Марк Макгі — Вікіпедія

Ф
Марк Макгі
Марк Макгі
Марк Макгі
Особисті дані
Народження 25 травня 1957(1957-05-25) (67 років)
  Глазго, Шотландія Шотландія
Зріст 178 см
Громадянство  Шотландія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1975–1977 Шотландія «Грінок Мортон» 64 (37)
1977–1978 Англія «Ньюкасл Юнайтед» 28 (5)
1978–1984 Шотландія «Абердин» 164 (63)
1984–1985 Німеччина «Гамбург» 40 (16)
1985–1989 Шотландія «Селтік» 88 (27)
1989–1991 Англія «Ньюкасл Юнайтед» 67 (24)
1991 Швеція «Браге» 3 (2)
1991–1993 Англія «Редінг» 45 (7)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1983–1984 Шотландія Шотландія 4 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1991–1994 Англія «Редінг»
1994–1996 Англія «Лестер Сіті»
1996–1999 Англія «Вулвергемптон»
2000–2004 Англія «Міллволл»
2004–2007 Англія «Брайтон енд Гоув»
2007–2009 Шотландія «Мотервелл»
2009–2011 Шотландія «Абердин»
2012 Англія «Бристоль Роверс»
2013–2017 Шотландія Шотландія (помічник)
2015–2017 Шотландія «Мотервелл»
2017–2018 Англія «Барнет»
2019 Англія «Істборн Боро» (в.о.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Марк Макгі (англ. Mark McGhee, нар. 25 травня 1957, Глазго) — шотландський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Наразі входить до тренерського штабу збірної Шотландії. Виступав, зокрема, за клуби «Абердин», «Ньюкасл Юнайтед», «Гамбург» та «Селтік», а також національну збірну Шотландії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі Марк Макгі дебютував 1975 року виступами за команду клубу «Грінок Мортон», в якій зарекомендував себе молодим багатообіцяючим форвардом. У грудні 1977 він переїхав до Англії, підписавши контракт з «Ньюкасл Юнайтед». Незважаючи на обнадійливий старт на «Сент-Джеймс Парк», Макгі вибув з обойми через тренерські зміни в команді. Макгі повернувся на північ в березні 1979 як перший великий трансфер Алекса Фергюсона в «Абердин».

Він дебютував за «Абердин» 1 квітня 1979 в матчі проти свого колишнього клубу «Грінок Мортон». Це був початок найуспішнішої частини ігрової кар'єри Макгі. В наступному сезоні він здобув перший великий титул, коли «Абердин» став чемпіоном Шотландії, вперше за 15 років порушивши панування «Олд Фірм». З «Абердин» Макгі виграв ще один чемпіонський титул в 1984 році, а також здобув три Кубка Шотландії поспіль з 1982 по 1984 роки. Марк посприяв перемозі «Абердина» над «Реалом» з рахунком 2-1 у фіналі Кубка володарів кубків сезону 1982-83, віддавши гольовий пас на Джона Г'юіта. Макгі також виграв Суперкубок Європи в наступному сезоні, відзначившись голом у ворота «Гамбурга» у другому матчі на «Піттодрі».

Перехід Марка до «Гамбурга» влітку 1984 року не став успішним і він повернувся до Шотландії в «Селтік» 18 місяців потому. Макгі здобув ще один титул чемпіона Шотландії в сезоні 1985-86, коли «Селтік» обійшов в турнірній таблиці «Хартс» завдяки кращій різниці забитих-пропущених м'ячів. У наступному році Макгі рідко з'являвся у стартовому складі через травму і конкуренцію з боку Мо Джонстона і Браяна Макклера. Тим не менш, вихід декількох гравців зі складу команди влітку 1987 дав йому нове життя на «Селтік Парк». Марк виграв ще один шотландський Кубок у 1989 році і став найкращим бомбардиром «Селтіка» того сезону, розділивши звання найкращого бомбардира шотландської прем'єр-ліги з гравцем «Абердина» Чарлі Ніколасом. Згодом з 1989 по 1991 рік Марк Макгі грав у складі «Ньюкасл Юнайтед» та «Браге». Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Редінг», за команду якого виступав протягом 1991—1993 років як граючий тренер.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

1983 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Шотландії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 2 роки, провів у формі головної команди країни 4 матчі, забивши 2 голи.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1991 року, очоливши тренерський штаб клубу «Редінг». Надалі очолював команди клубів «Лестер Сіті», «Вулвергемптон», «Міллволл», «Брайтон енд Гоув», «Мотервелл», «Абердин» та «Бристоль Роверс». З 2013 року входить до тренерського штабу національної збірної Шотландії.

Тренерська статистика

[ред. | ред. код]
Станом на 15 грудня 2012 року
Команда З По Статистика
І В Н П Перемоги %
Редінг 10 травня 1991 14 грудня 1994 183 79 51 53 43,17
Лестер Сіті 14 грудня 1994 7 грудня 1995 51 16 14 21 31,37
Вулвергемптон 13 грудня 1995 5 листопада 1998 159 65 39 55 40,88
Міллволл 25 вересня 2000 15 жовтня 2003 163 75 39 49 46,01
Брайтон енд Гоув 28 жовтня 2003 8 вересня 2006 139 40 38 61 28,78
Мотервелл 18 червня 2007 12 червня 2009 88 35 17 36 39,77
Абердин 12 червня 2009 1 грудня 2010 62 17 13 32 27,42
Бристоль Роверс 18 січня 2012 15 грудня 2012 45 12 12 21 26,67
Всього


888 338 223 327 38,06

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]