Мережко Віктор Іванович — Вікіпедія

Віктор Іванович Мережко
рос. Виктор Иванович Мережко
Народився28 липня 1937(1937-07-28)
Q4534076?, Q4174859?, Азовський район, Ростовська область, СРСР
Помер30 січня 2022(2022-01-30)[1] (84 роки)
Москва, Росія
·коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)
ПохованняТроєкуровське кладовище
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьсценарист, драматург, ведучий, кінорежисер, актор, телеведучий, драматург, письменник
Галузькінорежисураd[2], театр[2] і творче та професійне письмоd[2]
Alma materУкраїнський поліграфічний інститут (1961) і Всеросійський державний інститут кінематографії (1968)
Знання мовросійська[2] і українська
ЗакладHammerd, Moscow Independent Broadcasting Corporationd, ТВ-6d, Q4273249? і Спілка кінематографістів Росії
Роки активності1967 — 2022
Нагороди
заслужений діяч мистецтв РРФСР народний артист Російської Федерації Державна премія СРСР
IMDbID 0580691
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мережко.

Віктор Іванович Мережко (рос. Виктор Иванович Мережко; 28 липня 1937(19370728), хутір Ольгенфельд (тепер селище Южний Азовського району), Ростовська область, Російська РФСР — 30 січня 2022) — російський кінодраматург, лауреат Державної премії СРСР (1987), Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1988), Народний артист Російської Федерації (2014). Підтримав війну Росії проти України, фігурант бази даних центру «Миротворець».

Життєпис

[ред. | ред. код]

1952 року разом з родиною переїхав на батьківщину батька у село Руська Поляна під Черкасами. Вивчив українську мову і закінчив українську школу. Намагався вступити до Київського політехнічного інституту на факультет кіноінженерів, але не витримав вступних іспитів. Поїхав до Львова, де поступив і закінчив Український поліграфічний інститут (1961). У 1968 закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії.

За сценаріями Віктора Мережка було знято п'ятдесят фільмів та дванадцять мультфільмів. Автор сценаріїв кінокартин: «Здрастуй і прощай!», «На вас чекає громадянка Никанорова», «Трясовина», «Рідня» та ін. За його сценаріями в Україні створено фільми: «Сліпий дощ» (1969, т/ф), «Тигри на льоду» (1971), «Польоти уві сні та наяву» (1982), «Якщо можеш, прости…» (1984), «Самотня жінка бажає познайомитись» (1987). Грав Філіпича у стрічці «Якщо є вітрила» (1969).

У 2014 році Віктор Мережко зайняв проросійську позицію та підтримав окупацію Криму Росією. У липні 2017 року Служба безпеки України заборонила йому в'їзд до країни.

30 січня 2022 року у віці 84 років Віктор Мережко пішов з життя[3].

Громадянська позиція

[ред. | ред. код]

Після анексії Криму заявляв, що «український народ за 3—4 місяці з'їхав з глузду», а «Україна наче зомбована чи на неї зійшла Божа кара», саму анексію при цьому називав «потужною, блискуче проведеною операцією, яка увійде у світові підручники історії», а сам Крим «споконвічною російською територією».[4]

Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, яка незаконно відвідувала окупований Росією Крим, свідомо порушуючи державний кордон України[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://tass.ru/kultura/13568591
  2. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ Помер актор Віктор Мережко [Архівовано 20 лютого 2022 у Wayback Machine.] // РБК-Україна, 2022-01-30
  4. ↑ Виктор Мережко: Сегодня я боюсь ехать в Украину. Российская газета (рос.). Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 1 лютого 2022.
  5. ↑ Мережко Віктор Іванович [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.] // «Миротворець»

Література

[ред. | ред. код]
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.265;
  • Левин Е. Виктор Мережко. М., 1990;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998 -С.487;
  • Кинословарь. Т.2. СПб., 2001. — С.262-263.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Мережко_Віктор_Іванович