French
DeutschЗбірна УРСР з футболу — Вікіпедія
| УРСР | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Асоціація | Федерація футболу УРСР | ||
| Найбільше виступів | |||
| Найкращий бомбардир | |||
| |||
Перший матч.svg){kind=small} Збірна Харкова 3 — 2 УСРР(Харків, УРСР; 4 травня 1924) | |||
Останній матч.svg){kind=small} УРСР 1 — 0 .svg){kind=small} УзбРСР(Київ, УРСР; 27 липня 1986) | |||
Найбільша перемога ФСЖТ 1 — 17 УРСР(Париж, Франція; 18 серпня 1935) Робітничий союз Парижу 0 — 16 УРСР(Іврі-сюр-Сен, Франція; 23 серпня 1935) | |||
Найбільша поразка 0 — 3  Закавказзя(Москва, СРСР; 10 червня 1931) | |||
| Чемпіонат світу | |||
| Виступів | |||
| Найвище досягнення | |||
| Спартакіада народів СРСР | |||
| Виступів | 4 (вперше у 1956[ru]) | ||
| Найвище досягнення | чемпіон (1986[en]) | ||
Збірна Української Радянської Соціалістичної Республіки — команда футболістів з України в часи СРСР. Ця збірна ніколи не була членом ФІФА, брала участь у Чемпіонатах СРСР та Спартакіадах народів СРСР, а також проводила товариські матчі. Керувалась Федерацією футболу УРСР.
Перша збірна, що збирала найкращих виконавців республіки, скликалась у 1924-1959 та 1979 роках. У 1960-х роках республіку представляла друга збірна з виконавців, що змагалися у Класі "Б" першості Союзу. На Спартакіадах СРСР 1983-86 років Україна була представлена молодіжними (U-20 та U-21) збірними.
Прем'єрні матчі футбольна збірна УСРР провела у 1924 році в рамках підготовки до ІІ Всесоюзного свята фізкультури. Фінальні змагання Всесоюзного свята планувалося провести в Москві за участю збірних республік, що входили до СРСР. ВРФК України відразу ж дала вказівку готувати республіканську збірну, і вже у квітні 1924 року був визначений її склад.
4 травня 1924 року новосформована збірна УСРР отримала перше у своїй історії "бойове хрещення" в матчі зі збірною Харкова на полі кращого в той час в столиці України (Харкові) спортмайданчика ім. Спартака при переповнених трибунах. Відомий склад збірної УСРР в цьому матчі: воротар Борис Войтенко (Миколаїв); захисники Петро Роман (Одеса), С. Грушин (Харків); півзахисники Іван Привалов, Володимир Фомін (обидва — Харків), Василь Котов (Одеса); нападаючі Арон Коген (Одеса), Олександр Шпаковський, Іван Натаров, Микола Кротов (усі — Харків), Валентин Прокоф'єв (Одеса); а також гравець збірної, який забив прем'єрний гол в її історії — харків'янин Іван Натаров. Однак, перемогу у матчі з рахунком 3:2 святкували харків'яни (Газета «Коммунист», №102, 06.05.1924 г., с. 5).[1] Як зазначала газета «Красный Николаев», ініціативу з перших хвилин захопили гравці збірної Харкова, забивши вже на 11-й і 15-й хвилинах два голи у ворота Войтенко силами Ситцевого та Алфьорова. Але вже на 28-й хвилині "збірник", харків'янин Натаров ударом головою сквитав одного м'яча. Гра вирівнялася, але раптом воротар Войтенко з Миколаєва, який кинувся на відбір м'яча в ноги нападаючому харків'ян Казакову, отримав важку травму (вивих плеча) і змушений був залишити поле. У ворота став Кротов, але харків'янам з пенальті вдалося забити йому гол (через зіткнення Войтенка та Казакова збірники не тільки лишилися воротаря, але й були покарані одинадцятиметровим). У перерві керівництво дозволило провести заміну травмованого голкіпера, і у ворота збірної став ще один харків'янин Рукавіцин (так як запасного воротаря з іншого міста не було), а Кротов повернувся у напад. Незважаючи на те, що збірна України у другому таймі заграла значно сильніше, однак лише на 52-й хвилині Шпаковський скорочує розрив у рахунку — 2:3. Більшого суперники в цьому матчі досягти не спромоглися. Повторний матч 9 травня 1924 року переможця не виявив і завершився з рахунком 0:0 (воротар збірної Рукавіцин). 11 травня була обіграна збірна Юзівки 5:1 (воротар Войтенко).[2]
Влітку 1924 року збірна УСРР провела ще дві товариські зустрічі одразу після завершення Першості України: 23 серпня поступилася збірній команді Автономної Кримської Соціалістичної Радянської Республіки (сформованої на базі збірної Севастополя) 0:3, а на наступний день одержала перемогу, здолавши ту ж таки збірну Харкова 1:0. У цих матчах збірна виступила в такому складі: Федір Димов (Миколаїв) — Антон Жук (Одеса), Микола Кротов (Харків) — Іван Привалов, Володимир Фомін (обидва — Харків), Володимир Грушин (Миколаїв) — Федір Кондратенко (Миколаїв), Олександр Шпаковський, Іван Натаров, Яків Алфьоров (усі — Харків), Валентин Прокоф'єв (Одеса); в другому матчі замість Кротова грав Григорій Полегенький (Миколаїв), замість Шпаковського - Кротов, а замість Прокоф'єва - одесит Тимофій (насправді Іустин, а частіше Пусик) Коваль. Досить велику кількість гравців було визначено у запас: Арон Коген з Одеси, харків'яни Роман Норов, Микола Капустін та Адам Бем; а також з Михайло Навольнєв зі Сталіно. Після матчу з Кримом навіть було прийнято рішення поповнити збірну України і кримчанами (хоча це рішення виконане не було):
Всеукраинскому Высшему Совету физкультуры предоставлено право ввести часть игроков сборной Крыма, победившей сборную Украины, в состав этой последней, для участия в состязаниях в Москве. (Газета «Вечернее радио», №11, 27.08.1924 г., с. 4).[3]
Разом з тим, футбольна збірна УСРР, щоби гідно представити республіку у Москві на ІІ Всесоюзному святі фізкультури (що розпочиналося 31 серпня і тривало до 10 вересня), все ж таки виступила на цих змаганнях награним харківським складом.
В рамках Всесоюзного свята фізкультури 1924 року комплексний залік союзних республік вирішено було не проводити, оскільки у різних видах спорту були застосовані різні принципи комплектування учасників змагань. І якщо до змагань з футболу були допущені лише команди чотирьох союзних республік (РСФРР, УСРР, БСРР, ЗСФРР), то в змаганнях з легкої атлетики поруч з командами республік змагалися також збірні російських регіонів.
Футбольний турнір розпочався 3 вересня матчем української збірної із ЗСФРР. Українці перемогли з рахунком 4:0 і вийшли у фінал Першості СРСР, де на них очікувала команда РСФРР, яка дісталася фіналу без гри через неявку білорусів:
Полуфинальный футбольный матч на первенство СССР по футболу выиграла команда Украины у сборной Закавказья со счетом 4:0. Команда РСФСР (Ленинград) за неявкой на поле противника (Белоруссии) получила выигрыш и в финале, — сегодня на стадионе ОППВ — встретится с командой УССР. (Газета «Известия», №203, 06.09.1924 г., с. 5).
Фінальний матч відбувся 6 вересня і завершився з рахунком 2:1 на користь української збірної, яка стала чемпіоном СРСР:
6 сентября на стадионе ОППВ состоялся финальный футбольный матч на первенство Союза, борьба за которое велась между командами РСФСР и УССР. Матч закончился победой украинцев с соотношением мячей 2:1 в пользу Украины. (Газета «Известия», №205, 09.09.1924 г., с. 4).
Після цієї гри українцям запропонували провести ще два матчі. Гра зі збірною Москви завершилася з таким самим результатом 2:1 на користь України (10 вересня). А перед цим, 8 вересня, відбувся ще один історичний матч для української збірної на Всесоюзному святі фізкультури — зі збірною СРСР. Як і в попередніх зустрічах, українці досягли перемоги, на цей раз з рахунком 1:0, завдячуючи голу Натарова:[4][5]
Вчера на стадионе «Красной Пресни» состоялся футбольный матч победителей первенства СССР со сборной командой Союза. Несмотря на дождливую погоду, трибуны переполнены, публика предрешает победителя. В половине 5-го часа по свистку судьи выбегает команда Украины и за ней сборная СССР. Игра начинается. Атаки неудачно играющего нападения сборной разбиваются отличной защитой Украины. Высокая техника украинцев дает себя чувствовать. Весь первый хав-тайм проходит на середине поля, показывая равные силы обеих команд, и только в конце красиво прорвавшемуся правому форварду удается с края сильным ударом забить гол в ворота сборной. Вторая половина игры никаких результатов не дала. Вся команда УССР переходит к своим воротам, выдерживая сильные атаки, и матч кончается со счетом 1:0 в пользу Украины. (Газета «Вечерняя Москва», 09.09.1924 г.).
8 сентября на поле Красной Пресни состоялся матч между Украиной и Сборной СССР, которая выступила в составе: Гусев (Ленинград), Рущинский (Москва), Ежов (Л), Филиппов (Л), Батырев (Л), Ратов (М), Григорьев (М), Селин (М), Исаков (М,) Бутусов (Л), Жибоедов (М). На игре присутствовало до 8 000 ч. зрителей. Все предсказывали победу сборной и при том с большим результатом, но все предсказания оказались ложными: Украина показала блестящую игру, темпераментную и умную, чрезвычайную подвижность всех своих игроков и прекрасную тактику, выявила колоссальную волю к победе и провела всю игру блестяще, вырвав в конечном счете победу у сильнейшего противника. (Газета «Спартак», №7, 10.1924 г.).
Итак, осенью 1924 г., по окончании первенства страны, была впервые сформирована сборная СССР, состоявшая из игроков Москвы и Ленинграда. На стадионе «Красная Пресня» в Москве она провела 8 сентября первый матч, окончившийся ее поражением от сборной Украины — 0:1. (Справочник «Футбол-74», М.: ЦС им. Ленина, 1974 г., с. 72).
Наступне скликання української збірної відбулося у вересні 1926 року. На товариські матчі до робітничих команд Австрії збірну «металістів» Радянської України відряджали з усією помпою:
Перед от'ездом вся команда вместе с т.т. Самотой (предс. ВСФК), Романчуком (ЦП металлист) и Гершойгом (врач) собралась в Красном зале ВУЦИК'а. («Вестник физической культуры», №11, 11.1926 г., с. 18).
Українська збірна[6], що формувалася під "патронатом" профспілки металістів, була представлена в австрійській пресі як "російська робітнича команда" та "команда робітників металевої промисловості з України", хоча насправді такою не була, оскільки складалася з одних з кращих на той час в УСРР футболістів. Перед від'їздом у Харкові було проведено тренувальний збір та зіграно два матчі - московському ОППВ українці поступилися 2:3, а вже в наступній грі з чемпіоном Харкова - грізним «Рабисом» взяли гору 3:1. В Австрії ж українці зіграли дві гри: 16 жовтня нашими суперниками була збірна Вільної Асоціації Аматорських Футбольних Асоціацій Австрії (VAFÖ), а наступного дня українці зустрілися із Робітничою Збірною Нижньої Австрії. Склад команди у цих двох іграх був незмінний: Норов — Кладько, Ситцевий — Семенов (усі — Харків), Білобров, Навольнєв (обидва — Сталіно) — Казаков, Алфьоров (обидва — Харків), Смоленський, Кондратенко (обидва — Миколаїв), Володимирський (Краматорськ) (Газета «Sport-Tagblatt», №288, 18.10.1926 y., s. 3)[7], запасними гравцями їздили Разорьонов (Сталіно), Дюженко, Лазарєв (обидва — Харків), Павлов (Дніпропетровськ). Перша зустріч принесла нічийний результат 3:3, а у другій перемоги українці 4:3.
У чемпіонаті СРСР 1928 року (в рамках Всесоюзної спартакіади) українці посіли 2-е місце:
Вот как проходил футбольный турнир Спартакиады. Команды были разбиты на две подгруппы. В одной выступали команды РСФСР, а в другой — зарубежные гости и футболисты союзных республик. Победителям подгрупп предстояло разыграть приз Спартакиады. Но в случае успеха кого-либо из иностранцев, звание чемпиона СССР могло быть присвоено лишь советской команде (лучшей из представителей отечественного футбола). Москвичи, выиграв в своей подгруппе у ленинградцев, не имевших до этого поражений, стали чемпионами РСФСР. Их соперниками стали украинцы, дважды встречавшиеся с футболистами Уругвая. (Справочник «Футбол-79», М.: «Московская Правда», 1979 г., с. 77-79).
Август 1928. В честь десятилетия советского физкультурного движения в Москве была проведена Всесоюзная спартакиада с участием 7 тыс. спортсменов из всех союзных республик и зарубежных рабочих спортивных организаций 11 стран. Всего в спартакиадных стартах участвовали спортсмены 36 национальностей. Победителем футбольного турнира спартакиады стала сборная Москвы, победившая в финале сборную Украины 1:0. (Справочник «Футбол-87», М.: ЦС им. Ленина, 1987 г., с. 3).
1928 рік запам'ятався також першими дискваліфікаціями гравців збірної України Президією ВРФК України за проведення несанкціонованих матчів під прапором збірної. В першому випадку було дискваліфіковано Норова, Фоміна К., Фоміна М., Шпаковського, Капустіна, Губарєва, Кладька, Алфьорова, Семенова, Володимирського, Привалова, Міщенка і Старусєва з 13 вересня 1928 року на 6 місяців за самовільні ігри з Орєхово, Богородськом та московськими «Харчовиками»[8]. А в другому випадку — з 1 січня до 1 липня 1929 року Новікова, Терент'єва (обидва — Горлівка), Бланка, Штрауба (обидва — Одеса), Ферузо, Денисова, Булгакова, Печеного, Шульца, Кондратенка, Полегенького (всі — Миколаїв), Алпатова, Лобанова (обидва — Дніпропетровськ) за самовільне турне по Україні[9]. Фактично було дискваліфіковано два повноцінні склади команди.
Першість Союзу 1931 року збірна УСРР завершила на 3-му місці.
1933 року турки прибули в СРСР для того, аби провести кілька ігор. Перемігши збірну СРСР 2:1, вони прямували поїздом в Одесу, звідки мали відправитися в Стамбул. Несподівано їм надійшла телеграма-блискавка з проханням зіграти матч-реванш, але не проти збірної СРСР, а проти команди, зібраної з гравців українських міст.
Матч відбувся у Харкові, на стадіоні «Динамо». Основу української команди складали сім гравців із Харкова, три киянина та один дніпропетровець. На воротах стояв Олександр Бабкін, якого звинуватили в поразці СРСР проти турків і більше не запрошували у ту збірну. Турки відкрили рахунок у першому таймі, а після перерви Костянтин Щегоцький (поляк за походженням) зробив хет-трик. За рахунку 2:1 Бабкін відбив пенальті, а за хвилину до кінця основного часу турки забили другий гол. Загалом 3:2 на користь України.[10][11]
- Склад збірної України на матч проти Туреччини 12 серпня 1933: О. Бабкін, Д. Кирилов (обидва — Харків), Ф. Тютчев (Київ), К. Фомін, М. Фомін, І. Привалов, К.Копейко (всі — Харків), П. Лайко (Дніпропетровськ), К. Щегоцький (Київ), П. Паровишніков (Харків), В. Прокоф'єв (Київ). В запасі лишились кияни А. Ідзковський та Н. Єпішин.[12]
Наступного року матч із турками відбувся в Києві, 20 серпня 1934. Три голи забив Петро Лайко, ще один — Віктор Шиловський. При цьому, за рахунку 3:2 українці забили ще один гол, але через сильні протести турків київський арбітр С. Романенко оголосив перерву, а через годину гру відновив уже інший рефері — Кротов. Було вирішено продовжити гру з рахунком 3:2. Турки зрівняли рахунок, проте за хвилину до кінця Лайко встановив переможний для України рахунок 4:3.
- Склад збірної України на матч проти Туреччини 20 серпня 1934: воротар А. Ідзковський (Київ), захисники Д. Кирилов та К. Фомін (обоє — харків'яни), півзахисники М. Фомін (Харків), Ф. Тютчев (Київ), В. Гребер (Дніпропетровськ), нападники В. Шиловський (Київ), П. Лайко (Дніпропетровськ), К. Щегоцький (Київ), П. Паровишніков (Харків), М. Махиня (Київ).[12]
Наприкінці 1958 року футбольну збірну України запросили у турне Африкою. Відвідання Об'єднаної Арабської Республіки планувалося ще у 1956 році, проте, через події довколо Суецького Каналу було відкладено. У листопаді 1958 збірна УРСР (складена переважно з динамівців) вилетіла до Каїру:
Наиболее важным для нас событием сезона 1958 года была поездка по Африканскому континенту. ...Первую посадку наш самолёт произвел в Будапеште. Венгерские друзья были предупреждены об этом и вышли нас встретить (сборная Украины в основном состояла из игроков киевского «Динамо»). ...В первой игре против сборной Каира наша команда имела такой состав: Макаров, Ерохин, Голубев, Онисько, Войнов, Сорокин, Грамматикопуло, Голодец, Биба, Коман и Фомин. Каневский, уже утвердившийся в основном составе, не присутствовал среди нас. Он заболел и остался в Киеве. ...Постепенно матч приобрел принципиальный характер. ...Поймав ещё пару мячей, я почувствовал, что силы окончательно покидают меня, а левая рука становится такой тяжёлой, будто в нее вливается свинец. Потом рука и вовсе перестала подниматься. И тут мне осталось лишь одно: покинуть ворота. В них стал Женя Лемешко. ...И все же мы ушли с поля побежденными. Каирцам удалось переиграть нашу защиту. К радости местных болельщиков, в ворота команды Украины влетел мяч. Ещё одну ночь я провел без сна. Боль не давала сомкнуть глаз. На следующее утро команда уехала в Александрию. Понятно, я не мог ее сопровождать. Вообще мои выступления в Африке на этом закончились. (Олег Макаров, «Вратарь», К.: «Томирис», 2001 г., 2-е издание, с. 221-227).
У Спартакіадах народів СРСР 1956 і 1979 років брали участь повноцінні збірні республік. Як на І Спартакіаді 1956 року, так і на VII Спартакіаді 1979 року українська збірна отримала бронзові нагороди.
На І Спартакиаде народов СССР 1956 г. ...снова был разыгран футбольный турнир. Участвовали в нем четыре команды от РСФСР ...и 14 сборных от остальных союзных республик. ...Футболистов Украины представляли десять игроков киевского «Динамо» и полузащитник Думанский из «Шахтера». (Справочник «Футбол-79», М.: ЦС им. Ленина, 1979 г., с. 43).
21 вид спорта, в том числе и футбол, был включен в программу І летней Спартакиады народов СССР. ...Матчи нередко приносили неожиданные результаты. ...Лишь в дополнительное время сборная Украины нанесла поражение сборной Казахстана, которая, кстати, открыла счёт в матче. (Справочник «Футбол-79», М.: «Московская Правда», 1979 г., с. 79-84).
Під час Спартакіади-1979 збірну УРСР тренував Валерій Лобановський, а у її складі виступали, зокрема, Анатолій Дем'яненко, Леонід Буряк, Олег Блохін, Володимир Безсонов, Степан Юрчишин.
У 1983 і 1986 роках у Спартакіадах змагалися вже молодіжні збірні республік (U-20 та U-21 відповідно).
Турнир Спартакиады был задуман как смотр резервов нашего футбола. В Спартакиаде участвовали 17 сборных команд, представлявших 15 союзных республик, гг. Москву и Ленинград. Сборные формировались из игроков (в том числе из команд мастеров) в возрасте до 20 лет (1963-65 гг. рождения). (Справочник «Футбол-84», М.: ЦС им. Ленина, 1984 г., с. 9).
VIII Спартакіада 1983 року принесла українцям лише 4 місце, а на IX Спартакіаді у 1986 році наша збірна нарешті виборола золоті нагороди:
С 9 по 27 июля в городах Никополь, Орджоникидзе, Донецк и Харьков состоялись игры сборных команд союзных республик, Москвы и Ленинграда в зачёт IX Спартакиады народов СССР. В турнире участвовали футболисты, не старше 21 года. ...В матче за 1—2-е места футболисты Украины (в основном дублёры «Динамо») победили команду Узбекистана со счётом 1:0 и были награждены золотыми медалями с присвоением каждому звания мастера спорта. (Справочник «Футбол-87», Л.: «Лениздат», 1987 г., с. 25-26)
Перший (і єдиний) чемпіонат Союзу серед молодіжних збірних республік (вік гравців яких складав до 20 років) був проведений у 1978 році. Турнір було організовано тижневиком «Футбол-Хокей» з метою підвищення якості гри молодих футболістів та виявлення яскравих талантів. У першому розіграші було дозволено заявляти футболістів команд майстрів відповідного віку. Українська збірна виборола звання чемпіона, перемігши у фіналі збірну Москви в серії пенальті 5:4 (основний і додатковий час 0:0). З наступного року турнір втратив як свій статус, так і престиж (подальші розіграші вже не містили назви «молодіжний чемпіонат СРСР», вік гравців було зменшено до 19 років, а представникам команд майстрів було заборонено брати участь у змаганнях):
Первенство СССР среди молодежных команд на приз еженедельника «Футбол-Хоккей» было проведено впервые. ...В первенстве участвовали футболисты до 20 лет. Соревнования проходили в 3 этапа. ...Игры проходили с 19 по 26 ноября в 4-х зонах: в Сочи, Адлере, Сухуми и Батуми. Третий этап — финальные соревнования, в которых участвовали победители зон. Игры проходили с 27 ноября по 1 декабря в Сухуми. Победителями зон стали сборные Латвии, Москвы, Украины и Белоруссии. ...В финальном матче встретились сборные Украины и Москвы. Основное время закончилось нулевой ничьей, а по пенальти победили украинцы (5:4). (Справочник «Футбол-79», М.: ЦС им. Ленина, 1979 г., с. 21-22)
Минулорічний футбольний сезон завершився новим турніром — чемпіонатом країни серед молодіжних команд на приз тижневика «Футбол-Хокей» — «Переправа». ...Команда України, вкомплектована в основному гравцями, які мають досвід виступів у командах вищої ліги, грала в 4-й зоні, куди входили також команди Грузії, Туркменії, Молдавії та Естонії. (Довідник «Футбол-79», К.: «Здоров'я», 1979 р., с. 31-32)
Второй молодежный турнир «Переправа» будет проведен с 18 ноября по 1 декабря 1979 года. ...В положение о соревнованиях внесено изменение: игроки, включенные в заявки команд высшей лиги, в турнире «Переправы» участвовать не могут. (Справочник «Футбол-79», Л.: «Лениздат», 1979 г., с. 61)
До переліку внесено санкціоновані матчі, підтвердження яких наявне в тогочасній пресі. Можливо, в таблиці відсутня інформації про деякі з них.
У переліку відсутні несанкціоновані матчі 1928 року (за проведення яких гравці отримали піврічні дискваліфікації) першої збірної УСРР з Орєхово-Зуєвим, Богородськом та «Харчовиками», а також другої збірної УСРР в ході турне Україною.
| № матчу[13] | № матчу[14] | Дата | Турнір | Місце проведення | Господарі | Рахунок | Гості | Голи господарів | Голи гостей |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 4 травня 1924[15] | ТМ | Харків | Збірна Харкова | 3:2 (3:1) | Україна | Ситцевий 11', Алфьоров 15', ? (3:1) (пен.) | Натаров 28', Шпаковський 52' | |
| 2 | 9 травня 1924[16] | ТМ | Харків | Збірна Харкова | 0:0 | Україна | |||
| 3 | 11 травня 1924[17] | ТМ | Харків | Україна | 5:1 (1:1) | Збірна Юзівки | ?, ?, ?, ?, ? | ? (1:1) | |
| 4 | 23 серпня 1924[18] | ТМ | Харків | Україна | 0:3 (0:3) | .svg){kind=small} Автономна Кримська СРР | ?, ?, ? | ||
| 5 | 24 серпня 1924[19] | ТМ | Харків | Збірна Харкова | 0:1 (0:0) | Україна | Кротов (0:1) | ||
| 1 | 6 | 3 вересня 1924[20] | Чемп. | .svg){kind=small} Москва | Україна | 4:0 (2:0) | ЗСФРР | Казаков 20', Алфьоров 40', Натаров 65', Вол. Фомін 73' | |
| 2 | 7 | 6 вересня 1924[21] | Чемп. | Москва | РСФРР | 1:2 (0:1) | Україна | Родіонов 80' | Казаков 32', Алфьоров 56' |
| 3 | 8 | 8 вересня 1924[22] | ТМ | Москва | СРСР  | 0:1 (0:1) | Україна | Натаров 37' | |
| 9 | 10 вересня 1924[23] | ТМ | Москва | Збірна Москви | 1:2 (1:0) | Україна | Холін 12' | Вол. Фомін 77' (пен.), Казаков (1:2) | |
| 10 | 28 вересня 1926[24] | ТМ | Харків | Україна | 2:3 (?:?) | ОППВ Москва | ?, ? | ?, ?, ? | |
| 11 | 3 жовтня 1926[24] | ТМ | Харків | «Рабис» Харків | 1:3 (?:?) | Україна | ? | ?, ?, ? | |
| 12 | 16 жовтня 1926[25][26] | ТМ |  Відень | Збірна Вільної Асоціації Аматорських Футбольних Асоціацій Австрії (VAFÖ)[de] | 3:3 (1:0) | Україна | Клупп 15', Хабербауер (2:0), Трінкль (3:0) | Алфьоров 75', 80', Кондратенко 81' | |
| 13 | 17 жовтня 1926[25] | ТМ | Вінер-Нойштадт | Робітнича Збірна Нижньої Австрії | 3:4 (2:2) | Україна | Кірхнер 21', Бенеш 25', Корінальді 74' (пен.) | Алфьоров 23', 59' (пен.), Кондратенко 40', 88' | |
| 14 | 12 липня 1927[27] | ТМ | Харків | Україна | 4:1 (?:?) | Робітнича Збірна Нижньої Австрії | ?, ?, ?, ? | ? | |
| 15 | 2 вересня 1927[28] | ТМ | Харків | Збірна Харкова | 2:0 (?:0) | Україна | ?, ? | ||
| 16 | червень 1928[29] | ТМ | Харків | Збірна Харкова | 2:2 (0:1) | Україна | Алфьоров 55', (2:1) | Полегенький 30', Штрауб (2:2) | |
| 17 | 31 липня 1928[30] | ТМ | Харків | Україна-1 | 1:0 (?:0) | Україна-2 | ? | ||
| 18 | 9 серпня 1928[31] | ТМ | Харків | Україна | 6:0 (?:0) |  Збірна Федерації Червоного Спорту (FRD)[en] | ?, ?, ?, ?, ?, ? | ||
| 19 | 11 серпня 1928[32] | ТМ | Москва | Збірна Північного району РСФРР | 1:13 (?:?) | Україна | ? | Шпаковський (2 голи), ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ? | |
| 20 | 13 серпня 1928[33][34] | ТМ | Москва | Україна | 3:2 (3:1) | Збірна Федерації Червоного Спорту (FRD)[en] | ? 1', ? 18', ? 21' | ? 25', ? (3:2) | |
| 4 | 21 | 18 серпня 1928[35] | Чемп. | Москва | Україна | 2:1 (0:1) | ЗСФРР | Шпаковський 51', Капустін 60' (пен.) | Сорокін 26' |
| 5 | 22 | 19 серпня 1928[35] | Чемп. | Москва | Україна | 6:2 (1:2) | .svg){kind=small} Білорусь | Губарєв 18', Міщенко 47', 53', Шпаковський 61', 75', 82' | Морозов 29', Кочін 42' |
| 23 | 21 серпня 1928[36] | Чемп. | Москва | Україна | 7:1 (3:1) | Збірна Федерації Червоного Спорту (FRD)[en] | Алфьоров 5', Міщенко 19', 78', Шпаковський 35', 65', 83', Губарєв 79' | Соусса 9' | |
| 24 | 23 серпня 1928[37] | Чемп. | Москва | Збірна Москви | 1:0 (0:0) | Україна | Троїцький 61' | ||
| 6 | 25 | 26 травня 1929[38][39] | ТМ | Москва | РСФРР | 1:0 (0:0) | Україна | Павлов 60' | |
| 7 | 26 | 2 червня 1929[40] | ТМ | Харків | Україна | 1:1 (0:1) | РСФРР | Шпаковський 84' | ? |
| 27 | 27 серпня 1929[41] | ТМ | Харків | Україна | 4:1 (3:1) | Робітнича Збірна Нижньої Австрії | Кротов 20', Штрауб 30', 36', Алфьоров 87' | ? 35' | |
| 28 | жовтень 1929[42] | ТМ | Харків | Україна-1 | 4:4 (?:?) | Україна-2 | ?, ?, ?, ? | ?, ?, ?, ? | |
| 29 | 7 червня 1930[43] | ТМ | Харків | Україна | 2:2 (1:0) | Збірна Москви | Штрауб 10' (пен.), 69' | Ільїн (1:1) (пен.), ? 70' | |
| 8 | 30 | 3 липня 1930[44] | ТМ | Москва | РСФРР | 5:2 (1:0) | Україна | ? 40', ? 52', ? 55', ? 59', ? 60' | М. Фомін 78', Малхасов 80' |
| 31 | 14 липня 1930[45] | ТМ | Москва | Збірна Москви | 0:2 (0:1) | Україна | Алфьоров 42', Шпаковський 54' | ||
| 32 | 17 липня 1930[46] | ТМ | Харків | Україна | 2:1 (?:?) | Робітнича Збірна Нижньої Австрії | ?, ? | ? | |
| 9 | 33 | 10 червня 1931[47] | Чемп. | Харків | Україна | 0:3 (0:1) | ЗСФРР | Єжов 41', Туркія ?, Костюков 65' | |
| 10 | 34 | 2 травня 1932[48] | ТМ | Москва | РСФРР | 2:1 (1:1) | Україна | Леута 44' (пен.), Ільїн 80' | Шпаковський 22' |
| 11 | 35 | 5 липня 1932[49] | ТМ | Москва | РСФРР | 2:2 (2:2) | Україна | Бутусов 4', М. Старостін (2:0) | Прокоф'єв 34', Шпаковський 40' |
| 12 | 36 | 8 липня 1932[50] | ТМ | Харків | Україна | 2:4 (1:3) | РСФРР | Зуб 6' (пен.), ? ... (пен.) | ? 14', ? 21', ? 45', ? ... |
| 37 | 12 жовтня 1932 | ТМ | Харків | Україна | 2:2 (?:?) | .svg){kind=small} Збірна Робітничого Спортивного Союзу (ATSB)[de] | Паровишніков (2 голи) | ?, ? | |
| 38 | серпень 1933 | ТМ | Харків[51] | Збірна Харкова | 3:5 (0:3) | Україна | ? (1:3), ? (2:3), ? 70' | ? (0:1), (0:2), (0:3), Щегоцький (3:4), Щегоцький (3:5) | |
| 13 | 39 | 12 серпня 1933 | ТМ | Харків | Україна | 3:2 (0:1) |  Туреччина | Щегоцький 49', 67', 85' | ? (0:1), Вахаб 89' |
| 14 | 40 | 30 вересня 1933 | ТМ | | РСФРР | 3:2 (1:2) | Україна | ? (1 тайм), ? (2:2), Дементьєв (3:2) | ? (1 тайм) (пен.), Щегоцький (1 тайм) |
| 15 | 41 | 12 жовтня 1933 | ТМ | | Україна | 2:4 (2:2) | РСФРР | Прокоф'єв 5', Гребер (1 тайм) (пен.) | ? ..., ? ..., ? ..., ? ... |
| 42 | 16 червня 1934 | ТМ | Харків[53] | 1:1 (0:1) | Україна | ? (2 тайм) | ? (1 тайм) | ||
| 43 | червень-серпень 1934 | ТМ | Харків[54] | Україна-1 | 3:1 (?:?) | Україна-2 | ? ..., ? ..., ? ... | ? ... | |
| 44 | червень-серпень 1934 | ТМ | Харків | 5:2 (?:?) | Україна-2 | Шиловський (3 голи), ? ..., ? ... | ? ..., ? ... | ||
| 16 | 45 | 20 серпня 1934 | ТМ | Київ | Україна | 4:3 (3:2) | Туреччина | Лайко ..., ..., 89', Шиловський ... | ? (1 тайм), ? (1 тайм), ? (2 тайм) |
| 46 | 17 серпня 1935 | ТМ | Париж[55] | Збірна Червоної Спортивної Єдності (RSE)[56]  | 0:11 (0:6) | Україна | Щегоцький (2 голи), Паровишніков ..., Махиня ..., Лайко ..., ?, ?, ?, ?, ?, ? | ||
| 47 | 18 серпня 1935 | ТМ | Мезонз-Альфор | Збірна Робітничої Спортивної Федерації Гімнастики (FSGT) (Паризького регіону)[fr] | 1:17 (0:7) | Україна | Негре (1:9) | Паровишніков 4', 34', 38', 85', ? 6', Щегоцький 12', Шиловський (0:4), (1:10), ? (0:7), Лайко 47', 49', Махиня 63', 78', 83', ? (1:15), ? (1:16), ? (1:17) | |
| 48 | 21 серпня 1935 | ТМ | Кліші | Збірна Спортивних Пролетаріїв Кліші[57] | 0:9 (0:5) | Україна | ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ? | ||
| 49 | 23 серпня 1935 | ТМ | Іврі-сюр-Сен | Збірна Робітничої Спортивної Федерації Гімнастики (FSGT) (Парижу)[fr] | 0:16 (0:?) | Україна | ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ? | ||
| 50 | 25 серпня 1935 | ТМ | Лімож | Збірна Спортивного Робітничого Союзу Ліможу[58] | 0:15 (0:8) | Україна | ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ? | ||
| 51 | 29 серпня 1935 | ТМ | | «Ред Стар Олімпік» | 1:6 (0:4) | Україна | Робер Сего (1:6) | Паровишніков 7', 10', Щегоцький (0:3), Шиловський (0:4), 70', (0:6) | |
| 52 | 31 серпня 1935 | ТМ | .svg){kind=small} Схарбек | Збірна Робітничої Федерації Футболу (FTF)[59] | 1:12 (0:4) | Україна | ? | ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ? | |
| 53 | 1 вересня 1935 | ТМ | Серен | Збірна Робітничої Федерації Футболу (FTF) (Льєжу) | 1:8 (1:5) | Україна | ? | ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ? | |
| 54 | 11 вересня 1935 | ТМ | Київ | Україна | 0:1 (0:?) |  Збірна Праги | ? | ||
| 17 | 55 | вересень-жовтень 1935 | ТМ | | РСФРР | 6:2 (?:?) | Україна | Ільїн ..., ..., ? ..., ? ..., ? ..., ? ..., | ? ..., ? ... |
| 18 | 56 | 4 серпня 1956 | Сп | .svg){kind=small} Москва[60] | Україна | 2:1 (1:1, 0:0, 1:0 д.ч.) |  Казахстан | В. Терентьєв 35' (пен.), (2:1) | Краснов 14' |
| 19 | 57 | 8 серпня 1956 | Сп | Москва | Азербайджан .svg){kind=small} | 1:4 (1:1) | Україна | Терентьєв (1:1) | Войнов 20', (3:1), Коршунов 60', Вік. Фомін (4:1) |
| 20 | 58 | 12 серпня 1956 | Сп | Москва | Україна | 1:3 (1:2) | .svg){kind=small} Грузія | Войнов 9' | Калоєв 2', 19', Чкуаселі 89' |
| 59 | 15 серпня 1956 | Сп | Москва | Україна | 2:1 (0:0) | Збірна Ленінграду | Бобошко 52', Войнов 54' | Денисов 62' | |
| 60 | 21 листопада 1958 | ТМ | .svg){kind=small} Каїр[61] | Збірна Каїру
| 1:0 (?:0) | Україна | ? | ||
| 61 | 23 листопада 1958 | ТМ | Александрія | Збірна Александрії
| 1:2 (?:?) | Україна | ? | ?, ? | |
| 21 | 62 | 28 листопада 1958 | ТМ | Каїр | Єгипет
| 2:3 (?:?) | Україна | ?, ? | ?, ?, ? |
| 63 | 30 листопада 1958 | ТМ | Порт-Саїд | Збірна Зони Суецького Каналу
| 1:1 (?:?) | Україна | ? | ? | |
| 64 | грудень 1958 | ТМ | .svg){kind=small} Хартум | 3:3 (?:?) | Україна | ?, ?, ? | ?, ?, ? | ||
| 65 | грудень 1958 | ТМ | Хартум | 3:5 (?:?) | Україна | ?, ?, ? | ?, ?, ?, ?, ? | ||
| 66 | грудень 1958 | ТМ | Хартум | 1:4 (?:?) | Україна | ? | ?, ?, ?, ? | ||
| 67 | грудень 1958 | ТМ | Вад-Медані | 1:5 (?:?) | Україна | ? | ?, ?, ?, ?, ? | ||
| 68 | 21 грудня 1958 | ТМ | .svg){kind=small} Аддис-Абеба | 0:2 (0:?) | Україна | ?, ? | |||
| 69 | 25 грудня 1958 | ТМ | Аддис-Абеба | 3:3 (?:?) | Україна | ?, ?, ? | ?, ?, ? | ||
| 70 | 28 грудня 1958 | ТМ | Аддис-Абеба | 1:1 (?:?) | Україна | ? | ? | ||
| 71 | 1 січня 1959 | ТМ | Дире-Дауа | 1:3 (?:?) | Україна | ? | ?, ?, ? | ||
| 22 | 72 | 1959 | ТМ | ?[62] | РРФСР | 2:2 (?:?) | Україна | ?, ? | ?, ? |
| 23 | 73 | 1960 | ТМ | ? | РРФСР | 1:2 (?:?) | Україна | ? | ?, ? |
| 24 | 74 | 1961 | ТМ | ? | РРФСР | 1:3 (?:?) | Україна | ? | ?, ?, ? |
| 25 | 75 | 1962 | ТМ | ? | РРФСР | 0:2 (?:?) | Україна | ?, ? | |
| 26 | 76 | 1964 | ТМ | ? | РРФСР | 0:3 (?:?) | Україна | ?, ?, ? | |
| 77 | 1959-1964 | ТМ | Київ[62] | 2:1 (?:?) | Україна | ?, ? | ? | ||
| 78 | 1959-1964 | ТМ | Київ[62] | 2:2 (?:?) | Україна | ?, ? | ?, ? | ||
| 27 | 79 | 21 липня 1979 | Сп | Київ[63] | 2:1 (2:1) | Узбекистан | Блохін 27', Юрчишин 36' | Чуркін 45' | |
| 28 | 80 | 23 липня 1979 | Сп | Київ | Україна | 3:1 (2:1) |  Таджикистан | Роговський 30', Буряк 39' (пен.), Колотов 56' | Гесс 32' (пен.) |
| 29 | 81 | 25 липня 1979 | Сп | Київ | Україна | 5:1 (4:0) | РРФСР | Блохін 9', 40', 70', Колотов 28', 32' | Раздаєв 49' |
| 30 | 82 | 28 липня 1979 | Сп | Москва[64] | Литва .svg){kind=small} | 0:2 (0:1) | Україна | Буряк 39', Хапсаліс 78' | |
| 31 | 83 | 30 липня 1979 | Сп | Москва | Білорусь .svg){kind=small} | 0:0 | Україна | ||
| 84 | 1 серпня 1979 | Сп | Москва | Збірна Москви
| 2:0 (2:0) | Україна | Сидоров 6', Черенков 21' | ||
| 32 | 85 | 4 серпня 1979 | Сп | Москва[65][66] | РРФСР | 1:2 (1:0, 0:1, 0:1 д.ч.) | Україна | Панфілов 5' | Юрчишин 50', 118' |
У збірної УРСР в матчах проти суперника:
- Зі збірними інших країн
| Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | МР | Перший матч | Останній матч |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| РРФСР | 17 | 7 | 3 | 7 | 35 | 35 | 0 | 6 вересня 1924 | 4 серпня 1979 |
| ЗСФРР | 3 | 2 | 0 | 1 | 6 | 4 | +2 | 3 вересня 1924 | 10 червня 1931 |
| Туреччина | 2 | 2 | 0 | 0 | 7 | 5 | +2 | 12 серпня 1933 | 20 серпня 1934 |
| Білорусь | 2 | 1 | 1 | 0 | 6 | 2 | +4 | 19 серпня 1928 | 30 липня 1979 |
| Азербайджан | 1 | 1 | 0 | 0 | 4 | 1 | +3 | 8 серпня 1956 | 8 серпня 1956 |
| Таджикистан | 1 | 1 | 0 | 0 | 3 | 1 | +2 | 23 липня 1979 | 23 липня 1979 |
| Литва | 1 | 1 | 0 | 0 | 2 | 0 | +2 | 28 липня 1979 | 28 липня 1979 |
| Єгипет | 1 | 1 | 0 | 0 | 3 | 2 | +1 | 28 листопада 1958 | 28 листопада 1958 |
| Казахстан | 1 | 1 | 0 | 0 | 2 | 1 | +1 | 4 серпня 1956 | 4 серпня 1956 |
| Узбекистан | 1 | 1 | 0 | 0 | 2 | 1 | +1 | 21 липня 1979 | 21 липня 1979 |
 СРСР | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 | 0 | +1 | 8 вересня 1924 | 8 вересня 1924 |
| Грузія | 1 | 0 | 0 | 1 | 1 | 3 | -2 | 12 серпня 1956 | 12 серпня 1956 |
- З клубними командами, збірними спортивних товариств, міст, регіонів
| Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | МР |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Збірна Харкова | 7 | 2 | 3 | 2 | 11 | 11 | 0 |
| Збірна Москви | 5 | 2 | 1 | 2 | 6 | 6 | 0 |
| Робітнича Збірна Нижньої Австрії | 4 | 4 | 0 | 0 | 14 | 6 | +8 |
| Україна-2 | 4 | 3 | 1 | 0 | 13 | 7 | +6 |
| Збірна Федерації Червоного Спорту (FRD)[en] | 3 | 3 | 0 | 0 | 16 | 3 | +13 |
| Збірна Робітничої Спортивної Федерації Гімнастики (FSGT)[fr] | 2 | 2 | 0 | 0 | 33 | 1 | +32 |
| Збірна Робітничої Федерації Футболу (FTF) | 2 | 2 | 0 | 0 | 20 | 2 | +18 |
| «Динамо» Київ | 2 | 0 | 1 | 1 | 3 | 4 | -1 |
| Збірна Спортивного Робітничого Союзу Ліможа (U.S.T. Limoges) | 1 | 1 | 0 | 0 | 15 | 0 | +15 |
| Збірна Північного району РСФРР | 1 | 1 | 0 | 0 | 13 | 1 | +12 |
| Збірна Червоної Спортивної Єдності (RSE) | 1 | 1 | 0 | 0 | 11 | 0 | +11 |
| Збірна Спортивних Пролетаріїв Кліші (P.S. Clichoise) | 1 | 1 | 0 | 0 | 9 | 0 | +9 |
| «Ред Стар Олімпік» | 1 | 1 | 0 | 0 | 6 | 1 | +5 |
| Збірна Юзівки | 1 | 0 | 0 | 0 | 5 | 1 | +4 |
| Збірна Вад-Медані | 1 | 1 | 0 | 0 | 5 | 1 | +4 |
| «Аль-Гіляль» | 1 | 1 | 0 | 0 | 4 | 1 | +3 |
| «Аль-Меррейх» | 1 | 1 | 0 | 0 | 5 | 3 | +2 |
| «Рабис» Харків | 1 | 1 | 0 | 0 | 3 | 1 | +2 |
| Збірна Дире-Дауа | 1 | 1 | 0 | 0 | 3 | 1 | +2 |
| «Мекурія» | 1 | 1 | 0 | 0 | 2 | 0 | +2 |
| Збірна Ленінграду | 1 | 1 | 0 | 0 | 2 | 1 | +1 |
| Збірна Александрії | 1 | 1 | 0 | 0 | 2 | 1 | +1 |
| Збірна Вільної Асоціації Аматорських Футбольних Асоціацій Австрії (VAFÖ)[de] | 1 | 0 | 1 | 0 | 3 | 3 | 0 |
| «Аль-Мурада»[en] | 1 | 0 | 1 | 0 | 3 | 3 | 0 |
| «Мечал» | 1 | 0 | 1 | 0 | 3 | 3 | 0 |
| Збірна Робітничого Спортивного Союзу (ATSB)[de] | 1 | 0 | 1 | 0 | 2 | 2 | 0 |
| Збірна Зони Суецького Каналу | 1 | 0 | 1 | 0 | 1 | 1 | 0 |
| «Сент-Джордж» | 1 | 0 | 1 | 0 | 1 | 1 | 0 |
| ОППВ Москва | 1 | 0 | 0 | 1 | 2 | 3 | -1 |
| Збірна Праги | 1 | 0 | 0 | 1 | 0 | 1 | -1 |
| Збірна Каїру | 1 | 0 | 0 | 1 | 0 | 1 | -1 |
| Автономна Кримська СРР | 1 | 0 | 0 | 1 | 0 | 3 | -3 |
| # матчу | Дата | Турнір | Місце проведення | Господарі | Рахунок | Гості | Голи господарів | Голи гостей |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 31 липня 1928 | ТМ | Харків | Україна-1 | 1:0 (?:0) | Україна-2 | ? | |
| 2 | жовтень 1929 | ТМ | Харків | Україна-1 | 4:4 (?:?) | Україна-2 | ?, ?, ?, ? | ?, ?, ?, ? |
| 3 | червень-серпень 1934 | ТМ | Харків[54] | Україна-1 | 3:1 (?:?) | Україна-2 | ? ..., ? ..., ? ... | ? ... |
| 4 | червень-серпень 1934 | ТМ | Харків | Україна-1 | 5:2 (?:?) | Україна-2 | Шиловський (3 голи), ? ..., ? ... | ? ..., ? ... |
| 5 | 8 липня 1964 | ТМ | Вінниця[67][68] | Україна "Б" | 2:3 (0:?) |  «Фламенго» | Пфайфер (1:2), Секеч (2:3), | Айртон (0:1), Фогетті (0:2), Фогетті (1:3) |
| 6 | 7 липня 1967 | ТМ | Сімферополь[69] | Україна "Б" | 2:3 (?:?) |  «Чепель» | Трояновський ..., Кузнецов ... | Лошонці 8', ..., Роттенбіллер ... |
| 7 | 21 листопада 1978 | Чемп. | Адлер[70] | Україна | 2:0 (?:0) | Грузія | Дем'яненко ..., Полукаров ... | |
| 8 | 23 листопада 1978 | Чемп. | Адлер | Молдова .svg){kind=small} | 0:1 (0:0) | Україна | Бондар 60' (пен.) | |
| 9 | 25 листопада 1978 | Чемп. | Адлер | Україна | 5:0 (?:0) | .svg){kind=small} Естонія | Зубенко ..., Дем'яненко (2 голи), Полукаров ..., Саулевич ... | |
| 10 | 27 листопада 1978 | Чемп. | Адлер | Туркменістан  | 1:0 (?:0) | Україна | Рознєв ... | |
| 11 | 29 листопада 1978 | Чемп. |  Сухумі | Україна | 0:0, пен. 5:4 | Білорусь | ||
| 12 | 1 грудня 1978 | Чемп. | Сухумі | Україна | 0:0, пен. 5:4 | Збірна Москви | ||
| 13 | 20 липня 1983 | Сп | Рязань[71] | Україна | 4:1 (1:1) | Узбекистан | Коман (2 голи), Протасов (2 тайм), Литовченко (2 тайм) | Нікіфоров (1 тайм) |
| 14 | 22 липня 1983 | Сп | Рязань | Україна | 4:0 (2:0) | .svg){kind=small} Вірменія | Коман (2 голи), Михайличенко ... (пен.), Протасов (2 тайм) | |
| 15 | 24 липня 1983 | Сп | Рязань | Україна | 3:0 (2:0) | Азербайджан | Лендел (3 голи) | |
| 16 | 27 липня 1983 | Сп | Рязань[72] | Україна | 3:0 (0:0) | Білорусь | Литовченко (2 тайм), Протасов (2 тайм), Яковенко (2 тайм) | |
| 17 | 29 липня 1983 | Сп | Рязань | РРФСР | 1:0 (1:0) | Україна | Черепанов (1 тайм) | |
| 18 | 31 липня 1983 | Сп | Рязань | Україна | 4:1 (3:0) | Молдова | Кузнецов (1 тайм) (пен.), Петров (1 тайм), Протасов (1 тайм), Коман (2 тайм) | Міліченко (2 тайм) |
| 19 | 3 серпня 1983 | Сп | Москва[73] | Збірна Москви | 1:1 (0:1), пен. 3:1 | Україна | Русяєв (2 тайм) | Петров (1 тайм) |
| 20 | 13 липня 1986 | Сп | Іловайськ[74] | Україна | 1:0 (0:0) | Азербайджан | Нефьодов (2 тайм) | |
| 21 | 15 липня 1986 | Сп | Донецьк | Україна | 2:1 (2:1) | Білорусь | Іванов (1 тайм), Сторчак (1 тайм) (пен.) | Мархель (1 тайм) (пен.) |
| 22 | 17 липня 1986 | Сп | Донецьк | Україна | 1:0 (0:0) | Узбекистан | Гущин (2 тайм) | |
| 23 | 20 л� |