Стів Кларк (футболіст) — Вікіпедія

Стів Кларк
Стів Кларк у 2019 році
Особисті дані
Повне ім'я	Стівен Кларк
Народження	29 серпня 1963(1963-08-29) (61 рік)
	Солткотс, Шотландія
Зріст	178 см
Громадянство	Шотландія
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1982–1987 «Сент-Міррен» 200 (7) 1987–1998 «Челсі» 330 (7)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1983 Шотландія U-20  ? (?) 1983–1985 Шотландія U-21 8 (0) 1987–1994 Шотландія 6 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1998–1999 «Ньюкасл Юнайтед» (помічник) 1999 «Ньюкасл Юнайтед» (в. о.) 2004–2008 «Челсі» (помічник) 2008–2010 «Вест Гем Юнайтед» (помічник) 2011–2012 «Ліверпуль» (помічник) 2012–2013 «Вест-Бромвіч Альбіон» 2014–2015 «Редінг» 2016 «Астон Вілла» (помічник) 2016 «Астон Вілла» (в. о.) 2017–2019 «Кілмарнок» 2019– Шотландія
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Стів Кларк у Вікісховищі

Стів Кларк (англ. Steve Clarke, нар. 29 серпня 1963, Солткотс) — шотландський футболіст, що грав на позиції захисника за «Сент-Міррен» та «Челсі», а також національну збірну Шотландії.

По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2019 року очолює тренерський штаб збірної Шотландії.

Вихованець клубу «Бейт Джуніорс»^[en], після чого підписав договір із «Сент-Мірреном» на неповний робочий день, оскільки в той час він закінчував навчання на інженера^[1]. Загалом провів за «Сент-Міррен» п'ять сезонів, взявши участь у 200 матчах вищого дивізіону Шотландії.

У лютому 1987 року за 422 тис. фунтів стерлінгів перейшов до лондонського «Челсі»^[2], за який відіграв 11 сезонів. Більшість часу, проведеного у складі «Челсі», був основним гравцем захисту команди. За цей час у 1997 році виборов титул володаря Кубка Англії, а 1998 року ставав володарем Кубка англійської ліги та Кубка кубків УЄФА. Саме у матчі фіналу Кубка кубків проти «Штутгарта» Кларк зіграв свою останню гру за «Челсі», а загалом же за весь час він провів 421 матч за клуб в усіх турнірах^[2], зайнявши за цим показником сьоме місце в історії клубу, разом із Керрі Діксоном. У 2005 році Кларк увійшов у символічну збірну XI, в честь сторіччя «Челсі», зайнявши місце правого захисника.

Протягом 1983—1985 років залучався до складу молодіжної збірної Шотландії. На молодіжному рівні зіграв у 7 офіційних матчах.

1987 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Шотландії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у формі головної команди країни 6 матчів.

У 1998 році Кларк приєднався до «Ньюкаслу» як помічник менеджера Руда Гулліта^[3], свого колишнього тренера в «Челсі». Кларк виконував обов'язки головного тренера після відставки Гулліта, очоливши команду на один єдиний матч^[4], який вони програли 5:1 «Манчестер Юнайтед»^[5].

В подальшому Кларк працював тренером у молодіжних командах «Челсі», а влітку 2004 року Кларк був призначений на посаду помічника менеджера, коли Жозе Моурінью очолив команду^[6]. Кларк був частиною тренерського штабу «Челсі», який домігся двох поспіль перемог у Прем'єр-лізі, Кубку Англії і двох перемог у Кубку ліги протягом трьох сезонів під керівництвом Моурінью. В цей період часу він отримав ліцензію UEFA Pro в 2006 році^[7].

Коли Моурінью залишив «Челсі» у вересні 2007 року, Кларк залишився й далі працював при Аврамі Гранті, хоча Генка тен Кате було призначено ще одним асистентом тренера^[8]. У підсумку Грант і тен Кате покинули клуб в кінці сезону 2007/08^[8][9]. BBC Sport і The Times повідомили тоді, що хоча Кларк залишається в тренерському штабі «Челсі», він буде шукати можливості, щоб стати головним тренером команди^[8][9]. Керівництво «Челсі» повідомило Кларка про його можливий новий статус, посилаючись на його лояльність, популярність серед уболівальників клубу та роботу в період відставки Моурінью^[9].

12 вересня 2008 року Кларк подав у відставку в «Челсі», сподіваючись перейти у «Вест Гем Юнайтед», щоб бути помічником колишнього партнера по команді, Джанфранко Дзоли^[6][10]. «Челсі» спочатку відхилив його відставку, вимагаючи компенсацію в розмірі його дворічної зарплати^[6]. Після того, як було досягнуто угоду між клубами, Кларк став першим тренером команди «Вест Гем» 15 вересня^[11].

«Вест Гем» фінішував на дев'ятому місці в Прем'єр-лізі в сезоні 2008/09, після чого Кларк і Дзола продовжили контракти, тим самим Кларк став самим високооплачуваним асистентом у лізі^[12]. Клуб протягом наступного сезону боровся за виживання, проте зміг уникнути вильоту. У червні 2010 року, незабаром після відставки Дзоли, Кларк теж залишив клуб за згодою сторін^[13].

10 січня 2011 року Кларк був призначений першим тренером команди в «Ліверпулі» при Кенні Далгліші,^[14] після того як Далгліш змінив звільненого Роя Годжсона за два дні до цього^[15]. Кларку була запропонована тимчасова робота (поряд з Далглішем) для порятунку сезону «Ліверпуля», набираючи в середньому близько 2 очок за матч з моменту його прибуття, в поєднанні з поліпшеною грою в обороні. 12 травня 2011 року Кларк, а також головний тренер Кенні Далгліш підписали трирічний контракт, залишившись у своїй нинішній ролі першого тренера команди.

14 травня 2012 року Кларк подав у відставку в «Ліверпулі» після звільнення Далгліша за незадовільні результати в чемпіонаті — 8-е місце «Ліверпуля» в Прем'єр-лізі сезону 2011/12. Клуб відмовився від цієї пропозиції, але 6 червня 2012 року після призначення нового менеджера Брендана Роджерса Кларк покинув клуб^[16].

8 червня 2012 року Кларк був оголошений новим головним тренером в «Вест Бромвіч Альбіон», підписавши дворічний контракт. Ця робота стала першою для Кларка в ролі головного тренера клубу^[17]. «Вест Бромвіч Альбіон» став одним з відкриттів першого кола чемпіонату, вийшовши до кінця листопада на третє місце в турнірній таблиці. В результаті під його керівництвом команда в сезоні 2012/13 чемпіонату Англії фінішувала на восьмому місці, встановивши найкращий результат клубу у чемпіонаті з 1981 року, а сам Стів у листопаді був визнаний тренером місяця в Прем'єр-лізі, при цьому останнім матчем сезону стала легендарна гра з «Манчестер Юнайтед», що завершилась з рахунком (5:5) і стала останньою для Алекса Фергюсона на посаді головного тренера «червоних дияволів»^[18].

Втім у другому сезоні результати команди значно погіршились і 14 грудня 2013 року, після поразки 0:1 від «Кардіфф Сіті», керівництво «Вест Бромвіча» ухвалило рішення про відставку Кларка з поста головного тренера. Після шістнадцяти турів команда посідала 16 місце в чемпіонаті, набравши 15 очок^[19].

16 грудня 2014 року Кларк був призначений менеджером «Редінга», підписавши дворічну угоду^[20]. 16 березня 2015 року «Редінг» розгромивши 3:0 «Бредфорд Сіті» в Кубку Англії, і вперше за останні 88 років досягнув півфіналу національного Кубка^[21]. Кларк був звільнений з посади 4 грудня 2015 року після одного року у клубі^[22].

2 червня 2016 року став помічником менеджера у клубі «Астон Вілла», працюючи разом з колишнім товаришем по команді «Челсі» Роберто Ді Маттео^[23]. Після звільнення італійця недовго був виконувачем обов'язків головного тренера, але покинув клуб після призначення Стіва Брюса в жовтні 2016 року^[24].

14 жовтня 2017 року очолив шотландський «Кілмарнок»^[25] і у першому сезоні зайняв з командою 5-те місце у чемпіонаті^[26] і тричі визнавався тренером місця в чемпіонаті, а по завершенні чемпіонату став найкращим тренером сезону 2017/18 за версією шотландських спортивних журналістів^[27].

Наступний сезон 2018/19 «Кілмарнок» завершив на третьому місці, поступившись лише грандам —«Селтіку» та «Рейнджерс». Внесок тренера у цей тріумф був оцінений визнанням його найкращим футбольним менеджером сезону в Шотландії вже за обома основними версіями нагороди — за версією журналістів та професійних футболістів.

У травні 2019 року Кларк обійняв посаду головного тренера національної збірної Шотландії. Новий наставник збірної дебютував з перемоги над Кіпром у відборі на Євро-2020, утім згодом команда зазнала чотирьох поразок поспіль (по дві від Росії та Бельгії), що не дозволило їй кваліфікуватися на континентальну першість через стандартну кваліфікацію. Однак пізніше шотландці усе ж пробилися на Євро-2020 через шлях Ліги націй.

Безпосередньо на Євро-2020, яке проводилося влітку 2021 року і одним з господарів якого була Шотландія, команда Кларка записала до свого активу нічию у грі з майбутніми фіналістами турніру англійцями, утім програші на стадіоні в Глазго від Чехії та Хорватії залишили її поза стадією півіфналів.

• Володар Кубка Англії (1):

«Челсі»: 1996–97^[28]

• Володар Кубка англійської ліги (1):

«Челсі»: 1997–98^[29]

• Володар Кубка Кубків УЄФА (1):

«Челсі»: 1997–98^[30]

• Футболіст року у «Челсі»: 1994
• Тренер року у Шотландії^[en]: 2017–18^[27]
• Тренер місяця англійської Прем'єр-ліги: листопад 2012^[31]
• Тренер місяця чемпіонату Шотландії^[en]: грудень 2017^[32], лютий 2018^[33], березень 2018^[34]

Має старшого брата Пола^[en], який також був професійним футболістом^[35].

• Стів Кларк на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Стів Кларк на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Стів Кларк на сайті Soccerbase (англ.)
• Стів Кларк на сайті National-Football-Teams.com (англ.)

Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.