Сервій Фульвій Флакк — Вікіпедія

Сервій Фульвій Флакк
Народивсяневідомо
Рим
Померпісля 133 до н. е.
невідомо
ГромадянствоРимська республіка
Діяльністьдавньоримський політик, давньоримський військовий
Посадаконсул
Термін135 рік до н. е.
ПопередникЛуцій Фурій Філ
НаступникПублій Корнелій Сципіон Еміліан Африканський Молодший
РідФульвії
БатькоКвінт Фульвій Флакк
Матиневідомо
Брати, сестриГай Фульвій Флакк[1][1]

Сервій Фульвій Флакк (лат. Servius Fulvius Flaccus; ? — після 133 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч часів Римської республіки, консул 135 року о н. е., відомий свого часу красномовець (про нього згадує Марк Туллій Цицерон у трактаті «Брут»).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з впливового плебейського роду Фульвіїв. Син Квінта Фульвія Флакка, консула 179 року до н. е. Замолоду втратив батька — у 172 році до н. е. Втім існує версія, що він був сином Квінта Фульвія Флакка, консула-суфекта 180 року до н. е. Деталі його кар'єри невідомі.

У 135 році до н. е. його обрано консулом разом з Квінтом Кальпурнієм Пізоном. Як провінцію отримав Іллірик. Під час своєї каденції з успіхом діяв проти місцевого племені ардеїв.

У 133 році до н. е. захищав народного трибуна Марка Октавія перед прихильниками Тиберія Семпронія Гракха. Намагався вмовити останнього обмежити свої аграрні реформи. Про подальшу долю немає відомостей.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • William Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1, Boston: Little, Brown and Company, Vol. 2 pag. 155 n. 11. (англ.)
  1. а б Digital Prosopography of the Roman Republic