Кратохвиля-Відимська Юзефа Богуславівна — Вікіпедія
Кратохвиля-Відимська Юзефа Богуславівна | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 18 травня 1878 Львів | |||
Смерть | 19 грудня 1965 (87 років) | |||
Львів | ||||
Поховання | Личаківський цвинтар | |||
Країна | Австро-Угорщина → Польща → СРСР | |||
Жанр | художник | |||
Навчання | Вища художня школа Відня | |||
Діяльність | художниця, скульпторка | |||
Член | Національна спілка художників України | |||
| ||||
Юзе́фа Богусла́вівна Кратохви́ля-Віди́мська (пол. Józefa Kratochwila-Widymska; 18 травня 1878, Львів — 19 грудня 1965, там само) — українська художниця польського походження, 1940 — у складі Спілки радянських художників України. Похресниця підприємця німецького походження, громадського діяча і філантропа Роберта Домса.
У 1890-х роках проходила навчання у Вищій художній школі Відня. Під час Першої світової війни проживала у Сілезії, 1919 року повертається до Львова. У 1921—1923 роках навчалася на курсах живопису при Львівській художній школі (вчитель Людвік Тирович).
Довгі роки жила і творила у Львові. Багато своїх робіт присвятила рідному місту. З 1919 року входить до складу Львівської спілки художниць, в 1933 — у правлінні Спілки львівських мистців-графіків.
Від 1926 року — кореспондент французької асоціації художніх зв'язків. 1932-го Паризька академія мистецтв надає їй звання академічного офіцера та нагороджує орденом «Академічні пальми».
Її персональна виставка в дорадянському Львові відбулася 1930 року. У 1940—1941 роках її графічні роботи експонувалися на виставках у Києві, Львові, Москві, Харкові. За таку можливість художниця «розплачувалася» роботами ґатунку «Вступ Радянської Армії у Львів», «Гуцули читають газету „Вільна Україна“». В післявоєнний проміжок творчості впереміжку з натюрмортами пише портрети ланкових та свинарок.
Протягом 1944—1945 працювала художницею у Львівському історичному музеї. Від цього часу виставки її творів відбувалися у Львові в 1951, 1955, 1958 та 1959 роках.
За кордоном твори експонувалися в Австрії, Італії, Польщі, США, Фінляндії, Франції.
21 грудня 1965 року похована у гробівці Роберта Домса[1] на полі № 69[2] Личаківського цвинтаря у Львові.
Авторка картин:
- «Далматинські селянки», 1910 — принесла їй перший успіх,
- «Натюрморт зі скрипкою» — 1931,
- «Львівські вежі», 1932, графіка,
- «Жінка з гітарою», 1933,
- «Колодязь біля Бернардинського монастиря», 1933,
- «Гуцулки» — 1930-і,
- «Старий гуцул з люлькою», — 1930-і,
- «Старі львівські храми», 1934—1936,
- «Двір єзуїтського костьолу», 1934,
- «Подвір'я старого університету», 1936,
- «Музики з Ворохти» — 1937,
- «Гуцулки вишивають прапор» — 1945,
- «Дружки» — 1947,
- «Пушкін та Міцкевич», 1949,
- «Ланкова», 1950,
- «Жнива», 1950,
- портрет Т. Шевченка, 1961,
- «Зима у Львові» — 1965,
- «Лірник»,
- «Млин у Яремчі»,
- «Пастух у Карпатах»
- Захоплена творчістю Івана Франка, присвятила йому кілька своїх полотен
- Малювала краєвиди Далмації, Зальцбурга, Парижа, Страсбурга.
- Галайчак Т. Ю. Кратохвиля-Відимська Юзефа Богуславівна [Архівовано 27 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 307. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- Горак Р. Роберт Домс, до 300-річчя Львівської пивоварні // Дзвін. — Львів, 2015. — № 11 (853) (листопад). — С. 154—155.
- Кравченко Я. О. Кратохвиля-Відимська Юзефа Богуславівна [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — С. 263. — ISBN 978-966-02-7305-4.
- Кратохвиля-Відимська Юзефа Богуславівна [Архівовано 12 жовтня 2010 у Wayback Machine.] // Галерея АВСарт.
- Кратохвиля-Відимська Юзефа Богуславівна [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Травень [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Громада. — 2013. — № 1 (121).