Маар — Вікіпедія

Маар

Маар у Вікісховищі

Маар — заглиблена форма рельєфу, циліндрична або у вигляді конуса, результат вулканічної експлозії у вигляді вибухів вулканічних газів, що не супроводжуються виливанням магми.

Маари — плоскодонні кратери вибуху з жерлом без конуса, але оточені невисоким валом з пухких продуктів виверження. На краях відсутнє накопичення вулканічних викидів. Більшість відомих маарів було описано в області Ейфель у Німеччині та на Центральному масиві Франції (озера Павен і Годіваль). Діаметри маарів коливаються від 200 м до 3,5 км. Усі відомі маари на цей час недіючі. За умов вологого клімату маари заповнюються водою, перетворюючись на глибокі озера (від 60 до 400 м).

Зокрема, мааром є сумнозвісне камерунське озеро Ніос, на якому внаслідок лімнологічної катастрофи 21 серпня 1986 року загинуло понад 1700 людей.

Різновидом маарів є діатреми, або трубки вибуху. Вони відомі у Південній Африці, Якутії та ін. З ними пов’язані родовища алмазів.

• 
  Озеро-маар Біркет-Рем, Голанські висоти.
• 
  Озеро-маар Зенгена, в регіоні Амхара, Ефіопія.
• 
  Даунські маари в Німеччині.

• Кальдера

1. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
2. (рос.) Рычагов Г. И. Общая геоморфология : учебник. — 3-е изд., перераб. и доп. / Г. И. Рычагов. — М.: Издательство Московского университета : Наука, 2006. — 416 с, илл. ISBN 5-02-034256-4

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маар