Ксенобласти — Вікіпедія
Ксенобла́сти (рос. ксенобласты, англ. xenoblasts) [ξένος (ксенос) - чужий, сторонній βλαστός (блястос) - зародок, росток] — мінерали метаморфічних порід, які не мають власних кристалографічних обрисів. Ксенобласти мають неправильні округлі, порізані, зубчасті обриси і отримують свою форму від межуючих кристалів.[1]
Ксенобласти за певних обставин досягають значної величини. Наприклад, «заміщення» одного з компонентів мірмекітового зрощення хімічно близьким мінералом може привести до єдиної орієнтованості цього мінералу на значній відстані.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 28 грудня 2018.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.
- Павлишин В.І. Основи морфології та анатомії мінералів (2000).
Це незавершена стаття про мінерал. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |