Луцій Аврелій Орест (консул 126 року до н. е.) — Вікіпедія

Луцій Аврелій Орест
лат. L. Aurelius L.f.L.n. Orestes
Ім'я при народженнілат. Lucius Aurelius Orestes
Народивсяневідомо
Рим
Померпісля 122 до н. е.
невідомо
ГромадянствоРимська республіка
Національністьримлянин
Діяльністьполітик
Знання мовлатина
Посадаконсул
Термін126 року до н. е.
ПопередникЛуцій Корнелій Цінна
НаступникМарк Фульвій Флакк
РідАврелії
БатькоЛуцій Аврелій Орест, консул 157 року до н. е.
Матиневідомо
У шлюбі зневідомо
ДітиЛуцій Аврелій Орест

Лу́цій Авре́лій О́рест (лат. Lucius Aurelius Orestes, ? — після 122 до н. е.) — політичний та військовий діяч часів Римської республіки, консул 126 року до н. е.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з роду нобілів Авреліїв. Син Луцій Аврелій Орест, консула 157 року до н. е. Про молоді роки немає відомостей. У 129 році до н. е. став претором. У 126 році до н. е. його обрали консулом разом з Марком Емілієм Лепідом. За рішенням сенату спрямований до Сардинії для придушення повстання місцевого населення. У цей час квестором Ореста був Гай Семпроній Гракх. У 125 році до н. е. як проконсул Аврелій керував Сардинією та Корсикою. Він перебував тут до 122 року до н. е., коли повернувся та відсвяткував тріумф у Римі. Про подальшу долю Луція Аврелія нічого невідомо.

Родина

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Karl-Ludwig Elvers: Aurelius [I 15]. // Der Neue Pauly (DNP). Band 2, Metzler, Stuttgart 1997, ISBN 3-476-01472-X, Sp. 321. (нім.)