Затишне (Волноваський район) — Вікіпедія

село Затишне
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Волноваський район
Тер. громада Хлібодарівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA14040150070020149 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Затишне 
Основні дані
Населення 168 (01.01.2017)
Площа 0.7 км²
Густота населення 240 осіб/км²
Поштовий індекс 85765
Телефонний код +380 6244
Географічні дані
Географічні координати 47°31′15″ пн. ш. 37°19′37″ сх. д. / 47.52083° пн. ш. 37.32694° сх. д. / 47.52083; 37.32694
Середня висота
над рівнем моря
177 м
Водойми балка Холодні Терни
Відстань до
обласного центру
82,1 км
Відстань до
районного центру
24,1 км
Найближча залізнична станція Хлібодарівка
Відстань до
залізничної станції
9,4 км
Місцева влада
Адреса ради 85765, с. Златоустівка, вул. Чернігівська, 50
Сільський голова Лямцев Валентин Миколайович
Карта
Затишне. Карта розташування: Україна
Затишне
Затишне
Затишне. Карта розташування: Донецька область
Затишне
Затишне
Мапа
Мапа

CMNS: Затишне у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

За́тишне (№ 7, Графська, Кампер-Хутір) — село Хлібодарівської сільської громади Волноваського району Донецької області України. Відстань до райцентру становить близько 24 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Історія

[ред. | ред. код]

За даними на 1859 рік у власницькому селі Олександрівського повіту Катеринославської губернії мешкало 3105 осіб (1559 чоловічої статі та 1546 — жіночої), налічувалось 425 дворових господарств, існувала православна церква[1].

Станом на 1886 рік у єврейській колонії, центрі Затишинського приказу Маріупольського повіту Катеринославської губернії, мешкало 602 особи, налічувалось 74 дворових господарства, існувала синагога[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до осіб (? чоловічої статі та ? — жіночої), з яких ? — православної віри[3].

У 1908 році в селі мешкало ? осіб (? чоловічої статі та ? — жіночої), налічувалось ? дворових господарства[4].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 109 54.23%
російська 92 45.77%
Усього 201 100%

За даними перепису 2001 року населення села становило 201 особу, з них 54,23 % зазначили рідною мову українську та 45,77 % — російську[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 598) (рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 30 (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-63. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Маріупольскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 29-2)
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 березня 2022. 

Посилання

[ред. | ред. код]