Лужицька марка — Вікіпедія

Лужицька марка нім. Markgrafschaft Lausitz
Васал
965 – 1367
Прапор Герб
March of (Lower) Lusatia around 1000
Столиця	Люббен
Форма правління	Маркграфство
Маркграф
- 965–993	Одо І
- 1365–1367	Отто V
Історичний період	Середні віки
- Частина Марки Геро	965
- Приєднання до Польщі	1002–1031
- Правління Дитриха ІІ	1032
- Смерть Генріха III	1288
- Приєднання до Брандербурга	1303
- Входження до Земель Богемської Корони	1367
- Приєднання до Курфюрства Саксонії	1635

Лужицька марка або Лужицьке маркграфство (нім. Mark(grafschaft) Lausitz) — маркграфство Священної Римської імперії на кордоні з Польським королівством, що існувало з X по XIV століття.

Територія на схід від лужицького валу, населена слов'янськими племенами лютичів, сорбів і укрів була завойована саксонським герцогом Геро Залізним до 963. Після повстання слов'ян 983 у північній частині марки, що залишилася під владою саксонських герцогів, Лужиця стала називатися Східною маркою (Саксонською) (Ostmark).

У 1002 Лужиця була завойована польським князем Болеславом Хоробрим^[1], але при імператорі Конраді II у 1031 і 1032 знову увійшла до складу імперії. За імператора Карла IV Лужиця увійшла до складу земель Чеської корони.

1635 року було приєднано до Саксонії. Поступово слов'янське населення, яке складало більшість в середні віки було асимільовано.

• Список маркграфів лужицьких

• Barański, Marek Kazimierz.Dynastia Piastów w Polsce.Warszawa; Wydawnictwo Naukowe PWN, 2005.
• Timothy Reuter.Germany in the Early Middle Ages 800–1056. New York: Longman, 1991.
• James Westfall Thompson.Feudal Germany, Volume II. New York: Frederick Ungar Publishing Co., 1928.