Манфред Вебер — Вікіпедія

Манфред Вебер
нім. Manfred Weber
Манфред Вебер
Манфред Вебер
Президент Європейської народної партії
Нині на посаді
На посаді з2 червня 2022
ПопередникДональд Туск
Голова Президії фракції ЄНП у Європейському парламенті
Нині на посаді
На посаді з4 червня 2014
ПрезидентЖозеф Доль
Дональд Туск
він сам
ПопередникЖозеф Доль
Депутат Європейського парламенту
Нині на посаді
На посаді з13 червня 2004

Народився14 липня 1972(1972-07-14)[1] (52 роки) або 1972[2]
Niederhatzkofend, Роттенбург-ан-дер-Лаабер, Ландсгут, Нижня Баварія, Баварія, Німеччина
Відомий якполітик
Місце роботиЄвропейський Парламент, Європейська народна партія і Європейська народна партія
КраїнаНімеччина[3]
Alma materMunich University of Applied Sciencesd
Політична партіяХристиянсько-соціальний союз
Релігіякатолицька церква
Нагороди
кавалерський хрест ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
manfredweber.eu

Манфред Вебер (нім. Manfred Weber; нар. 14 липня 1972(19720714), Роттенбург-ан-дер-Лаабер, Баварія) — німецький політик і депутат Європейського парламенту від партії Християнсько-соціальний союз (Європейська народна партія), працює в Комітеті Європарламенту з громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ. Президент Європейської народної партії з 2 червня 2022 року, очолив її після відставки Дональда Туска[4].

Після його переобрання 2009 року він став віцеголовою Групи Європейської народної партії (ЄНП) у Європарламенті, з 2014 є головою фракції[5].

Кандидат (квітень 2019) на посаду Президента Єврокомісії.

Освіта

[ред. | ред. код]

1996 року закінчив навчання на інженера у Мюнхенській вищій школі прикладних наук.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

1996 року заснував власний бізнес (консалтингові та комерційні компанії). Згодом він вступив у партію Християнсько-соціальний союз, ставши членом вищих органів партії. 2002 року пройшов у районну раду району Кельгайм і протягом декількох років (2002—2004) працював членом ландтагу Баварії.

2004 року вперше отримав мандат європарламентарія. Був членом бюро групи ЄНП-ЄД. На виборах 2009 і 2014 років успішно переобирався.

Політичні позиції

[ред. | ред. код]
  • 2018 року гостро критикував позицію Росії щодо Криму та Керченської кризи.[6]
  • Під час кандидатських змагань на посаду голови Єврокомісії у квітні 2019 Вебер закликав заблокувати будівництво російського газопроводу Північний потік-2.[7][8]
  • у грудні 2021 року Вебер заявив, що уряд ФРН має згорнути «Північний потік-2» у випадку російської війни проти України.[9]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Munzinger Personen
  2. Чеська національна авторитетна база даних
  3. Members of the European Parliament, Членове на Европейския парламент, Diputados al Parlamento Europeo, Poslanci Evropského parlamentu, Medlemmer af Europa-Parlamentet, Mitglieder des Europäischen Parlaments, Euroopa Parlamendi liikmed, Βουλευτές του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, Députés au Parlement européen, Feisirí Pharlaimint na hEorpa, Zastupnici u Europskom parlamentu, Deputati al Parlamento europeo, Eiropas Parlamenta deputāti, Europos Parlamento nariai, Az Európai Parlament képviselői, Il-Membri tal-Parlament Ewropew, Leden van het Europees Parlement, Posłowie do Parlamentu Europejskiego, Deputados ao Parlamento Europeu, Deputații în Parlamentul European, Poslanci Európskeho parlamentu, Poslanci Evropskega parlamenta, Euroopan parlamentin jäsenet, Europaparlamentets ledamöter
  4. Європейську народну партію очолив Манфред Вебер. Європейська правда (українською) . 2 червня 2022. Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 3 червня 2022.
  5. Група ЄНП в Європарламенті обрала свого лідера. Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 4 червня 2014.
  6. DW: Вебер про Керченську кризу: Європі слід переглянути «Північний потік-2» [Архівовано 23 квітня 2019 у Wayback Machine.]. 21.11.2018
  7. Голос Америки: Кандидат на очолення Єврокомісії хоче зупинити «Північний потік 2» [Архівовано 23 квітня 2019 у Wayback Machine.]. 23.04.2019
  8. ARD-Новини: Weber will Nord Stream 2 stoppen [Архівовано 23 квітня 2019 у Wayback Machine.].(нім.) 23.04.2019
  9. DW: [1] [Архівовано 5 грудня 2021 у Wayback Machine.] 5.12.2021

Посилання

[ред. | ред. код]