French
DeutschКупідон (супутник) — Вікіпедія
| Дані про відкриття | |
|---|---|
| Дата відкриття | 25 серпня 2003 |
| Відкривач(і) | М. Шоуолтер, Дж. Ліссауер |
| Планета | Уран |
| Номер | |
| Орбітальні характеристики | |
| Велика піввісь | 74 392 км |
| Орбітальний період | 0,618 діб |
| Ексцентриситет орбіти | 0,0013 |
| Нахил орбіти | 0,1° (до екватора Урана)° до площини екватора планети |
| Фізичні характеристики | |
| Видима зоряна величина | {{{видима зоряна величина}}} |
| Діаметр | ~18 км[1] км |
| Площа поверхні | ~1000 км² |
| Об'єм | ~3000 км³ |
| Маса | ~3,8× 1015 кг |
| Густина | ~1,3 (припущення) г/см³ |
| Прискорення вільного падіння | ~0,0031 м/с² |
| Друга космічна швидкість | ~0,0076 км/с |
| Альбедо | 0,07 |
| Температура поверхні | ~64 К |
| Атмосфера | |
| Інші позначення | |
|
| |
Купідон (англ. Cupid) — внутрішній супутник Урана.
Був відкритий 25 серпня 2003 року Марком Шоуолтером і Джеком Ліссауером за допомогою космічного телескопа «Габбл»[2]. Після відкриття отримав тимчасове позначення S/2003 U 2[2]. Названий за іменем персонажа з п'єси Шекспіра «Тімон Афінський»[3]. Также обозначается как Уран XXVII[3].
Купідон є найменшим з відомих внутрішніх супутників Урана. За припущенням має діаметр близько 18 км. Малий розмір і темна поверхня роблять його дуже тьмяним, через що він не був виявлений «Вояджером-2» під час його проходження біля Урана у 1986 році.
Орбіта Купідона пролягає всього лише за 863 км від орбіти крупнішого супутника Белінди. На відміну від Меб і Пердіти, орбіта Купідона, ймовірно, не схильна до збурень[1].
Купідон належить до групи Порції, яка також включає Б'янку, Крессиду, Дездемону, Джульєту, Порцію, Розалінду, Белінду і Пердіту. У цих супутників схожі орбіти і фотометричні властивості.
- ↑ а б Showalter, Mark R.; Lissauer, Jack J. (22 грудня 2005). The Second Ring-Moon System of Uranus: Discovery and Dynamics. Science Express. 311: 973. doi:10.1126/science.1122882. PMID 16373533. Архів оригіналу за 25 січня 2009. Процитовано 26 березня 2012.
- ↑ а б Showalter, M. R.; Lissauer, J. J. (25 вересня 2003). IAU Circular No. 8209. Процитовано 5 серпня 2006.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Planet and Satellite Names and Discoverers. Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology. 21 липня 2006. Архів оригіналу за 19 серпня 2006. Процитовано 5 серпня 2006.
- Hubble Uncovers Smallest Moons Yet Seen Around Uranus [Архівовано 1 грудня 2008 у Wayback Machine.] — Hubble Space Telescope news release (2003-09-25)
- Hubble Discovers Giant Rings and New Moons Encircling Uranus [Архівовано 18 червня 2006 у Wayback Machine.] — Hubble Space Telescope news release (2005-12-22)
Список за збільшенням відстані від Урана. | ||
| Внутрішні: (13) | .svg){kind=small} | |
| Великі (сфероїди): (5) | ||
| Зовнішні: (9) | ||