Збірна УРСР з футболу — Вікіпедія

УРСР
Емблема
Асоціація Федерація футболу УРСР
Найбільше виступів
Найкращий бомбардир
Домашня
Виїзна
Перший матч
Збірна Харкова 3 — 2 УСРР
(Харків, УРСР; 4 травня 1924)
Останній матч
УРСР 1 — 0 УзбРСР
(Київ, УРСР; 27 липня 1986)
Найбільша перемога
Франція ФСЖТ 1 — 17 УРСР (1929—1937) УРСР
(Париж, Франція; 18 серпня 1935)
Франція Робітничий союз Парижу 0 — 16 УРСР (1929—1937) УРСР
(Іврі-сюр-Сен, Франція; 23 серпня 1935)
Найбільша поразка
УРСР (1929—1937) 0 — 3 Закавказзя
(Москва, СРСР; 10 червня 1931)
Чемпіонат світу
Виступів
Найвище досягнення
Спартакіада ​​народів СРСР
Виступів 4 (вперше у 1956[ru])
Найвище досягнення чемпіон (1986[en])

Збірна Української Радянської Соціалістичної Республіки — команда футболістів з України в часи СРСР. Ця збірна ніколи не була членом ФІФА, брала участь у Чемпіонатах СРСР та Спартакіадах народів СРСР, а також проводила товариські матчі. Керувалась Федерацією футболу УРСР.

Перша збірна, що збирала найкращих виконавців республіки, скликалась у 1924-1959 та 1979 роках. У 1960-х роках республіку представляла друга збірна з виконавців, що змагалися у Класі "Б" першості Союзу. На Спартакіадах СРСР 1983-86 років Україна була представлена молодіжними (U-20 та U-21) збірними.

Історія

[ред. | ред. код]

Прем'єрні матчі футбольна збірна УСРР провела у 1924 році в рамках підготовки до ІІ Всесоюзного свята фізкультури. Фінальні змагання Всесоюзного свята планувалося провести в Москві за участю збірних республік, що входили до СРСР. ВРФК України відразу ж дала вказівку готувати республіканську збірну, і вже у квітні 1924 року був визначений її склад.

4 травня 1924 року новосформована збірна УСРР отримала перше у своїй історії "бойове хрещення" в матчі зі збірною Харкова на полі кращого в той час в столиці України (Харкові) спортмайданчика ім. Спартака при переповнених трибунах. Відомий склад збірної УСРР в цьому матчі: воротар Борис Войтенко (Миколаїв); захисники Петро Роман (Одеса), С. Грушин (Харків); півзахисники Іван Привалов, Володимир Фомін (обидва — Харків), Василь Котов (Одеса); нападаючі Арон Коген (Одеса), Олександр Шпаковський, Іван Натаров, Микола Кротов (усі — Харків), Валентин Прокоф'єв (Одеса); а також гравець збірної, який забив прем'єрний гол в її історії — харків'янин Іван Натаров. Однак, перемогу у матчі з рахунком 3:2 святкували харків'яни (Газета «Коммунист», №102, 06.05.1924 г., с. 5).[1] Як зазначала газета «Красный Николаев», ініціативу з перших хвилин захопили гравці збірної Харкова, забивши вже на 11-й і 15-й хвилинах два голи у ворота Войтенко силами Ситцевого та Алфьорова. Але вже на 28-й хвилині "збірник", харків'янин Натаров ударом головою сквитав одного м'яча. Гра вирівнялася, але раптом воротар Войтенко з Миколаєва, який кинувся на відбір м'яча в ноги нападаючому харків'ян Казакову, отримав важку травму (вивих плеча) і змушений був залишити поле. У ворота став Кротов, але харків'янам з пенальті вдалося забити йому гол (через зіткнення Войтенка та Казакова збірники не тільки лишилися воротаря, але й були покарані одинадцятиметровим). У перерві керівництво дозволило провести заміну травмованого голкіпера, і у ворота збірної став ще один харків'янин Рукавіцин (так як запасного воротаря з іншого міста не було), а Кротов повернувся у напад. Незважаючи на те, що збірна України у другому таймі заграла значно сильніше, однак лише на 52-й хвилині Шпаковський скорочує розрив у рахунку — 2:3. Більшого суперники в цьому матчі досягти не спромоглися. Повторний матч 9 травня 1924 року переможця не виявив і завершився з рахунком 0:0 (воротар збірної Рукавіцин). 11 травня була обіграна збірна Юзівки 5:1 (воротар Войтенко).[2]

Влітку 1924 року збірна УСРР провела ще дві товариські зустрічі одразу після завершення Першості України: 23 серпня поступилася збірній команді Автономної Кримської Соціалістичної Радянської Республіки (сформованої на базі збірної Севастополя) 0:3, а на наступний день одержала перемогу, здолавши ту ж таки збірну Харкова 1:0. У цих матчах збірна виступила в такому складі: Федір Димов (Миколаїв) — Антон Жук (Одеса), Микола Кротов (Харків) — Іван Привалов, Володимир Фомін (обидва — Харків), Володимир Грушин (Миколаїв) — Федір Кондратенко (Миколаїв), Олександр Шпаковський, Іван Натаров, Яків Алфьоров (усі — Харків), Валентин Прокоф'єв (Одеса); в другому матчі замість Кротова грав Григорій Полегенький (Миколаїв), замість Шпаковського - Кротов, а замість Прокоф'єва - одесит Тимофій (насправді Іустин, а частіше Пусик) Коваль. Досить велику кількість гравців було визначено у запас: Арон Коген з Одеси, харків'яни Роман Норов, Микола Капустін та Адам Бем; а також з Михайло Навольнєв зі Сталіно. Після матчу з Кримом навіть було прийнято рішення поповнити збірну України і кримчанами (хоча це рішення виконане не було):

Всеукраинскому Высшему Совету физкультуры предоставлено право ввести часть игроков сборной Крыма, победившей сборную Украины, в состав этой последней, для участия в состязаниях в Москве. (Газета «Вечернее радио», №11, 27.08.1924 г., с. 4).[3]

Разом з тим, футбольна збірна УСРР, щоби гідно представити республіку у Москві на ІІ Всесоюзному святі фізкультури (що розпочиналося 31 серпня і тривало до 10 вересня), все ж таки виступила на цих змаганнях награним харківським складом.

Чемпіонат СРСР

[ред. | ред. код]

В рамках Всесоюзного свята фізкультури 1924 року комплексний залік союзних республік вирішено було не проводити, оскільки у різних видах спорту були застосовані різні принципи комплектування учасників змагань. І якщо до змагань з футболу були допущені лише команди чотирьох союзних республік (РСФРР, УСРР, БСРР, ЗСФРР), то в змаганнях з легкої атлетики поруч з командами республік змагалися також збірні російських регіонів.

Футбольний турнір розпочався 3 вересня матчем української збірної із ЗСФРР. Українці перемогли з рахунком 4:0 і вийшли у фінал Першості СРСР, де на них очікувала команда РСФРР, яка дісталася фіналу без гри через неявку білорусів:

Полуфинальный футбольный матч на первенство СССР по футболу выиграла команда Украины у сборной Закавказья со счетом 4:0. Команда РСФСР (Ленинград) за неявкой на поле противника (Белоруссии) получила выигрыш и в финале, — сегодня на стадионе ОППВ — встретится с командой УССР. (Газета «Известия», №203, 06.09.1924 г., с. 5).

Фінальний матч відбувся 6 вересня і завершився з рахунком 2:1 на користь української збірної, яка стала чемпіоном СРСР:

6 сентября на стадионе ОППВ состоялся финальный футбольный матч на первенство Союза, борьба за которое велась между командами РСФСР и УССР. Матч закончился победой украинцев с соотношением мячей 2:1 в пользу Украины. (Газета «Известия», №205, 09.09.1924 г., с. 4).

Після цієї гри українцям запропонували провести ще два матчі. Гра зі збірною Москви завершилася з таким самим результатом 2:1 на користь України (10 вересня). А перед цим, 8 вересня, відбувся ще один історичний матч для української збірної на Всесоюзному святі фізкультури — зі збірною СРСР. Як і в попередніх зустрічах, українці досягли перемоги, на цей раз з рахунком 1:0, завдячуючи голу Натарова:[4][5]

Вчера на стадионе «Красной Пресни» состоялся футбольный матч победителей первенства СССР со сборной командой Союза. Несмотря на дождливую погоду, трибуны переполнены, публика предрешает победителя. В половине 5-го часа по свистку судьи выбегает команда Украины и за ней сборная СССР. Игра начинается. Атаки неудачно играющего нападения сборной разбиваются отличной защитой Украины. Высокая техника украинцев дает себя чувствовать. Весь первый хав-тайм проходит на середине поля, показывая равные силы обеих команд, и только в конце красиво прорвавшемуся правому форварду удается с края сильным ударом забить гол в ворота сборной. Вторая половина игры никаких результатов не дала. Вся команда УССР переходит к своим воротам, выдерживая сильные атаки, и матч кончается со счетом 1:0 в пользу Украины. (Газета «Вечерняя Москва», 09.09.1924 г.).

8 сентября на поле Красной Пресни состоялся матч между Украиной и Сборной СССР, которая выступила в составе: Гусев (Ленинград), Рущинский (Москва), Ежов (Л), Филиппов (Л), Батырев (Л), Ратов (М), Григорьев (М), Селин (М), Исаков (М,) Бутусов (Л), Жибоедов (М). На игре присутствовало до 8 000 ч. зрителей. Все предсказывали победу сборной и при том с большим результатом, но все предсказания оказались ложными: Украина показала блестящую игру, темпераментную и умную, чрезвычайную подвижность всех своих игроков и прекрасную тактику, выявила колоссальную волю к победе и провела всю игру блестяще, вырвав в конечном счете победу у сильнейшего противника. (Газета «Спартак», №7, 10.1924 г.).

Итак, осенью 1924 г., по окончании первенства страны, была впервые сформирована сборная СССР, состоявшая из игроков Москвы и Ленинграда. На стадионе «Красная Пресня» в Москве она провела 8 сентября первый матч, окончившийся ее поражением от сборной Украины — 0:1. (Справочник «Футбол-74», М.: ЦС им. Ленина, 1974 г., с. 72).

Наступне скликання української збірної відбулося у вересні 1926 року. На товариські матчі до робітничих команд Австрії збірну «металістів» Радянської України відряджали з усією помпою:

Перед от'ездом вся команда вместе с т.т. Самотой (предс. ВСФК), Романчуком (ЦП металлист) и Гершойгом (врач) собралась в Красном зале ВУЦИК'а. («Вестник физической культуры», №11, 11.1926 г., с. 18).

Українська збірна[6], що формувалася під "патронатом" профспілки металістів, була представлена в австрійській пресі як "російська робітнича команда" та "команда робітників металевої промисловості з України", хоча насправді такою не була, оскільки складалася з одних з кращих на той час в УСРР футболістів. Перед від'їздом у Харкові було проведено тренувальний збір та зіграно два матчі - московському ОППВ українці поступилися 2:3, а вже в наступній грі з чемпіоном Харкова - грізним «Рабисом» взяли гору 3:1. В Австрії ж українці зіграли дві гри: 16 жовтня нашими суперниками була збірна Вільної Асоціації Аматорських Футбольних Асоціацій Австрії (VAFÖ), а наступного дня українці зустрілися із Робітничою Збірною Нижньої Австрії. Склад команди у цих двох іграх був незмінний: Норов — Кладько, Ситцевий — Семенов (усі — Харків), Білобров, Навольнєв (обидва — Сталіно) — Казаков, Алфьоров (обидва — Харків), Смоленський, Кондратенко (обидва — Миколаїв), Володимирський (Краматорськ) (Газета «Sport-Tagblatt», №288, 18.10.1926 y., s. 3)[7], запасними гравцями їздили Разорьонов (Сталіно), Дюженко, Лазарєв (обидва — Харків), Павлов (Дніпропетровськ). Перша зустріч принесла нічийний результат 3:3, а у другій перемоги українці 4:3.

У чемпіонаті СРСР 1928 року (в рамках Всесоюзної спартакіади) українці посіли 2-е місце:

Вот как проходил футбольный турнир Спартакиады. Команды были разбиты на две подгруппы. В одной выступали команды РСФСР, а в другой — зарубежные гости и футболисты союзных республик. Победителям подгрупп предстояло разыграть приз Спартакиады. Но в случае успеха кого-либо из иностранцев, звание чемпиона СССР могло быть присвоено лишь советской команде (лучшей из представителей отечественного футбола). Москвичи, выиграв в своей подгруппе у ленинградцев, не имевших до этого поражений, стали чемпионами РСФСР. Их соперниками стали украинцы, дважды встречавшиеся с футболистами Уругвая. (Справочник «Футбол-79», М.: «Московская Правда», 1979 г., с. 77-79).

Август 1928. В честь десятилетия советского физкультурного движения в Москве была проведена Всесоюзная спартакиада с участием 7 тыс. спортсменов из всех союзных республик и зарубежных рабочих спортивных организаций 11 стран. Всего в спартакиадных стартах участвовали спортсмены 36 национальностей. Победителем футбольного турнира спартакиады стала сборная Москвы, победившая в финале сборную Украины 1:0. (Справочник «Футбол-87», М.: ЦС им. Ленина, 1987 г., с. 3).

1928 рік запам'ятався також першими дискваліфікаціями гравців збірної України Президією ВРФК України за проведення несанкціонованих матчів під прапором збірної. В першому випадку було дискваліфіковано Норова, Фоміна К., Фоміна М., Шпаковського, Капустіна, Губарєва, Кладька, Алфьорова, Семенова, Володимирського, Привалова, Міщенка і Старусєва з 13 вересня 1928 року на 6 місяців за самовільні ігри з Орєхово, Богородськом та московськими «Харчовиками»[8]. А в другому випадку — з 1 січня до 1 липня 1929 року Новікова, Терент'єва (обидва — Горлівка), Бланка, Штрауба (обидва — Одеса), Ферузо, Денисова, Булгакова, Печеного, Шульца, Кондратенка, Полегенького (всі — Миколаїв), Алпатова, Лобанова (обидва — Дніпропетровськ) за самовільне турне по Україні[9]. Фактично було дискваліфіковано два повноцінні склади команди.

Першість Союзу 1931 року збірна УСРР завершила на 3-му місці.

Матчі проти Туреччини

[ред. | ред. код]

1933 року турки прибули в СРСР для того, аби провести кілька ігор. Перемігши збірну СРСР 2:1, вони прямували поїздом в Одесу, звідки мали відправитися в Стамбул. Несподівано їм надійшла телеграма-блискавка з проханням зіграти матч-реванш, але не проти збірної СРСР, а проти команди, зібраної з гравців українських міст.

Матч відбувся у Харкові, на стадіоні «Динамо». Основу української команди складали сім гравців із Харкова, три киянина та один дніпропетровець. На воротах стояв Олександр Бабкін, якого звинуватили в поразці СРСР проти турків і більше не запрошували у ту збірну. Турки відкрили рахунок у першому таймі, а після перерви Костянтин Щегоцький (поляк за походженням) зробив хет-трик. За рахунку 2:1 Бабкін відбив пенальті, а за хвилину до кінця основного часу турки забили другий гол. Загалом 3:2 на користь України.[10][11]

Склад збірної України на матч проти Туреччини 12 серпня 1933: О. Бабкін, Д. Кирилов (обидва — Харків), Ф. Тютчев (Київ), К. Фомін, М. Фомін, І. Привалов, К.Копейко (всі — Харків), П. Лайко (Дніпропетровськ), К. Щегоцький (Київ), П. Паровишніков (Харків), В. Прокоф'єв (Київ). В запасі лишились кияни А. Ідзковський та Н. Єпішин.[12]

Наступного року матч із турками відбувся в Києві, 20 серпня 1934. Три голи забив Петро Лайко, ще один — Віктор Шиловський. При цьому, за рахунку 3:2 українці забили ще один гол, але через сильні протести турків київський арбітр С. Романенко оголосив перерву, а через годину гру відновив уже інший рефері — Кротов. Було вирішено продовжити гру з рахунком 3:2. Турки зрівняли рахунок, проте за хвилину до кінця Лайко встановив переможний для України рахунок 4:3.

Склад збірної України на матч проти Туреччини 20 серпня 1934: воротар А. Ідзковський (Київ), захисники Д. Кирилов та К. Фомін (обоє — харків'яни), півзахисники М. Фомін (Харків), Ф. Тютчев (Київ), В. Гребер (Дніпропетровськ), нападники В. Шиловський (Київ), П. Лайко (Дніпропетровськ), К. Щегоцький (Київ), П. Паровишніков (Харків), М. Махиня (Київ).[12]

Турне Африкою

[ред. | ред. код]

Наприкінці 1958 року футбольну збірну України запросили у турне Африкою. Відвідання Об'єднаної Арабської Республіки планувалося ще у 1956 році, проте, через події довколо Суецького Каналу було відкладено. У листопаді 1958 збірна УРСР (складена переважно з динамівців) вилетіла до Каїру:

Наиболее важным для нас событием сезона 1958 года была поездка по Африканскому континенту. ...Первую посадку наш самолёт произвел в Будапеште. Венгерские друзья были предупреждены об этом и вышли нас встретить (сборная Украины в основном состояла из игроков киевского «Динамо»). ...В первой игре против сборной Каира наша команда имела такой состав: Макаров, Ерохин, Голубев, Онисько, Войнов, Сорокин, Грамматикопуло, Голодец, Биба, Коман и Фомин. Каневский, уже утвердившийся в основном составе, не присутствовал среди нас. Он заболел и остался в Киеве. ...Постепенно матч приобрел принципиальный характер. ...Поймав ещё пару мячей, я почувствовал, что силы окончательно покидают меня, а левая рука становится такой тяжёлой, будто в нее вливается свинец. Потом рука и вовсе перестала подниматься. И тут мне осталось лишь одно: покинуть ворота. В них стал Женя Лемешко. ...И все же мы ушли с поля побежденными. Каирцам удалось переиграть нашу защиту. К радости местных болельщиков, в ворота команды Украины влетел мяч. Ещё одну ночь я провел без сна. Боль не давала сомкнуть глаз. На следующее утро команда уехала в Александрию. Понятно, я не мог ее сопровождать. Вообще мои выступления в Африке на этом закончились. (Олег Макаров, «Вратарь», К.: «Томирис», 2001 г., 2-е издание, с. 221-227).

Спартакіада народів СРСР

[ред. | ред. код]

У Спартакіадах народів СРСР 1956 і 1979 років брали участь повноцінні збірні республік. Як на І Спартакіаді 1956 року, так і на VII Спартакіаді 1979 року українська збірна отримала бронзові нагороди.

На І Спартакиаде народов СССР 1956 г. ...снова был разыгран футбольный турнир. Участвовали в нем четыре команды от РСФСР ...и 14 сборных от остальных союзных республик. ...Футболистов Украины представляли десять игроков киевского «Динамо» и полузащитник Думанский из «Шахтера». (Справочник «Футбол-79», М.: ЦС им. Ленина, 1979 г., с. 43).

21 вид спорта, в том числе и футбол, был включен в программу І летней Спартакиады народов СССР. ...Матчи нередко приносили неожиданные результаты. ...Лишь в дополнительное время сборная Украины нанесла поражение сборной Казахстана, которая, кстати, открыла счёт в матче. (Справочник «Футбол-79», М.: «Московская Правда», 1979 г., с. 79-84).

Під час Спартакіади-1979 збірну УРСР тренував Валерій Лобановський, а у її складі виступали, зокрема, Анатолій Дем'яненко, Леонід Буряк, Олег Блохін, Володимир Безсонов, Степан Юрчишин.

У 1983 і 1986 роках у Спартакіадах змагалися вже молодіжні збірні республік (U-20 та U-21 відповідно).

Турнир Спартакиады был задуман как смотр резервов нашего футбола. В Спартакиаде участвовали 17 сборных команд, представлявших 15 союзных республик, гг. Москву и Ленинград. Сборные формировались из игроков (в том числе из команд мастеров) в возрасте до 20 лет (1963-65 гг. рождения). (Справочник «Футбол-84», М.: ЦС им. Ленина, 1984 г., с. 9).

VIII Спартакіада 1983 року принесла українцям лише 4 місце, а на IX Спартакіаді у 1986 році наша збірна нарешті виборола золоті нагороди:

С 9 по 27 июля в городах Никополь, Орджоникидзе, Донецк и Харьков состоялись игры сборных команд союзных республик, Москвы и Ленинграда в зачёт IX Спартакиады народов СССР. В турнире участвовали футболисты, не старше 21 года. ...В матче за 1—2-е места футболисты Украины (в основном дублёры «Динамо») победили команду Узбекистана со счётом 1:0 и были награждены золотыми медалями с присвоением каждому звания мастера спорта. (Справочник «Футбол-87», Л.: «Лениздат», 1987 г., с. 25-26)

Чемпіонат СРСР (U-20)

[ред. | ред. код]

Перший (і єдиний) чемпіонат Союзу серед молодіжних збірних республік (вік гравців яких складав до 20 років) був проведений у 1978 році. Турнір було організовано тижневиком «Футбол-Хокей» з метою підвищення якості гри молодих футболістів та виявлення яскравих талантів. У першому розіграші було дозволено заявляти футболістів команд майстрів відповідного віку. Українська збірна виборола звання чемпіона, перемігши у фіналі збірну Москви в серії пенальті 5:4 (основний і додатковий час 0:0). З наступного року турнір втратив як свій статус, так і престиж (подальші розіграші вже не містили назви «молодіжний чемпіонат СРСР», вік гравців було зменшено до 19 років, а представникам команд майстрів було заборонено брати участь у змаганнях):

Первенство СССР среди молодежных команд на приз еженедельника «Футбол-Хоккей» было проведено впервые. ...В первенстве участвовали футболисты до 20 лет. Соревнования проходили в 3 этапа. ...Игры проходили с 19 по 26 ноября в 4-х зонах: в Сочи, Адлере, Сухуми и Батуми. Третий этап — финальные соревнования, в которых участвовали победители зон. Игры проходили с 27 ноября по 1 декабря в Сухуми. Победителями зон стали сборные Латвии, Москвы, Украины и Белоруссии. ...В финальном матче встретились сборные Украины и Москвы. Основное время закончилось нулевой ничьей, а по пенальти победили украинцы (5:4). (Справочник «Футбол-79», М.: ЦС им. Ленина, 1979 г., с. 21-22)

Минулорічний футбольний сезон завершився новим турніром — чемпіонатом країни серед молодіжних команд на приз тижневика «Футбол-Хокей» — «Переправа». ...Команда України, вкомплектована в основному гравцями, які мають досвід виступів у командах вищої ліги, грала в 4-й зоні, куди входили також команди Грузії, Туркменії, Молдавії та Естонії. (Довідник «Футбол-79», К.: «Здоров'я», 1979 р., с. 31-32)

Второй молодежный турнир «Переправа» будет проведен с 18 ноября по 1 декабря 1979 года. ...В положение о соревнованиях внесено изменение: игроки, включенные в заявки команд высшей лиги, в турнире «Переправы» участвовать не могут. (Справочник «Футбол-79», Л.: «Лениздат», 1979 г., с. 61)

Матчі збірної УРСР

[ред. | ред. код]

До переліку внесено санкціоновані матчі, підтвердження яких наявне в тогочасній пресі. Можливо, в таблиці відсутня інформації про деякі з них.

У переліку відсутні несанкціоновані матчі 1928 року (за проведення яких гравці отримали піврічні дискваліфікації) першої збірної УСРР з Орєхово-Зуєвим, Богородськом та «Харчовиками», а також другої збірної УСРР в ході турне Україною.

№ матчу[13] № матчу[14] Дата Турнір Місце проведення Господарі Рахунок Гості Голи господарів Голи гостей
1 4 травня 1924[15] ТМ Харків Збірна Харкова 3:2 (3:1) Україна Ситцевий 11', Алфьоров 15', ? (3:1) (пен.) Натаров 28', Шпаковський 52'
2 9 травня 1924[16] ТМ Харків Збірна Харкова 0:0 Україна
3 11 травня 1924[17] ТМ Харків Україна 5:1 (1:1) Збірна Юзівки ?, ?, ?, ?, ? ? (1:1)
4 23 серпня 1924[18] ТМ Харків Україна 0:3 (0:3) Автономна Кримська СРР ?, ?, ?
5 24 серпня 1924[19] ТМ Харків Збірна Харкова 0:1 (0:0) Україна Кротов (0:1)
1 6 3 вересня 1924[20] Чемп. Москва Україна 4:0 (2:0) ЗСФРР Казаков 20', Алфьоров 40', Натаров 65', Вол. Фомін 73'
2 7 6 вересня 1924[21] Чемп. Москва РСФРР 1:2 (0:1) Україна Родіонов 80' Казаков 32', Алфьоров 56'
3 8 8 вересня 1924[22] ТМ Москва СРСР 0:1 (0:1) Україна Натаров 37'
9 10 вересня 1924[23] ТМ Москва Збірна Москви 1:2 (1:0) Україна Холін 12' Вол. Фомін 77' (пен.), Казаков (1:2)
10 28 вересня 1926[24] ТМ Харків Україна 2:3 (?:?) ОППВ Москва ?, ? ?, ?, ?
11 3 жовтня 1926[24] ТМ Харків «Рабис» Харків 1:3 (?:?) Україна ? ?, ?, ?
12 16 жовтня 1926[25][26] ТМ Австрія Відень Збірна Вільної Асоціації Аматорських Футбольних Асоціацій Австрії (VAFÖ)[de] Австрія 3:3 (1:0) Україна Клупп 15', Хабербауер (2:0), Трінкль (3:0) Алфьоров 75', 80', Кондратенко 81'
13 17 жовтня 1926[25] ТМ Австрія Вінер-Нойштадт Робітнича Збірна Нижньої Австрії Австрія 3:4 (2:2) Україна Кірхнер 21', Бенеш 25', Корінальді 74' (пен.) Алфьоров 23', 59' (пен.), Кондратенко 40', 88'
14 12 липня 1927[27] ТМ Харків Україна 4:1 (?:?) Австрія Робітнича Збірна Нижньої Австрії ?, ?, ?, ? ?
15 2 вересня 1927[28] ТМ Харків Збірна Харкова 2:0 (?:0) Україна ?, ?
16 червень 1928[29] ТМ Харків Збірна Харкова 2:2 (0:1) Україна Алфьоров 55', (2:1) Полегенький 30', Штрауб (2:2)
17 31 липня 1928[30] ТМ Харків Україна-1 1:0 (?:0) Україна-2 ?
18 9 серпня 1928[31] ТМ Харків Україна 6:0 (?:0) Уругвай Збірна Федерації Червоного Спорту (FRD)[en] ?, ?, ?, ?, ?, ?
19 11 серпня 1928[32] ТМ Москва Збірна Північного району РСФРР 1:13 (?:?) Україна ? Шпаковський (2 голи), ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?
20 13 серпня 1928[33][34] ТМ Москва Україна 3:2 (3:1) Уругвай Збірна Федерації Червоного Спорту (FRD)[en] ? 1', ? 18', ? 21' ? 25', ? (3:2)
4 21 18 серпня 1928[35] Чемп. Москва Україна 2:1 (0:1) ЗСФРР Шпаковський 51', Капустін 60' (пен.) Сорокін 26'
5 22 19 серпня 1928[35] Чемп. Москва Україна 6:2 (1:2) Білорусь Губарєв 18', Міщенко 47', 53', Шпаковський 61', 75', 82' Морозов 29', Кочін 42'
23 21 серпня 1928[36] Чемп. Москва Україна 7:1 (3:1) Уругвай Збірна Федерації Червоного Спорту (FRD)[en] Алфьоров 5', Міщенко 19', 78', Шпаковський 35', 65', 83', Губарєв 79' Соусса 9'
24 23 серпня 1928[37] Чемп. Москва Збірна Москви 1:0 (0:0) Україна Троїцький 61'
6 25 26 травня 1929[38][39] ТМ Москва РСФРР 1:0 (0:0) Україна Павлов 60'
7 26 2 червня 1929[40] ТМ Харків Україна 1:1 (0:1) РСФРР Шпаковський 84' ?
27 27 серпня 1929[41] ТМ Харків Україна 4:1 (3:1) Австрія Робітнича Збірна Нижньої Австрії Кротов 20', Штрауб 30', 36', Алфьоров 87' ? 35'
28 жовтень 1929[42] ТМ Харків Україна-1 4:4 (?:?) Україна-2 ?, ?, ?, ? ?, ?, ?, ?
29 7 червня 1930[43] ТМ Харків Україна 2:2 (1:0) Збірна Москви Штрауб 10' (пен.), 69' Ільїн (1:1) (пен.), ? 70'
8 30 3 липня 1930[44] ТМ Москва РСФРР 5:2 (1:0) Україна ? 40', ? 52', ? 55', ? 59', ? 60' М. Фомін 78', Малхасов 80'
31 14 липня 1930[45] ТМ Москва Збірна Москви 0:2 (0:1) Україна Алфьоров 42', Шпаковський 54'
32 17 липня 1930[46] ТМ Харків Україна 2:1 (?:?) Австрія Робітнича Збірна Нижньої Австрії ?, ? ?
9 33 10 червня 1931[47] Чемп. Харків Україна 0:3 (0:1) ЗСФРР Єжов 41', Туркія ?, Костюков 65'
10 34 2 травня 1932[48] ТМ Москва РСФРР 2:1 (1:1) Україна Леута 44' (пен.), Ільїн 80' Шпаковський 22'
11 35 5 липня 1932[49] ТМ Москва РСФРР 2:2 (2:2) Україна Бутусов 4', М. Старостін (2:0) Прокоф'єв 34', Шпаковський 40'
12 36 8 липня 1932[50] ТМ Харків Україна 2:4 (1:3) РСФРР Зуб 6' (пен.), ? ... (пен.) ? 14', ? 21', ? 45', ? ...
37 12 жовтня 1932 ТМ Харків Україна 2:2 (?:?) Німеччина Збірна Робітничого Спортивного Союзу (ATSB)[de] Паровишніков (2 голи) ?, ?
38 серпень 1933 ТМ Харків[51] Збірна Харкова 3:5 (0:3) Україна ? (1:3), ? (2:3), ? 70' ? (0:1), (0:2), (0:3), Щегоцький (3:4), Щегоцький (3:5)
13 39 12 серпня 1933 ТМ Харків Україна 3:2 (0:1) Туреччина Туреччина Щегоцький 49', 67', 85' ? (0:1), Вахаб 89'
14 40 30 вересня 1933 ТМ

Москва[52]

РСФРР 3:2 (1:2) Україна ? (1 тайм), ? (2:2), Дементьєв (3:2) ? (1 тайм) (пен.), Щегоцький (1 тайм)
15 41 12 жовтня 1933 ТМ

Харків

Україна 2:4 (2:2) РСФРР Прокоф'єв 5', Гребер (1 тайм) (пен.) ? ..., ? ..., ? ..., ? ...
42 16 червня 1934 ТМ Харків[53]

Збірна Харкова

1:1 (0:1) Україна ? (2 тайм) ? (1 тайм)
43 червень-серпень 1934 ТМ Харків[54]

Україна-1

3:1 (?:?) Україна-2 ? ..., ? ..., ? ... ? ...
44 червень-серпень 1934 ТМ Харків

Україна-1

5:2 (?:?) Україна-2 Шиловський (3 голи), ? ..., ? ... ? ..., ? ...
16 45 20 серпня 1934 ТМ Київ Україна 4:3 (3:2) Туреччина Туреччина Лайко ..., ..., 89', Шиловський ... ? (1 тайм), ? (1 тайм), ? (2 тайм)
46 17 серпня 1935 ТМ Франція Париж[55] Збірна Червоної Спортивної Єдності (RSE)[56] Нідерланди 0:11 (0:6) Україна Щегоцький (2 голи), Паровишніков ..., Махиня ..., Лайко ..., ?, ?, ?, ?, ?, ?
47 18 серпня 1935 ТМ Франція Мезонз-Альфор Збірна Робітничої Спортивної Федерації Гімнастики (FSGT) (Паризького регіону)[fr] Франція 1:17 (0:7) Україна Негре (1:9) Паровишніков 4', 34', 38', 85', ? 6', Щегоцький 12', Шиловський (0:4), (1:10), ? (0:7), Лайко 47', 49', Махиня 63', 78', 83', ? (1:15), ? (1:16), ? (1:17)
48 21 серпня 1935 ТМ Франція Кліші Збірна Спортивних Пролетаріїв Кліші[57] Франція 0:9 (0:5) Україна ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?
49 23 серпня 1935 ТМ Франція Іврі-сюр-Сен Збірна Робітничої Спортивної Федерації Гімнастики (FSGT) (Парижу)[fr] Франція 0:16 (0:?) Україна ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?
50 25 серпня 1935 ТМ Франція Лімож Збірна Спортивного Робітничого Союзу Ліможу[58] Франція 0:15 (0:8) Україна ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?
51 29 серпня 1935 ТМ Франція

Сент-Уан-сюр-Сен

«Ред Стар Олімпік» Франція 1:6 (0:4) Україна Робер Сего (1:6) Паровишніков 7', 10', Щегоцький (0:3), Шиловський (0:4), 70', (0:6)
52 31 серпня 1935 ТМ Бельгія Схарбек Збірна Робітничої Федерації Футболу (FTF)[59] Бельгія 1:12 (0:4) Україна ? ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?
53 1 вересня 1935 ТМ Бельгія Серен Збірна Робітничої Федерації Футболу (FTF) (Льєжу) Бельгія 1:8 (1:5) Україна ? ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?, ?
54 11 вересня 1935 ТМ Київ Україна 0:1 (0:?) Чехія Збірна Праги ?
17 55 вересень-жовтень 1935 ТМ

Москва

РСФРР 6:2 (?:?) Україна Ільїн ..., ..., ? ..., ? ..., ? ..., ? ..., ? ..., ? ...
18 56 4 серпня 1956 Сп Москва[60] Україна 2:1 (1:1, 0:0, 1:0 д.ч.) Казахстан В. Терентьєв 35' (пен.), (2:1) Краснов 14'
19 57 8 серпня 1956 Сп Москва Азербайджан 1:4 (1:1) Україна Терентьєв (1:1) Войнов 20', (3:1), Коршунов 60', Вік. Фомін (4:1)
20 58 12 серпня 1956 Сп Москва Україна 1:3 (1:2) Грузія Войнов 9' Калоєв 2', 19', Чкуаселі 89'
59 15 серпня 1956 Сп Москва Україна 2:1 (0:0) Збірна Ленінграду Бобошко 52', Войнов 54' Денисов 62'
60 21 листопада 1958 ТМ Каїр[61] Збірна Каїру

1:0 (?:0) Україна ?
61 23 листопада 1958 ТМ Александрія Збірна Александрії

1:2 (?:?) Україна ? ?, ?
21 62 28 листопада 1958 ТМ Каїр Єгипет

2:3 (?:?) Україна ?, ? ?, ?, ?
63 30 листопада 1958 ТМ Порт-Саїд Збірна Зони Суецького Каналу

1:1 (?:?) Україна ? ?
64 грудень 1958 ТМ Хартум

«Аль-Мурада»[en]

3:3 (?:?) Україна ?, ?, ? ?, ?, ?
65 грудень 1958 ТМ Хартум

«Аль-Меррейх»

3:5 (?:?) Україна ?, ?, ? ?, ?, ?, ?, ?
66 грудень 1958 ТМ Хартум

«Аль-Гіляль»

1:4 (?:?) Україна ? ?, ?, ?, ?
67 грудень 1958 ТМ Вад-Медані

Збірна Вад-Медані

1:5 (?:?) Україна ? ?, ?, ?, ?, ?
68 21 грудня 1958 ТМ Аддис-Абеба

«Мекурія»

0:2 (0:?) Україна ?, ?
69 25 грудня 1958 ТМ Аддис-Абеба

«Мечал»

3:3 (?:?) Україна ?, ?, ? ?, ?, ?
70 28 грудня 1958 ТМ Аддис-Абеба

«Сент-Джордж»

1:1 (?:?) Україна ? ?
71 1 січня 1959 ТМ Дире-Дауа

Збірна Дире-Дауа

1:3 (?:?) Україна ? ?, ?, ?
22 72 1959 ТМ ?[62] РРФСР 2:2 (?:?) Україна ?, ? ?, ?
23 73 1960 ТМ ? РРФСР 1:2 (?:?) Україна ? ?, ?
24 74 1961 ТМ ? РРФСР 1:3 (?:?) Україна ? ?, ?, ?
25 75 1962 ТМ ? РРФСР 0:2 (?:?) Україна ?, ?
26 76 1964 ТМ ? РРФСР 0:3 (?:?) Україна ?, ?, ?
77 1959-1964 ТМ Київ[62]

«Динамо» Київ

2:1 (?:?) Україна ?, ? ?
78 1959-1964 ТМ Київ[62]

«Динамо» Київ

2:2 (?:?) Україна ?, ? ?, ?
27 79 21 липня 1979 Сп Київ[63]

Україна

2:1 (2:1) Узбекистан Блохін 27', Юрчишин 36' Чуркін 45'
28 80 23 липня 1979 Сп Київ Україна 3:1 (2:1) Таджикистан Роговський 30', Буряк 39' (пен.), Колотов 56' Гесс 32' (пен.)
29 81 25 липня 1979 Сп Київ Україна 5:1 (4:0) РРФСР Блохін 9', 40', 70', Колотов 28', 32' Раздаєв 49'
30 82 28 липня 1979 Сп Москва[64] Литва 0:2 (0:1) Україна Буряк 39', Хапсаліс 78'
31 83 30 липня 1979 Сп Москва Білорусь 0:0 Україна
84 1 серпня 1979 Сп Москва Збірна Москви

2:0 (2:0) Україна Сидоров 6', Черенков 21'
32 85 4 серпня 1979 Сп Москва[65][66] РРФСР 1:2 (1:0, 0:1, 0:1 д.ч.) Україна Панфілов 5' Юрчишин 50', 118'

Суперники збірної УРСР з футболу

[ред. | ред. код]

У збірної УРСР в матчах проти суперника:

   позитивний баланс
   нейтральний баланс
   негативний баланс
  • Зі збірними інших країн
Команда І В Н П МЗ МП МР Перший матч Останній матч
РРФСР 17 7 3 7 35 35 0 6 вересня 1924 4 серпня 1979
ЗСФРР 3 2 0 1 6 4 +2 3 вересня 1924 10 червня 1931
Туреччина Туреччина 2 2 0 0 7 5 +2 12 серпня 1933 20 серпня 1934
Білорусь 2 1 1 0 6 2 +4 19 серпня 1928 30 липня 1979
Азербайджан 1 1 0 0 4 1 +3 8 серпня 1956 8 серпня 1956
Таджикистан 1 1 0 0 3 1 +2 23 липня 1979 23 липня 1979
Литва 1 1 0 0 2 0 +2 28 липня 1979 28 липня 1979
Єгипет 1 1 0 0 3 2 +1 28 листопада 1958 28 листопада 1958
Казахстан 1 1 0 0 2 1 +1 4 серпня 1956 4 серпня 1956
Узбекистан 1 1 0 0 2 1 +1 21 липня 1979 21 липня 1979
СРСР СРСР 1 1 0 0 1 0 +1 8 вересня 1924 8 вересня 1924
Грузія 1 0 0 1 1 3 -2 12 серпня 1956 12 серпня 1956
  • З клубними командами, збірними спортивних товариств, міст, регіонів
Команда І В Н П МЗ МП МР
Збірна Харкова 7 2 3 2 11 11 0
Збірна Москви 5 2 1 2 6 6 0
Австрія Робітнича Збірна Нижньої Австрії 4 4 0 0 14 6 +8
Україна-2 4 3 1 0 13 7 +6
Уругвай Збірна Федерації Червоного Спорту (FRD)[en] 3 3 0 0 16 3 +13
Франція Збірна Робітничої Спортивної Федерації Гімнастики (FSGT)[fr] Франція 2 2 0 0 33 1 +32
Бельгія Збірна Робітничої Федерації Футболу (FTF) 2 2 0 0 20 2 +18
«Динамо» Київ 2 0 1 1 3 4 -1
Франція Збірна Спортивного Робітничого Союзу Ліможа (U.S.T. Limoges) 1 1 0 0 15 0 +15
Збірна Північного району РСФРР 1 1 0 0 13 1 +12
Нідерланди Збірна Червоної Спортивної Єдності (RSE) 1 1 0 0 11 0 +11
Франція Збірна Спортивних Пролетаріїв Кліші (P.S. Clichoise) 1 1 0 0 9 0 +9
Франція «Ред Стар Олімпік» 1 1 0 0 6 1 +5
Збірна Юзівки 1 0 0 0 5 1 +4
Збірна Вад-Медані 1 1 0 0 5 1 +4
«Аль-Гіляль» 1 1 0 0 4 1 +3
«Аль-Меррейх» 1 1 0 0 5 3 +2
«Рабис» Харків 1 1 0 0 3 1 +2
Збірна Дире-Дауа 1 1 0 0 3 1 +2
«Мекурія» 1 1 0 0 2 0 +2
Збірна Ленінграду 1 1 0 0 2 1 +1
Збірна Александрії 1 1 0 0 2 1 +1
Австрія Збірна Вільної Асоціації Аматорських Футбольних Асоціацій Австрії (VAFÖ)[de] 1 0 1 0 3 3 0
«Аль-Мурада»[en] 1 0 1 0 3 3 0
«Мечал» 1 0 1 0 3 3 0
Німеччина Збірна Робітничого Спортивного Союзу (ATSB)[de] 1 0 1 0 2 2 0
Збірна Зони Суецького Каналу 1 0 1 0 1 1 0
«Сент-Джордж» 1 0 1 0 1 1 0
ОППВ Москва 1 0 0 1 2 3 -1
Чехія Збірна Праги 1 0 0 1 0 1 -1
Збірна Каїру 1 0 0 1 0 1 -1
Автономна Кримська СРР 1 0 0 1 0 3 -3

Матчі молодіжної (другої) збірної УРСР

[ред. | ред. код]
# матчу Дата Турнір Місце проведення Господарі Рахунок Гості Голи господарів Голи гостей
1 31 липня 1928 ТМ Харків

Україна-1

1:0 (?:0) Україна-2 ?
2 жовтень 1929 ТМ Харків Україна-1 4:4 (?:?) Україна-2 ?, ?, ?, ? ?, ?, ?, ?
3 червень-серпень 1934 ТМ Харків[54]

Україна-1

3:1 (?:?) Україна-2 ? ..., ? ..., ? ... ? ...
4 червень-серпень 1934 ТМ Харків

Україна-1

5:2 (?:?) Україна-2 Шиловський (3 голи), ? ..., ? ... ? ..., ? ...
5 8 липня 1964 ТМ Вінниця[67][68] Україна "Б" 2:3 (0:?) Бразилія «Фламенго» Пфайфер (1:2), Секеч (2:3), Айртон (0:1), Фогетті (0:2), Фогетті (1:3)
6 7 липня 1967 ТМ Сімферополь[69] Україна "Б" 2:3 (?:?) Угорщина «Чепель» Трояновський ..., Кузнецов ... Лошонці 8', ..., Роттенбіллер ...
7 21 листопада 1978 Чемп. Адлер[70] Україна 2:0 (?:0) Грузія Дем'яненко ..., Полукаров ...
8 23 листопада 1978 Чемп. Адлер Молдова 0:1 (0:0) Україна Бондар 60' (пен.)
9 25 листопада 1978 Чемп. Адлер Україна 5:0 (?:0) Естонія Зубенко ..., Дем'яненко (2 голи), Полукаров ..., Саулевич ...
10 27 листопада 1978 Чемп. Адлер Туркменістан 1:0 (?:0) Україна Рознєв ...
11 29 листопада 1978 Чемп. Сухумі Україна 0:0, пен. 5:4 Білорусь
12 1 грудня 1978 Чемп. Сухумі Україна 0:0, пен. 5:4 Збірна Москви
13 20 липня 1983 Сп Рязань[71] Україна 4:1 (1:1) Узбекистан Коман (2 голи), Протасов (2 тайм), Литовченко (2 тайм) Нікіфоров (1 тайм)
14 22 липня 1983 Сп Рязань Україна 4:0 (2:0) Вірменія Коман (2 голи), Михайличенко ... (пен.), Протасов (2 тайм)
15 24 липня 1983 Сп Рязань Україна 3:0 (2:0) Азербайджан Лендел (3 голи)
16 27 липня 1983 Сп Рязань[72] Україна 3:0 (0:0) Білорусь Литовченко (2 тайм), Протасов (2 тайм), Яковенко (2 тайм)
17 29 липня 1983 Сп Рязань РРФСР 1:0 (1:0) Україна Черепанов (1 тайм)
18 31 липня 1983 Сп Рязань Україна 4:1 (3:0) Молдова Кузнецов (1 тайм) (пен.), Петров (1 тайм), Протасов (1 тайм), Коман (2 тайм) Міліченко (2 тайм)
19 3 серпня 1983 Сп Москва[73] Збірна Москви 1:1 (0:1), пен. 3:1 Україна Русяєв (2 тайм) Петров (1 тайм)
20 13 липня 1986 Сп Іловайськ[74] Україна 1:0 (0:0) Азербайджан Нефьодов (2 тайм)
21 15 липня 1986 Сп Донецьк Україна 2:1 (2:1) Білорусь Іванов (1 тайм), Сторчак (1 тайм) (пен.) Мархель (1 тайм) (пен.)
22 17 липня 1986 Сп Донецьк Україна 1:0 (0:0) Узбекистан Гущин (2 тайм)
23 20 л�