Імре Мадач — Вікіпедія

Імре Мадач
угор. Madách Imre
Народився	21 січня 1823(1823-01-21)[1][2][…] Долна Стрегова, Угорське королівство, Австрійська імперія[3][4]
Помер	5 жовтня 1864(1864-10-05)[5][6][7] (41 рік) Долна Стрегова, Угорське королівство, Австрійська імперія[3][4]
Країна	Угорщина
Діяльність	поет, письменник, драматург, політик
Сфера роботи	Угорська література[8]
Alma mater	Будапештський університет (1840)
Мова творів	угорська
Членство	Угорська академія наук
Партія	Resolution Partyd[9]
Мати	Anna Majthényid
У шлюбі з	Erzsébet Fráterd
Діти	Aladár Madáchd
Імре Мадач у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Імре Мадач (угор. Madách Imre, 20 січня 1823, Альшострегова, Королівство Угорщина — 5 жовтня 1864) — угорський поет, філософ і драматург. Автор віршованої філософської драми «Трагедія людини» (1861), яка входить до топ-10 найбільш перекладаних у світі^[10].

Народився в містечку Альшострегова (Alsósztregova), Королівство Угорщина (нині — село Долна Стрегова, Банськобистрицький край, Словаччина) у 1823 році, в дворянській сім'ї. У 1837 році почав навчання в університеті Пешта. У 1842 році офіційно став юристом. На початку 1850-х роках сидів у в'язниці за політичні виступи; у 1860 році був обраний депутатом в угорський Сейм. У 1840 році видав ліричну збірку «Lantvirágok» (1840), за якою пішов цілий ряд ліричних віршів і критичних етюдів, пародія у віршах «А civilizátor» (1859) і драми «Jo nev es ereny», «Commodus», «Mária királynő»(1840—1855), «Csák végnapjai»(1843—1861), «Férfi és nő» (1843). У 1860 році закінчив роботу над «Людською трагедією» («Трагедія людини»), своїм найкращим твором; у зв'язку з ним написані трагедія «Мойсей» (Mózes, 1860—1861) і гумористичний уривок «Tündérálom» (1864).

«Трагедія людини» присвячена зображенню долі людства, котра виражена символічними Адамом і Євою. Люцифер, незадоволений світобудовою і бажаючий поселити в серці Адама песимістичну байдужість до життя, показує йому сон, про те, що життя людства — це «суєта суєт і томління духу».

В обробці Paulay (1883) «Трагедія людини», поставлена ​​вперше на сцені національного театру в 1883 році, стала однією з найулюбленіших п'єс серйозного репертуару в Угорщині. Екранізована відомим аніматором М. Янковичем^[ru] у 2011 [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.].

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імре Мадач

• Lantvirágok (1840)
• Mária királynő (1840—1855) olvasható változat [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.]
• Férfi és nő (1843) [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• Csák végnapjai (1843—1861) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Vadrózsák (1844)
• Az ember tragédiája (1859—1860) olvasható változat [Архівовано 2 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• A civilizátor (1859) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Mózes (1860—1861) [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• Tündérálom (töredék) [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] (1864)
• Madách Országgyűlési beszédei [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Madách Imre összes költeménye [Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.]

• Человеческая трагедия. Драматическая поэма. / Перевод с венгерского и предисловие З. Крашенинниковой. — СПб.: Издание товарищества Знание, 1905.
• Трагедия человека: Пьеса / Перевод с венгерского Леонида Мартынова. — М., 1964.
• Трагедия человека. / Издание подготовил Ю. П. Гусев. — М.: Наука, 2011.

• Імре Мадач. Трагедія людини: драматична поема / пер. з угорськ. М. Лукаша. — Київ: Дніпро, 1967. — 252 с.^[11]