Tätigkeit des L. Aelius Caesar in Pannonien». In: Ders., An der Nordgrenze des Römischen Reiches: ausgewählte Studien (1972—2003). Stuttgart 2005, S. 257—264, ISBN 3-515-08729-X
  • Guido Migliorati, Cassio Dione e l'impero romano da Nerva ad Antonino Pio — alla luce dei nuovi documenti, Milano 2003.
  • Dietmar Kienast, Römische Kaisertabelle, Darmstadii 1996, p. 326