Королівська кобра — Вікіпедія

Королівська кобра

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Зауропсиди (Sauropsida)
Діапсиди (Diapsida або Sauria)
Archosauria
Надряд: Lepidosauria
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Змії (Serpentes)
Родина: Аспідові (Elapidae)
Рід: Ophiophagus
Вид: Королівська кобра
Ophiophagus hannah
Cantor, 1836
Розповсюдження королівської кобри
Розповсюдження королівської кобри
Посилання
Вікісховище: Ophiophagus hannah
Віківиди: Ophiophagus hannah
EOL: 1055746
ITIS: 700646
МСОП: 177540
NCBI: 8665

Королівська кобра (Ophiophagus hannah) — єдиний вид роду Ophiophagus родини аспідові.

Королівська кобра досягає розмірів 3—4 м. Найдовша відома особина має довжину 5,85 м[1].

На голові за потиличними щитками розташовані напівкільцем ще 6 великих щитків. Колір шкіри жовто-зелений з чорними косопоперечними кільцями. Язик чорний. Очі золотисті з овальними зіницями. Молодь королівської кобри має яскравіший колір.

Особини королівської кобри статево диморфічні: самці більші за розміром та мають більш блідий колір, особливо у сезон спарювання.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Королівська кобра мешкає в Індії на південь від Гімалаїв, південному Китаї, Індокитаї, півострові Малакка, Великих Зондських островах до острова Балі, Філіппінах.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Водиться у лісових з густим підліском місцевостях. Добре лазить деревами, а також гарно плаває. При цьому більшу частину життя королівська кобра проводить на землі. Веде денний спосіб життя.

Линяння у королівської кобри відбувається 4—6 разів на рік, триває до 10 днів.

Харчування

[ред. | ред. код]

Харчується здебільшого зміями як вужоподібними, так й отруйними, серед яких крайти, прикрашені аспіди, кобри, інколи великі ящірки. Через повільний метаболізм, живиться раз на декілька місяців.[2]

Розмноження

[ред. | ред. код]

Королівська кобра — яйцекладна змія. Перед відкладанням яєць будує гніздо з листя (пізній березень-травень), куди відкладає 10—40 яєць. Гнізда розташовані при основі дерев. Центр висотою в 55 см, ширина основи — 140 см. Інкубаційний період яєць — 70—105 днів.

Отрута молодих королівських кобр настільки ж небезпечна, як і дорослих. Дитинчата можуть мати яскраве забарвлення, котре стає менш насичене з віком.

Середня тривалість життя — 20 років.[3]

Захист

[ред. | ред. код]

Королівська кобра не агресивна[4]. Зазвичай уникає людей, але може захищати свою територію та кладку. Коли налякана, підіймає верхню частину тіла, розкриває каптур, показує ікла і голосно шипить. Шипіння відбувається на частотах нижче за 5,500 Гц.

Королівську кобру можуть налякати різкі рухи. Вона здатна залишити кілька укусів за один напад.[5]

Отрута

[ред. | ред. код]

Отрута містить цитотоксини та нейротоксини. Отрута впливає на центральну нервову систему жертви, що призводить до сильного болю, порушення зору, координації та паралічу. Якщо отруєння серйозне, жертва впадає в кому через колапс серцево-судинної системи. Смерть настає через дихальну недостатність. Жертва може померти через 30 хвилин після отруєння.[6]

Для порятунку жертви потрібно ввести велику кількість антитоксину.[5] Не всі укуси королівської кобри є фатальними.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Chanhome; Cox; Vasaruchapong; Chaiyabutr; Sitprija (2017). Characterization of venomous snakes of Thailand (англійською) . Asian Biomedicine 5 (3). с. 311–328. doi:10.5372/1905-7415.0503.043.
  2. Mehrtens, John (1987). Living snakes of the world in color (англійською) . New York : Sterling P. с. 263–. ISBN 0-8069-6461-8.
  3. King Cobra. National Geographic Society. 20 жовтня 2022.
  4. Tweedie (1983). The snakes of Malaya (англійською) . Singapore: Singapore National Printers. с. 142. OCLC 686366097.
  5. а б Davidson (24 вересня 2011). IMMEDIATE FIRST AID. University of California. Архів оригіналу за 30 червня 2010. Процитовано 6 січня 2023.
  6. Tin-Myint; Rai-Mra; Maung-Chit; Tun-Pe; Warrell (1991). Bites by the king cobra (Ophiophagus hannah) in Myanmar: Successful treatment of severe neurotoxic envenoming. doi:10.1093%2Foxfordjournals.qjmed.a068624. {{cite book}}: Перевірте значення |doi= (довідка)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Coborn, John (October 1991). The Atlas of Snakes of the World. New Jersey: TFH Publications. pp. 30, 452. ISBN 978-0-86622-749-0.