Стенкіль Раґнвальдссон — Вікіпедія

Стенкіль Раґнвальдссон
швед. Stenkil Ragnvaldsson
Народився	1030 Вестерйотланд, лен Вестра-Йоталанд, Швеція
Помер	1066[1] Свеаланд, Швеція
Країна	Швеція
Діяльність	політик
Знання мов	шведська
Посада	король Швеції[d]
Рід	Стенкілі
Батько	Раґнвальд Ульвсон[1]
Мати	Астрід Ньялсдоттер[2]
У шлюбі з	Інґамодер
Діти	Гальстен I Стенкілсон[3], Інге I Старший і Ерік VII Стенкілсон

Стенкіль Раґнвальдссон (1030—1066) — король Швеції з 1060 до 1066.

Був сином Раґнвальда, ярла Ґеталанда, та Астрід, що напевне походила з гетської знаті. Стенкіль ймовірно народився, а потім й керував частиною Ґеталанда — Вестергетландом.

На той час Швеція фактично була своєрідною федерацією, що складалася зі Свеаланда та Ґеталанда. Після підкорення Ґеталанда королем Свеаланда — Улофом II — гетська знать зуміла зберегти свої привілеї, а сама область була напівнезалежною. До того ж у політиці християнізації країни гети підтримували короля Улофа.

Тому родинні зв'язки Стенкіля з ярлами Ґеталанда й іншими представниками гетської знаті допомогли йому здобути первісне значення в Ґеталанді. Недивно, що король Емунд, син Улофа II, уклав шлюб між своєю донькою — Інґамоґер — зі Стенкілем Ґеталандським. При цьому він став ярлом Свеаланда.

У підсумку Стенкіль отримав права на трон усієї Швеції та в 1060 році після смерті короля Емунда на тінзі Упланда Стенкіля обрали новим королем Швеції.

Ставши королем, Стенкіль продовжував політику своїх попередників з мирної та поступової християнизації держави. Він відкинув ідею насильницького впровадження нової віри, оскільки боявся повстання свейської знаті, яка здебільшого була поганською. За часів Стенкіля засновано перший монастир у Швеції у столиці Сігтуні.

Головним завдання Стенкіля було зміцнення своєї влади та збереження на шведському трону гетської династії. При ньому Геталанд та Свеаланд зберегли свої права й залишилися фактично напівнезалежними областями. Стенкілю доводилося враховувати вплив гетської (християнської) знаті та свейської (поганської) знаті. При цьому Стенкіль намагався перебувати в Гетеланді. Тут він помер і його поховали в Левені (Вестергеталанд).

Дружина — Інґамоґер, донька Емунда III Старого, короля Швеції. Діти:

• Ерік (д/н-1067)
• Гальстен (1050—1084)
• Інґе (д/н-1110)
• 2 бастарди

• Maja Hagerman: Spåren av kungens män, Rabén Prisma, Stockholm 1996, sid. 289—290. ISBN 91-518-2927-4.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стенкіль Раґнвальдссон