Падуб — Вікіпедія
Падуб | |
---|---|
Падуб звичайний (Ilex aquifolium) — типовий вид | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Падубоцвіті (Aquifoliales) |
Родина: | Aquifoliaceae Bercht. & J.Presl |
Рід: | Падуб (Ilex) L. |
Види | |
майже 600, див. текст та посилання. | |
Вікісховище: Ilex |
Па́дуб[1] (Ilex) — рід дерев та чагарників, єдиний у родині падубових (Aquifoliaceae). Ці рослини цінуються за свої блискучі шкірясті листки — темно-зелені або двоколірні — та яскраві ягоди, які можуть бути червоного, жовтого, білого, чорного та помаранчевого кольорів. Вони дозрівають восени і зберігаються на рослинах упродовж зими.
У природі падуби мають майже космополітичне поширення, найбільше видове різноманіття припадає на Південну Америку й Південно-Східну Азію-Малезію. Однак є лише два види в Африці, три — в Європі, один — в Австралії та один — на Гаваях. Падуби ростуть у лісах і чагарниках, як тропічного, так і помірного клімату[2].
Латинська назва роду походить від назви дуба кам'яного (Quercus ilex). Українська назва походить від дуб з префіксом па-, що вказує на неповний ступінь вияву ознаки; назва зумовлена зовнішньою схожістю листя обох рослин[3].
Це дерева (до 25 м заввишки) або кущі, вічнозелені або листопадні. Листки чергові, рідше супротивні, часто шкірясті, іноді пергаментні й до мембранних; ніжка листка присутня, рідко відсутня; листова пластинка проста, з цілим, пилкоподібним або шипастим краєм; прилистки порівняно невеликі. У деяких видів листки поліморфні. Це дводомні рослини. Квітки дрібні, радіально симетричні, зібрані в суцвіття. Чашолистки довговічні. Віночок часто білий або кремовий, рідше зелений, жовтий, рожевий або червоний; пелюстки перекриваються, здебільшого сполучені біля основи й до половини довжини. І чоловічі й жіночі квітки зазвичай мають від 4 до 8 (максимум 9) чашолистиків і пелюстків у кожній квітці. Тичинок стільки ж скільки й пелюсток. Плід — кістянка, червона, коричнева або чорна (або зелена у Ilex chapaensis), зазвичай куляста[4][5].
Деякі види та сорти використовуються як декоративні рослини в парках і садах. Гілки з червоними плодами використовуються як різдвяні прикраси у Великій Британії, Франції й Північній Америці, а також стають все популярнішими в Центральній Європі.
Біла тверда еластична деревина використовується для виготовлення шаф, різних предметів, і в різьбярській справі.
У період з 13 по 18 століття, падуби спеціально вирощували для зимового корму для великої рогатої худоби й овець. Кращі сорти були найменш колючими.
Чайний напій робиться з південноамериканського куща Ilex paraguariensis. Листя різних інших видів Ilex також використовуються як чай, включаючи Ilex guayusa, Ilex kaushue й Ilex vomitoria, а також гіркий і нудотний чай, виготовлений з Ilex glabra. Загалом мало відомо про різницю в токсичності між різними падубами й незрозуміло, які підходять для приготування чаю. Листя Ilex guayusa має найвищий вміст кофеїну. Смажене насіння може стати посередньою заміною кави.
Різні частини рослини мають традиційне медичне застосування, наприклад, відвар молодих коренів, зібраних восени, є сечогінним засобом; відвар кори має антипіретичні властивості, настій листя, зібраного до цвітіння має заспокійливі й антипіретичні властивості.
Європейський падуб (Ilex aquifolium) використовується в деяких гербах, наприклад на гербі муніципалітету План-д'Опс-Сент-Бом. На гобелені «Дама з єдинорогом» кінця XV століття, який експонується в Музеї Клюні є стилізовані зображення падуба, які тут вставлені як символ друїдів за хоробрість і як одні з чотирьох кардинальних чеснот за Платоном.
До роду падуб належать приблизно 568 видів згідно з Plants of the World Online[5], серед них вічнозелені та листопадні дерева, кущі й ліани. Рід падуб поділений на три підроди: Byronia (Endl.) Loes., Prinos (L.) A.Gray, Ilex L.. Деякі види:
Ilex ambigua
Ilex amelanchier
Ilex aquifolium — падуб звичайний
Ilex bioritsensis
Ilex buergeri
Ilex canariensis
Ilex cassine
Ilex centrochinensis
Ilex ciliospinosa
Ilex colchica
Ilex collina
Ilex corallina
Ilex coriacea
Ilex cornuta
Ilex crenata
Ilex cyrtura
Ilex decidua
Ilex dehongensis
Ilex dimorphophylla
Ilex dipyrena
Ilex fargesii
Ilex geniculata
Ilex georgei
Ilex glabra
Ilex goshiensis
Ilex guayusa
Ilex integra
Ilex intricata
Ilex kingiana
Ilex kudingcha
Ilex kusanoi
Ilex laevigata
Ilex latifolia
Ilex leucoclada
Ilex longipes
Ilex macrocarpa
Ilex macropoda
Ilex mitis
Ilex montana
Ilex mucronata
Ilex myrtifolia
Ilex nothofagifolia
Ilex opaca
Ilex paraguariensis — падуб парагвайський
Ilex pedunculosa
Ilex perado
Ilex pernyi
Ilex pringlei
Ilex pubescens
Ilex purpurea
Ilex rotunda
Ilex rugosa
Ilex sapiiformis[6][7]
Ilex serrata
Ilex sikkimensis
Ilex spinigera
Ilex stenocarpa
Ilex sugerokii
Ilex ternatiflora
Ilex tolucana
Ilex verticillata
Ilex vomitoria
Ilex wilsonii
Ilex yunnanensis
- Стовбур та кора Ilex mitis
- Деревце Ilex macropoda восени
- Ilex aquifolium. Вгорі — пагін з квітами з чоловічої рослини; внизу — пагін з квітами з жіночої рослини
- Ilex glabra з чорними плодами
- Падуб звичайний. Ботанічна ілюстрація з Атласу рослин Франції (фр. Atlas des plantes de France), 1891
- Декоративний сорт Ilex × altaclarensis 'Golden King' («Золотий Король»)
- Традиційна різдвяна листівка з зображенням падуба й омели
- Гобелен «Дама з єдинорогом»
- Герб План-д'Опс-Сент-Бом
- Чай-мате виготовлений з Ilex paraguariensis
- ↑ Ilex // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Stevens P. F. (2017). Angiosperm Phylogeny Website. Missouri Botanical Garden, University of Missouri, St Louis. Архів оригіналу за 29 червня 2007. Процитовано 06.02.2021. (англ.)
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — С. 253. — ISBN 966-00-0590-3.
- ↑ Aquifoliaceae in Flora of China / efloras.org [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б Ilex Tourn. ex L. / Plants of the World Online / Kew Science. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 6 лютого 2021.
- ↑ 'Extinct' holly tree in Brazil rediscovered living in big city, say scientists. // By Rebecca Rommen. Oct 1, 2023, 2:13 PM GMT+3
- ↑ В Бразилії знайшли дерево, яке вважалося вимерлим понад 180 років. // Автор: Андрій Неволін. 01.10.2023
- Падуб // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 123. — ISBN 978-966-08-4940-2.
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Падуб
- Cuenoud, P. et al. 2000. Molecular phylogeny and biogeography of the genus Ilex L. (Aquifoliaceae). Ann. Bot. (Oxford) 85:111-122.
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |