Олбанська мова — Вікіпедія

«Олба́нська» або «албанська» чи «падонкіфська» мова — іронічний термін російськомовної мережевої субкультури для позначення специфічного мережевого жаргону, що сформувався у 2000-ні роки на базі жаргону так званих «падонкаф». Популярна репліка рос. «Учи албанский!» (Вчи албанську!) часто вживається у ширшому значенні, вказуючи на необізнаність співрозмовника зі сленгом, на якому обговорюється предмет дискусії, чи з предметом дискусії.

Вперше «изык албанскай» з'явився у 1916 у футуристичній трагедії^[1] Іллі Зданевича^[fr] «Янко крУль албАнскай»^[ru][2], пародія на патетичну панславістичну книгу Янка Лавріна^[ru] «В стране вечной войны. Албанские эскизы».

Спочатку такий жаргон вживався лише у вузькому колі «падонків», які групувалися навколо сайтів fuck.ru і Udaff.com. Для стилю «падонків» характерні провокація, епатаж, постійне вживання у текстах нецензурної лексики, навмисне спотворення орфографії (див. «Манифезд антиграматнасти»^[3]). Згодом елементи жаргону та стилю поведінки «падонків» стали широко використовуватися і на інших російськомовних інтернет-форумах, блоґах, чатах тощо.

Походження терміну «албанська мова» пов'язане з флешмобом, влаштованим у Живому журналі у жовтні 2004 р., коли англомовний користувач scottishtiger залишив провокаційні коментарі до російськомовного допису у журналі користувача onepamop^[4]. scottishtiger запропонував писати англійською, оскільки він не розуміє цього тексту, «а ви усі двомовні і можете писати англійською, і взагалі усі іноземці мають обслуговувати американців». Серед інших відповідей були й такі, що цей текст начебто написаний албанською мовою, і тому scottishtiger має вивчити албанську. Після цього onepamop організував флешмоб під назвою «Уроки „албанского русского“»^[5], під час якого журнал scottishtiger-а було закидано коментарями з вимогою «вчити албанську».

Згодом, «олбанською» мовою стали називати саме специфічний мережевий жаргон з «альтернативною» орфографією (аффтар, кросавчег, фтоппку, йад) та стереотипними репліками, який на той час став уже досить популярним у російськомовних блоґах Живого журналу.

Вживання специфічного жаргону та демонстративне заперечення офіційних норм правопису підкреслює особливий неформальний характер віртуального мережевого спілкування, норми та звичаї якого є значно більш вільними та ексцентричними порівняно з листуванням чи спілкуванням у реальному житті, а також позначає дистанцію між реальною та віртуальною особистістю автора. Водночас, модифіковане написання нецензурних слів та виразів може певною мірою пом'якшувати шоковий ефект від використання табуйованої лексики та епатажного стилю поведінки^[6]. Стереотипні репліки та словосполучення можуть розглядатися також як інтернет-меми^[7]

Стереотипні запитання-«меми» часто надсилають державним діячам та іншим відомим персонам, які влаштовують інтернет-конференції. Наприклад, тисячі користувачів бажали задати Володимиру Путіну та Нурсултану Назарбаєву запитання про «пробудження Ктулху», використання в Росії «величезних людиноподібних роботів»^[8] і «патч для KDE під FreeBSD»^[9].

Першому віце-прем'єру уряду Росії Дмитру Медведєву під час інтернет-конференції на початку 2007 р. надійшло запитання від «лорда Медвєда з Бабруйська» про необхідність вивчення в школі «олбанської мови». У відповідь Медведєв заявив, що «альтернативна російська мова», яка сформувалася у мережі, має право на існування і контролювати це явище неможливо^[10].

«Олбанський» стиль спілкування пародіюється у книгах сучасних російських письменників, зокрема у творах Віктора Пєлєвіна «Шлем ужаса» (2005), де філософські ідеї формулюються у вигляді «Фсе сделано изтово кто смотрет. Потому что издругово это сделать нельзя», та «Empire V» (2006), герой якого пише вірша «по-олбанськи» у стилі Тютчева:

…Ты щаслеф. Ветир мньот валосья,
Литит салома тибе ф морду.
Но биригис. Твой след ф навози
Уж уведал Начальнег Морга.

зауважуючи при цьому, що «олбанська була ще зовсім молодою, але вже мертвою мовою».

Для стереотипних «падонківських» реплік були запропоновані українські відповідники^[11]; різні варіанти «українсько-олбанського» або «українсько-падонкавського» лексикону хоч і широко цитувалися в Інтернеті, але сприймалися переважно лише як зразки українського гумору.

Через відмінності між російськими та українськими нормами вимови, слова, спотворені на «падонківський» манер, виглядають в українському тексті схожими на русизми чи елементи суржику. У багатьох україномовних блоґах і форумах вживаються різноманітні форми суржику, що містять значну кількість русизмів, а також російськомовні вставки, записані українськими літерами, нецензурна лексика і інші елементи ігор з мовою та орфографією. У таких випадках, окрім можливого впливу російського мережевого жаргону, варто враховувати і традицію стилізаційного використання суржика в українській літературі (наприклад, у популярних п'єсах Леся Подерв'янського, де часто вживається суржик і ненормативна лексика, чи оповіданнях Богдана Жолдака із серії «Прощавай, суржику!»^[12]). Відомий «журнал Братана»^[13], записи з якого вийшли окремою книгою під назвою «Пісьма братана»^[14], хоч і написаний українськими літерами, але складається з практично повністю російськомовних текстів у примітивістському стилі, дещо схожому на «падонківський»: «Я тока вот щяс врубілся, шо література ета нє толька Бунін, Лєнін і Єсенін, ета їщьо і чіста нармальний пацан может раздупліцца і напісать»^[15].

• Упячка.ру

• Приложение:Словарь падонкаф (рос.)

1. ↑ Куранты. 1918. №1. С. 23–24
2. ↑ Янко Круль Албанскый [Архівовано 15 листопада 2017 у Wayback Machine.] (pdf); 27 сен 2014 (djvu, pdf)
3. ↑ «Манифезд антиграматнасти». Архів оригіналу за 2 липня 2007. Процитовано 21 червня 2007.
4. ↑ «Про День Рождения» — Запис у ЖЖ користувача onepamop. Архів оригіналу за 29 червня 2007. Процитовано 21 червня 2007.
5. ↑ Флеш-моб: уроки «албанского русского» — Запис у ЖЖ користувача onepamop. Архів оригіналу за 26 червня 2007. Процитовано 21 червня 2007.
6. ↑ Галина Раймова. «Превед, медведъ!» [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]
7. ↑ Memes on the Internet. Архів оригіналу за 11 травня 2013. Процитовано 22 червня 2007.
8. ↑ Путин и Ктулху: Интернетчики задали российскому президенту очень странные вопросы. Архів оригіналу за 29 травня 2007. Процитовано 21 червня 2007.
9. ↑ Президент Казахстана выходит в сеть: жители казнета спрашивают «патч» под программу. Архів оригіналу за 8 червня 2007. Процитовано 21 червня 2007.
10. ↑ Дмитро Медведєв: учіть олбанський!. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 22 квітня 2007.
11. ↑ Для україномовних Падонків, частина перша — Запис у ЖЖ користувача vosi
12. ↑ див., наприклад, Богдан Жолдак. Макабреска (із циклу «Про ізвращоньців»). Архів оригіналу за 4 липня 2007. Процитовано 22 червня 2007.
13. ↑ ЖЖ користувача bratan. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 21 березня 2022.
14. ↑ Женя Галяс. Пісьма братана. Київ, Буква і Цифра , 2006
15. ↑ Коментар до «Пісєм братана», процитований в статті: Ігор Бондар-Терещенко. Життя в ЖЖ. Политик HALL № 33, лютий 2007. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 22 червня 2007.

• Русский язык: Новый русский язык, нах. Артем Вернидуб, Русский Newsweek 16-22 мая 2005 № 17(47)
• Павел Протасов. П@утина, выпуск 25. (Історія «мережевого жаргону» у Фідонеті).
• Сторінка оператора мобільного зв'язку djuice, присвячена «албанській» мові
• Арґо
• Сленг
• Суржик
• Диглосія
• Інтернет-мем
• Ератив

Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.