Маґнус III Ладулос — Вікіпедія

Маґнус III Ладулос
король
Початок правління:	1275
Кінець правління:	1290
Попередник:	Вальдемар I Бірґерссон
Наступник:	Бірґер Маґнуссон
Дата народження:	1240(1240)
Країна:	Швеції
Дата смерті:	1290(1290)
Місце смерті:	Швеція
Поховання	Ріддаргольменська церква[1][2]
Дружина:	Гельвіґа Гольнштейнська
Діти:	Інґеборґа (1277—1319) Бірґер (1280—1321) Ерік (1282—1318) Вальдемар (1283—1318)
Династія:	Фолькунґи
Батько:	Бірґер Маґнуссон
Мати:	Інґеборґа Еріксдоттір

Маґнус III Ладулос (1240-1290) — король Швеції (1275—1290). Походив з династії Фолькунґів. Прізвисько — Ладулос — «засув від стайні».

Був сином ярла Бірґера та Інґеборґи Еріксдоттір. Стосовно молодих років Маґнуса мало відомостей. Після того як його батько фактично очолив Швецію, Маґнус став герцогом Седерманландським. Він зберігав вірність своєму братові королю Вальдемару.

Після смерті ярла Бірґера у 1266 році Маґнус повстав проти брата з метою захопити владу. Боротьба між братами тривала декілька років зі змінним успіхом. Нарешті 14 червня 1275 року в битві під Гувою Маґнус разом з братом Еріком при підтримці данських військ розбив Вальдемара I й захопив владу.

24 травня 1276 був коронований у Кафедральному соборі міста Уппсала Архієпископом Уппсальським Фольке Йоханссоном.

Спочатку він призначив Вальдемара намісником провінції ґотенланд. Проте вже у 1278 році позбавив його цієї посади, а у 1288 році запроторив до замку Ничепінґ.

За правління Маґнуса III остаточно сформувався прошарок світської аристократії (фрельсів) на основі декрету 1280 року, прийнятого в Альсне. Там же прийнято низку чинних для всього суспільства законів, що захищали права окремої особи. У 1281 році були затверджені церковні привілеї.

Дружина — Гельвіґа, донька Герарда, графа Гольштейнського.

Діти:

• Інґеборґа (1277—1319)
• Бірґер (1280—1321)
• Ерік (1282—1318)
• Вальдемар (1283—1318)

• Throne of a Thousand Years, Jacob Truedson Demitz, Ristesson Ent, Los Angeles, 1996

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маґнус III Ладулос