Кельнське курфюрство — Вікіпедія

Кельнське курфюрство лат. Electoratus Colonia нім. Kurfürstentum Köln, Kurköln
953 – 1803
Прапор Герб
Землі курфюрства (бл. 1560)
Столиця	Кельн (953–1288) Бонн (1597–1794)
Форма правління	курфюрство
Історичний період	Середньовіччя
- Засновано	953
- Ліквідовано	1803
Сьогодні є частиною	Німеччина
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кельнське курфюрство

Ке́льнське курфю́рство (лат. Electoratus Colonia; нім. Kurfürstentum Köln, Kurköln; англ. Electorate of Cologne) — у 953–1803 роках курфюрство-архієпископія у складі Священної Римської імперії, зі столицею в німецькому місті Кельн (з 1597 року — в Бонні). Очолювалося духовним князем — католицьким архієпископом Кельнським, що займав посаду курфюрста. Він був архіканцлером Італії, другим серед інших канцлерів та курфюрстів, поступався лише імператору та майнцському архієпископу. Курфюрство було одним із трьох духовних курфюрств імперії поряд із Майнцським і Трірським курфюрствами. Інша назва — Кельнське архієпископство, хоча саме архієпископство займало вдвічі більшу територію ніж курфюрство і зокрема додатково включало Мюнстер і Льєж.

• Архієпископ Кельна

• Kurköln (Landesarchiv und Gerichte), Herrschaften, Niederrheinisch-Westfälischer Kreis, Ergänzungen zu Band 1 (= Das Hauptstaatsarchiv Düsseldorf und seine Bestände, Band 2), bearb. von Friedrich Wilhelm Oediger, Siegburg 2. Aufl. 1994 [1970].
• Kurköln. Land unter dem Krummstab: Essays und Dokumente (= Veröffentlichungen der staatlichen Archive des Landes Nordrhein-Westfalen, Reihe C: Quellen und Forschungen, Band 22; Schriftenreihe des Kreises Viersen 35a), hrsg. von NRW-Hauptstaatsarchiv Düsseldorf / Kreisarchiv Wesel / Arbeitskreis niederrheinischer Archivare, Red. Klaus Flink, Kevelaer 1985.
• Stefan Burkhardt: Mit Stab und Schwert. Bilder, Träger und Funktionen erzbischöflicher Herrschaft zur Zeit Kaiser Friedrich Barbarossas. Die Erzbistümer Köln und Mainz im Vergleich (= Mittelalter-Forschungen 22), Ostfildern 2008.
• Georg Droege: Verfassung und Wirtschaft in Kurköln unter Dietrich von Moers (1414–1463) (= Rheinisches Archiv 50), Bonn 1957.
• Eduard Hegel: Das Erzbistum Köln zwischen Barock und Aufklärung. Vom Pfälzischen Krieg bis zum Ende der französischen Zeit 1688–1814 (= Geschichte des Erzbistums Köln 4), Köln 1979.
• Eduard Hegel: Das Erzbistum Köln. Zwischen der Restauration des 19. Jahrhunderts und der Restauration des 20. Jahrhunderts. 1815–1962 (= Geschichte des Erzbistums Köln 5), Köln 1987.
• Wilhelm Janssen: Das Erzbistum Köln im späten Mittelalter. 1191–1515 (= Geschichte des Erzbistums Köln 2), 2 Halbbände, Köln 1995/2003.
• Hansgeorg Molitor: Das Erzbistum Köln im Zeitalter der Glaubenskämpfe. 1515–1688 (= Geschichte des Erzbistums Köln 3), Köln 2008.
• Wilhelm Neuss, Friedrich Wilhelm Oediger: Das Bistum Köln von den Anfängen bis zum Ende des 12. Jahrhunderts (= Geschichte des Erzbistums Köln 1), Köln 1964 [1991].
• Sabine Picot: Kurkölnische Territorialpolitik am Rhein unter Friedrich von Saarwerden (1370–1414) (= Rheinisches Archiv 99), Bonn 1977.
• Karsten Ruppert: Die Landstände des Erzstifts Köln als Organe politischer Mitbestimmung, in: Jahrbuch für westdeutsche Landesgeschichte 41 (2015), S. 51–97.
• Aloys Winterling: Der Hof der Kurfürsten von Köln 1688–1794. Eine Fallstudie zur Bedeutung „absolutistischer“ Hofhaltung, Köln 1986.
• Josef Niesen, Bonner Personenlexikon, 3. erweiterte Auflage, Bonn 2011 (darin Biographien vieler Personen aus Kurköln)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кельнське курфюрство

• Edikte des Kurfürstentums Köln (mit Herzogtum Westfalen, Vest Recklinghausen), 1461–1816 online
• Hof- und Adresskalender geistlicher Territorien des 18. Jhs.