Вільям Ласселл — Вікіпедія

Вільям Ласселл
Народився18 червня 1799(1799-06-18)[1][2][3]
Болтон, Великий Манчестер, Велика Британія
Помер5 жовтня 1880(1880-10-05)[1][2][3] (81 рік)
Мейденгед, Беркшир, Англія, Сполучене Королівство
Місце проживанняЛіверпуль
Країна Сполучене Королівство
 Королівство Велика Британія
 Велика Британія
Діяльністьастроном, фізик, торговець
Галузьастрономія
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Нагороди

член Лондонського королівського товариства

Королівська медаль (1858)

 золота медаль Королівського астрономічного товариства

член Королівського літературного товариства[d]

CMNS: Вільям Ласселл у Вікісховищі

Ві́льям Ла́сселл (англ. William Lassell; 18 червня 1799, Болтон, Ланкашир, Англія — 5 жовтня 1880, Мейденгед) — англійський астроном.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Болтоні, Ланкашир, Англія. Освіту здобув у Рокдейлській академії.

Заробив гроші як пивовар і вклав кошти у своє захоплення астрономією. У 1820 році почав виготовляти дзеркальні телескопи, за допомогою яких у власній обсерваторії поблизу Ліверпуля спостерігав в основному планети і туманності. У 1844 році побудував телескоп діаметром 61 см, для якого він спорудив нове для того часу екваторіальне монтування, яке давало змогу компенсувати обертання Землі й легко стежити за об'єктами на небесній сфері. Він сам полірував дзеркало, використовуючи саморобний шліфувальний верстат.

Переселившися в 1852 році на острів Мальта, оскільки там астроклімат значно кращий, ніж у Британії, побудував там великий рефлектор із дзеркалом діаметром 48-дюймів (122 см). Після повернення до Англії обладнав обсерваторію в Мейденгеді, де продовжував спостереження з 61-сантиметровим рефлектором.

Член Лондонського королівського товариства (1849, золота медаль). Президент цього товариства (1870—1872).

Відкрив 10 жовтня 1846 року перший із супутників Нептуна — Тритон. 18 вересня 1848 відкрив 8-й супутник Сатурна — Гіперіон, не знаючи про те, що 16 вересня його вже відкрив Джордж Бондом. 24 жовтня 1851 року відкрив супутники Урана — Арієль і Умбрієль, дав їм ці назви, а так само дав назву супутникам Урана, відкритим Фрідріхом Гершелем 1787 року, — Оберон і Титанія.

У 1867 році опублікував каталог понад 600 туманностей, вперше відкритих ним.

На його честь названі кратер на Місяці, кратер на Марсі, кільце Нептуна і астероїд 2636 Ласселл.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б SNAC — 2010.
  2. ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
  3. ↑ а б Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.

Посилання

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вільям_Ласселл&oldid=42837265