Лоретта Янґ — Вікіпедія

Лоретта Янґ Loretta Young
англ. Loretta Young
Ім'я при народженні	Ґретчен Янґ
Народилася	6 січня 1913(1913-01-06) Солт-Лейк-Сіті, штат Юта
Померла	12 серпня 2000(2000-08-12) (87 років) Лос-Анджелес, штат Каліфорнія рак яєчника
Поховання	цвинтар Святого Хреста (Калвер-Сіті)
Національність	американка
Громадянство	США
Релігія	католицька церква
Діяльність	кіноакторка, сценаристка, телеакторка, акторка, кінопродюсерка
Alma mater	Ramona Convent Secondary Schoold
Роки діяльності	1917–2000
Партія	Республіканська партія США
Чоловік	Грант Візерс (m.1930-1931; скасований) Том Левіс (m.1940-1969; розлучення) Джин Луїс (m.1993-1997; помер)
Діти	Джудіт Янґ (від Гейбла) (1935—2011) Крістофер Левіс (нар. 1944) Пітер Левіс (нар. 1945)
IMDb	nm0949835
Нагороди та премії
Siena Medald (1950) Crystal Awardd (1988) Прайм-тайм премія «Еммі» в найкращу жіночу роль у драматичному телесеріалі (1955) Прайм-тайм премія «Еммі» в найкращу жіночу роль у драматичному телесеріалі (1957) Прайм-тайм премія «Еммі» в найкращу жіночу роль у драматичному телесеріалі (1959) зірка на голлівудській Алеї слави
Лоретта Янґ Loretta Young у Вікісховищі

Лоретта Янґ (англ. Loretta Young, уроджена: Ґретчен Янґ англ. Gretchen Young; 6 січня 1913 — 12 серпня 2000) — американська акторка. Почала грати в кіно ще дитиною, вона мала довгу і яскраву кар'єру у кіноіндустрії з 1917 до 1953. У 1948 році Лоретта Янґ виграла Оскара у категорії «найкраща актриса» за роль у фільмі 1947 року Дочка фермера, а також отримала номінацію на Оскар за роль у стрічці Приходь на стайню, у 1949. Невдовзі Янґ почала працювати на телебаченні, де вела драматичний телесеріал-антологію, Шоу Лоретти Янґ, з 1953 по 1961 рік. Телесеріал отримав три премії Еммі, і був успішно показаний у повторі в денний час, а потім у синдикації. У 1980-х роках Янґ повернулася на маленький екран і виграла Золотий глобус у переддень Різдва в 1989 році. Янґ — набожна католичка^[3][4] працювала з різними католицькими благодільнями після закінчення акторської кар'єри.

Народилася в Солт-Лейк-Сіті, штат Юта, як Гретхен Янґ, дочка Гледіс (Рояль) і Джона Ерла Янґа.^[5][6] Коли їй було два роки, батьки розлучилися. Коли Янґ було три роки, її сім'я переїхала до Голлівуду. Вона та її сестри Поллі Енн і Елізабет Джейн (екранне ім'я Саллі Блейн) працювали дітьми-акторами, але з усіх трьох, Лоретта була найуспішнішою.

Кінодеб'ют Янґ відбувся у віці трьох років, в німому фільмі Білідо-жовтий перстень. Вона підписала контракт з Джоном Маккорміком (1893—1961), чоловіком і менеджером акторки, Коллін Мур, який розгледів потенціал у молодої дівчини.^[7] Ім'я «Лоретта» дала їй Коллін, яка пізніше пояснювала, що це було ім'я її улюбленої ляльки.^[8]

У титрах до німого фільму Морські сирени (1917) вказана як Ґретчен Янґ. Лише з 1928 року вперше зазначена як «Лоретта Янґ» у фільмі Дівчина покарання. У тому ж році вона знялася з Лоном Чейні у фільмі «Смійся, клоун, смійся». У наступному році Лоретта названа однією із зірок WAMPAS Baby Stars.

У 1930 році, коли їй було 17, вона втекла з 26-річним актором, Грантом Візерсом; вони одружилися у Юмі, Аризона. Шлюб був анульований в наступному році, коли їхній другий спільний фільм (з відповідною назвою Замолода для шлюбу) вийшов на екрани.

У 1935 році вона знялася з Кларком Ґейблом і Джеком Окі у кіноверсії твору Джека Лондона Заклик предків, режисера Вільяма Велмана.

Під час Другої світової війни Янґ знялася у фільмі Мужні леді (1944), белетризованій історія Жіночої допоміжної ескадрильї переправи. Стрічка показує підрозділ жінок-пілотів під час Другої світової війни, які літали бомбардувальниками з заводів до кінцевого пункту призначення. Янґ знімалася у майже вісьми фільмах щороку.

У 1947 році вона отримала Оскар за свою роль у фільмі Дочка фермера. У тому ж році вона знялася з Кері Грантом і Девідом Нівеном у фільмі Дружина єпископа, багаторічному улюбленці. У 1949 році вона отримала ще одну номінацію на Оскар за роль у фільм Приходьте до стайні. У 1953 році вона з'явилася в своєму останньому театральному фільмі, Це відбувається щочетверга, комедії студії Universal Studios; її партнером по фільму виступив Джон Форсайт.